ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Якби…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-12-03 22:36:31
Переглядів сторінки твору 3609
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.09 20:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-04 11:20:01 ]
,може, - варто видідити комами

і ще... невеличке запитання, яке суто спонтанно виникало у мене, як у читача, випередивши навіть сприйняття:

якщо зорі візьмуться за руки, тобто руки в них будуть зайняті - як вони ВІДЧИСТЯТЬ душевний простір? Я сама поет, і усвідомлюю, що в поезії все фігурально, образно. Але в той же час маємо дбати, щоб поетичний світ був максимально правдивий у СВОЇЙ правді, яка єдина і неповторна на весь світ. А я у цьому місці відчула: щось не так, не вірю. Тобто я це все говорю не для того, щоб якось Вас засмутити, а для того, щоб Ви відкрили для себе ще вищі регістри поетичного звучання. А Ви до того йдете, я це відчуваю. І бажаю Вам якнайвищих висот звучання! З теплом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 11:29:14 ]
Щодо "може" вже виділяю, пропустила)))

Щодо зірок, які збираються братися за руки. В даному випадку такий засіб ужито не в конкретному значенні "візьмуться", а зберуться разом, гуртом, аби легше було справитися з тими димарями.

Щиро дякую, п. Любо! Ваші коментарі спонукують бути ще уважнішою до слова...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 11:37:15 ]
За тепло - дякую. це взаємно...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 21:20:12 ]
"Доле, де ти!Доле, де ти? "...

Дай Боже доброї долі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 22:21:20 ]
Дякую, п. Мирославе!
Хоча, якщо бути відвертою, під образом Долі замаскувала геть інше. І так виходить, замаскувала добре))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-04 22:40:06 ]
Подобається, але поділяю позитивну критику пані Любові. Відома така сентенція: якщо в поезії щось потрібно пояснювати, то краще писати так, щоб не пояснювати. Враховуючи, що завершальна фраза має бути, як правило, чіткою, так само видається випадковим троп - колючі двері. Пропоную перевірити у контексті вірша щось на зразок:
                              ...за дверима,
за тими - крижаними..., у зеніт...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 10:25:40 ]
За позитивну критику завжди вдячна. Адже кожде слово такої критики - на вагу золота. Навіть у тому випадку, коли з певних причин автор не хоче до неї прислухатися і щось замінити.
З Вами могла би посперечатися. Адже, коли у поезії зрозуміло абсолютно все - так теж не цікаво. Все одно, коли читач залишається наодинці зі чтивом, він там бачить щось своє...
Щодо Вашого варіанту зміни кінцівки вірша, не можу погодитися. Бо направду "зеніт" там абсолютно ні при чому. І по змісту твору, як на мене, там усе гаразд.
Даруйте, що залишаюся при своїй думці.
Щиро дякую за поради)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 14:05:39 ]
"Адже, коли у поезії зрозуміло абсолютно все - так теж не цікаво. Все одно, коли читач залишається наодинці зі чтивом, він там бачить щось своє..."

Підтримую ці слова автора.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 15:31:14 ]
Але, погодьтесь, поезія - це насамперед внутріщня незбагненна гармонія. От, наприклад, Вашим рядкам вірю - кожному слову.

І ще... найнезрозумілішою є нісенітниця, але ж її ми не нащвемо найдовершенішою поезією тільки за те, що вона найнезрозуміліша) Якось так.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 20:05:27 ]
Дорога п. Любове, як прикро, що Ви настільки загострили свою увагу саме на несприйнятті мого твору. Адже не можна (так гадаю) у творчості опиратися тільки на логіку. Творчість подекуди виходить далеко за її межі.
В цьому випадку - хто Вам сказав що у зірок по дві руки? Чи де там написано, що вони мають узятися за всі руки, що мають?
Кожен з нас вірить (як і не вірить) у щось своє. Це - занадто особисте.
Ви не повірили? Але є ж ті, хто й повірив...
Та, зрештою, найголовніше в даному випадку: цей твір дорогий мені. Бо там - правда. Моя правда. А вона не потребує ні корекції, ні віри чи невіри, ні зведення її тонкої натури до примітивної нісенітниці.
Вона потребує сприйняття і прийняття. От і все...

З повагою...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 15:31:51 ]
вибачте за одруківки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 17:49:36 ]
Пані Любове, я так зрозуміла, що Ваш коментар адресований мені. Так?

"Але, погодьтесь, поезія - це насамперед внутріщня незбагненна гармонія. От, наприклад, Вашим рядкам вірю - кожному слову.

І ще... найнезрозумілішою є нісенітниця, але ж її ми не нащвемо найдовершенішою поезією тільки за те, що вона найнезрозуміліша) Якось так".
............................
Я писала, не маючи на увазі вірш авторки "Якби"))))). Лише слова її вихопила, сподобалися.
Ви зауважили їй, мабуть, слушно.
Текст Лесі Геник я не аналізувала.
Я - за незбагненну гармонію, слугую Поезії.
Дякую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 19:57:29 ]
п. Світлано, насамперед дякую, що поділяєте мою думку. Це - приємно...
Щодо слушності чи неслушності зауваг - все таки право вибору завжди стоїть за автором.
Сподіваюсь, не заперечете...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-06 09:32:38 ]
Та й я в цьому коментарі - радше про поезію загалом)
Тішуся, що й Ви за незбагненну гармонію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 20:16:43 ]
Дорога Лесю, мені дуже шкода, що Ви так гостро сприйняли мій коментар. І йдеться мені не про весь твір, я такого не казала, йдеться про одне місце у творі, яке завадило особисто мені відчути оту гармонію на повну силу.
Ви вже пробачте мені мою відвертість у сприйнятті, яка декому, напевно й Вам, здається нахабною нав'язливістю.
Мабуть, надалі буду свою віру-невіру тримати при собі, аби нікого не ранити, не засмучувати. Я зрозуміла. Успіїів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 21:25:07 ]
Дорога, п. Любо, не приймайте й мої слова так близько до серця, аби тамувати свою відвертість.
Рада Вам і Вашим порадам завжди.
А шанс на відстоювання власної думки таки мусите залишати й мені... І мусите миритися))) Може, колись щось і зміниться умоєу прийнятті)

З приязню і теплом)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-06 09:47:24 ]
Звісно, Лесю, я просто ділюсь своїм сприйняттям, іноді даю поради. До них часом навіть дослухаються) І вибір - завжди за автором, я ж не приходжу з пістолетом)))

От, наприклад, щодо нашої з Вами розмови щодо третьої строфи - я нарешті зрозуміла, що саме заважає читачеві сприйняти цей образ цілісно. Замість "відчищати" я (востаннє) порадила б замінити на більш влучне за змістом - "прочищати". Кілька літер, але нюанс у навантаженні на зміст - якимсь мізерним нюансом дуже відрізняється.
Бо "відчищають" здебільшого зовні і то певними засобами. А отвори (якими й є димарі, тим паче душ) "прочищають" - як і горло теж прочищають. І тут все стає на свої місця, картинка малюється цілісна - зорі взявшись за руки ланцюжком проникають у той тунель душ, звільняючи його вже самим своїм прониканням від бруду, накипу і т.д. і т.п.
Одне не зовсім те слово. А скільки туману)
Справді, прочищаймо "димарі душ")
Хоча, краще б вони нам ніколи й не диміли)))

Все, обіцяю більше не набридати.
А то щось я справді занадто захопилась)

З взаємною приязню і теплом