ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Якби…
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-12-03 22:36:31
Переглядів сторінки твору 4232
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-04 11:20:01 ]
,може, - варто видідити комами

і ще... невеличке запитання, яке суто спонтанно виникало у мене, як у читача, випередивши навіть сприйняття:

якщо зорі візьмуться за руки, тобто руки в них будуть зайняті - як вони ВІДЧИСТЯТЬ душевний простір? Я сама поет, і усвідомлюю, що в поезії все фігурально, образно. Але в той же час маємо дбати, щоб поетичний світ був максимально правдивий у СВОЇЙ правді, яка єдина і неповторна на весь світ. А я у цьому місці відчула: щось не так, не вірю. Тобто я це все говорю не для того, щоб якось Вас засмутити, а для того, щоб Ви відкрили для себе ще вищі регістри поетичного звучання. А Ви до того йдете, я це відчуваю. І бажаю Вам якнайвищих висот звучання! З теплом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 11:29:14 ]
Щодо "може" вже виділяю, пропустила)))

Щодо зірок, які збираються братися за руки. В даному випадку такий засіб ужито не в конкретному значенні "візьмуться", а зберуться разом, гуртом, аби легше було справитися з тими димарями.

Щиро дякую, п. Любо! Ваші коментарі спонукують бути ще уважнішою до слова...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 11:37:15 ]
За тепло - дякую. це взаємно...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 21:20:12 ]
"Доле, де ти!Доле, де ти? "...

Дай Боже доброї долі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 22:21:20 ]
Дякую, п. Мирославе!
Хоча, якщо бути відвертою, під образом Долі замаскувала геть інше. І так виходить, замаскувала добре))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-04 22:40:06 ]
Подобається, але поділяю позитивну критику пані Любові. Відома така сентенція: якщо в поезії щось потрібно пояснювати, то краще писати так, щоб не пояснювати. Враховуючи, що завершальна фраза має бути, як правило, чіткою, так само видається випадковим троп - колючі двері. Пропоную перевірити у контексті вірша щось на зразок:
                              ...за дверима,
за тими - крижаними..., у зеніт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 10:25:40 ]
За позитивну критику завжди вдячна. Адже кожде слово такої критики - на вагу золота. Навіть у тому випадку, коли з певних причин автор не хоче до неї прислухатися і щось замінити.
З Вами могла би посперечатися. Адже, коли у поезії зрозуміло абсолютно все - так теж не цікаво. Все одно, коли читач залишається наодинці зі чтивом, він там бачить щось своє...
Щодо Вашого варіанту зміни кінцівки вірша, не можу погодитися. Бо направду "зеніт" там абсолютно ні при чому. І по змісту твору, як на мене, там усе гаразд.
Даруйте, що залишаюся при своїй думці.
Щиро дякую за поради)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 14:05:39 ]
"Адже, коли у поезії зрозуміло абсолютно все - так теж не цікаво. Все одно, коли читач залишається наодинці зі чтивом, він там бачить щось своє..."

Підтримую ці слова автора.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 15:31:14 ]
Але, погодьтесь, поезія - це насамперед внутріщня незбагненна гармонія. От, наприклад, Вашим рядкам вірю - кожному слову.

І ще... найнезрозумілішою є нісенітниця, але ж її ми не нащвемо найдовершенішою поезією тільки за те, що вона найнезрозуміліша) Якось так.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 20:05:27 ]
Дорога п. Любове, як прикро, що Ви настільки загострили свою увагу саме на несприйнятті мого твору. Адже не можна (так гадаю) у творчості опиратися тільки на логіку. Творчість подекуди виходить далеко за її межі.
В цьому випадку - хто Вам сказав що у зірок по дві руки? Чи де там написано, що вони мають узятися за всі руки, що мають?
Кожен з нас вірить (як і не вірить) у щось своє. Це - занадто особисте.
Ви не повірили? Але є ж ті, хто й повірив...
Та, зрештою, найголовніше в даному випадку: цей твір дорогий мені. Бо там - правда. Моя правда. А вона не потребує ні корекції, ні віри чи невіри, ні зведення її тонкої натури до примітивної нісенітниці.
Вона потребує сприйняття і прийняття. От і все...

З повагою...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 15:31:51 ]
вибачте за одруківки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 17:49:36 ]
Пані Любове, я так зрозуміла, що Ваш коментар адресований мені. Так?

"Але, погодьтесь, поезія - це насамперед внутріщня незбагненна гармонія. От, наприклад, Вашим рядкам вірю - кожному слову.

І ще... найнезрозумілішою є нісенітниця, але ж її ми не нащвемо найдовершенішою поезією тільки за те, що вона найнезрозуміліша) Якось так".
............................
Я писала, не маючи на увазі вірш авторки "Якби"))))). Лише слова її вихопила, сподобалися.
Ви зауважили їй, мабуть, слушно.
Текст Лесі Геник я не аналізувала.
Я - за незбагненну гармонію, слугую Поезії.
Дякую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 19:57:29 ]
п. Світлано, насамперед дякую, що поділяєте мою думку. Це - приємно...
Щодо слушності чи неслушності зауваг - все таки право вибору завжди стоїть за автором.
Сподіваюсь, не заперечете...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-06 09:32:38 ]
Та й я в цьому коментарі - радше про поезію загалом)
Тішуся, що й Ви за незбагненну гармонію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 20:16:43 ]
Дорога Лесю, мені дуже шкода, що Ви так гостро сприйняли мій коментар. І йдеться мені не про весь твір, я такого не казала, йдеться про одне місце у творі, яке завадило особисто мені відчути оту гармонію на повну силу.
Ви вже пробачте мені мою відвертість у сприйнятті, яка декому, напевно й Вам, здається нахабною нав'язливістю.
Мабуть, надалі буду свою віру-невіру тримати при собі, аби нікого не ранити, не засмучувати. Я зрозуміла. Успіїів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 21:25:07 ]
Дорога, п. Любо, не приймайте й мої слова так близько до серця, аби тамувати свою відвертість.
Рада Вам і Вашим порадам завжди.
А шанс на відстоювання власної думки таки мусите залишати й мені... І мусите миритися))) Може, колись щось і зміниться умоєу прийнятті)

З приязню і теплом)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-06 09:47:24 ]
Звісно, Лесю, я просто ділюсь своїм сприйняттям, іноді даю поради. До них часом навіть дослухаються) І вибір - завжди за автором, я ж не приходжу з пістолетом)))

От, наприклад, щодо нашої з Вами розмови щодо третьої строфи - я нарешті зрозуміла, що саме заважає читачеві сприйняти цей образ цілісно. Замість "відчищати" я (востаннє) порадила б замінити на більш влучне за змістом - "прочищати". Кілька літер, але нюанс у навантаженні на зміст - якимсь мізерним нюансом дуже відрізняється.
Бо "відчищають" здебільшого зовні і то певними засобами. А отвори (якими й є димарі, тим паче душ) "прочищають" - як і горло теж прочищають. І тут все стає на свої місця, картинка малюється цілісна - зорі взявшись за руки ланцюжком проникають у той тунель душ, звільняючи його вже самим своїм прониканням від бруду, накипу і т.д. і т.п.
Одне не зовсім те слово. А скільки туману)
Справді, прочищаймо "димарі душ")
Хоча, краще б вони нам ніколи й не диміли)))

Все, обіцяю більше не набридати.
А то щось я справді занадто захопилась)

З взаємною приязню і теплом