ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують механізм, що м

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Якби…
Якби ж ти тільки знала, люба доле,
як солоно у грудях від жалю,
як серце, ще гаряче, студінь коле,
коли байдужість вистріне твою.

Якби ж ти тільки, рідна, здогадалась,
відкрила очі, зраджені вогнем,
то й ця осіння потемніла зала
напевно зайнялася б знову днем.

І навіть, може, відгорілі зорі
за руки б узялися угорі,
і, просвітливши зранені простори,
відчистили душевні димарі.

І ці, безраддям сіяні тумани,
і ці, загуслі відчаю дими,
нарешті б розчинились над полями,
на згарищі провини і вини...

Та тільки знову зустрічі всі мимо,
порожнє слово - тяжче за граніт.
Зникаєш, люба доле, за дверима
колючими, холодними, як лід...

29.10.16 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-12-03 22:36:31
Переглядів сторінки твору 4339
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-04 11:20:01 ]
,може, - варто видідити комами

і ще... невеличке запитання, яке суто спонтанно виникало у мене, як у читача, випередивши навіть сприйняття:

якщо зорі візьмуться за руки, тобто руки в них будуть зайняті - як вони ВІДЧИСТЯТЬ душевний простір? Я сама поет, і усвідомлюю, що в поезії все фігурально, образно. Але в той же час маємо дбати, щоб поетичний світ був максимально правдивий у СВОЇЙ правді, яка єдина і неповторна на весь світ. А я у цьому місці відчула: щось не так, не вірю. Тобто я це все говорю не для того, щоб якось Вас засмутити, а для того, щоб Ви відкрили для себе ще вищі регістри поетичного звучання. А Ви до того йдете, я це відчуваю. І бажаю Вам якнайвищих висот звучання! З теплом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 11:29:14 ]
Щодо "може" вже виділяю, пропустила)))

Щодо зірок, які збираються братися за руки. В даному випадку такий засіб ужито не в конкретному значенні "візьмуться", а зберуться разом, гуртом, аби легше було справитися з тими димарями.

Щиро дякую, п. Любо! Ваші коментарі спонукують бути ще уважнішою до слова...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 11:37:15 ]
За тепло - дякую. це взаємно...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 21:20:12 ]
"Доле, де ти!Доле, де ти? "...

Дай Боже доброї долі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 22:21:20 ]
Дякую, п. Мирославе!
Хоча, якщо бути відвертою, під образом Долі замаскувала геть інше. І так виходить, замаскувала добре))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-04 22:40:06 ]
Подобається, але поділяю позитивну критику пані Любові. Відома така сентенція: якщо в поезії щось потрібно пояснювати, то краще писати так, щоб не пояснювати. Враховуючи, що завершальна фраза має бути, як правило, чіткою, так само видається випадковим троп - колючі двері. Пропоную перевірити у контексті вірша щось на зразок:
                              ...за дверима,
за тими - крижаними..., у зеніт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 10:25:40 ]
За позитивну критику завжди вдячна. Адже кожде слово такої критики - на вагу золота. Навіть у тому випадку, коли з певних причин автор не хоче до неї прислухатися і щось замінити.
З Вами могла би посперечатися. Адже, коли у поезії зрозуміло абсолютно все - так теж не цікаво. Все одно, коли читач залишається наодинці зі чтивом, він там бачить щось своє...
Щодо Вашого варіанту зміни кінцівки вірша, не можу погодитися. Бо направду "зеніт" там абсолютно ні при чому. І по змісту твору, як на мене, там усе гаразд.
Даруйте, що залишаюся при своїй думці.
Щиро дякую за поради)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 14:05:39 ]
"Адже, коли у поезії зрозуміло абсолютно все - так теж не цікаво. Все одно, коли читач залишається наодинці зі чтивом, він там бачить щось своє..."

Підтримую ці слова автора.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 15:31:14 ]
Але, погодьтесь, поезія - це насамперед внутріщня незбагненна гармонія. От, наприклад, Вашим рядкам вірю - кожному слову.

І ще... найнезрозумілішою є нісенітниця, але ж її ми не нащвемо найдовершенішою поезією тільки за те, що вона найнезрозуміліша) Якось так.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 20:05:27 ]
Дорога п. Любове, як прикро, що Ви настільки загострили свою увагу саме на несприйнятті мого твору. Адже не можна (так гадаю) у творчості опиратися тільки на логіку. Творчість подекуди виходить далеко за її межі.
В цьому випадку - хто Вам сказав що у зірок по дві руки? Чи де там написано, що вони мають узятися за всі руки, що мають?
Кожен з нас вірить (як і не вірить) у щось своє. Це - занадто особисте.
Ви не повірили? Але є ж ті, хто й повірив...
Та, зрештою, найголовніше в даному випадку: цей твір дорогий мені. Бо там - правда. Моя правда. А вона не потребує ні корекції, ні віри чи невіри, ні зведення її тонкої натури до примітивної нісенітниці.
Вона потребує сприйняття і прийняття. От і все...

З повагою...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 15:31:51 ]
вибачте за одруківки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 17:49:36 ]
Пані Любове, я так зрозуміла, що Ваш коментар адресований мені. Так?

"Але, погодьтесь, поезія - це насамперед внутріщня незбагненна гармонія. От, наприклад, Вашим рядкам вірю - кожному слову.

І ще... найнезрозумілішою є нісенітниця, але ж її ми не нащвемо найдовершенішою поезією тільки за те, що вона найнезрозуміліша) Якось так".
............................
Я писала, не маючи на увазі вірш авторки "Якби"))))). Лише слова її вихопила, сподобалися.
Ви зауважили їй, мабуть, слушно.
Текст Лесі Геник я не аналізувала.
Я - за незбагненну гармонію, слугую Поезії.
Дякую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 19:57:29 ]
п. Світлано, насамперед дякую, що поділяєте мою думку. Це - приємно...
Щодо слушності чи неслушності зауваг - все таки право вибору завжди стоїть за автором.
Сподіваюсь, не заперечете...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-06 09:32:38 ]
Та й я в цьому коментарі - радше про поезію загалом)
Тішуся, що й Ви за незбагненну гармонію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 20:16:43 ]
Дорога Лесю, мені дуже шкода, що Ви так гостро сприйняли мій коментар. І йдеться мені не про весь твір, я такого не казала, йдеться про одне місце у творі, яке завадило особисто мені відчути оту гармонію на повну силу.
Ви вже пробачте мені мою відвертість у сприйнятті, яка декому, напевно й Вам, здається нахабною нав'язливістю.
Мабуть, надалі буду свою віру-невіру тримати при собі, аби нікого не ранити, не засмучувати. Я зрозуміла. Успіїів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 21:25:07 ]
Дорога, п. Любо, не приймайте й мої слова так близько до серця, аби тамувати свою відвертість.
Рада Вам і Вашим порадам завжди.
А шанс на відстоювання власної думки таки мусите залишати й мені... І мусите миритися))) Може, колись щось і зміниться умоєу прийнятті)

З приязню і теплом)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-06 09:47:24 ]
Звісно, Лесю, я просто ділюсь своїм сприйняттям, іноді даю поради. До них часом навіть дослухаються) І вибір - завжди за автором, я ж не приходжу з пістолетом)))

От, наприклад, щодо нашої з Вами розмови щодо третьої строфи - я нарешті зрозуміла, що саме заважає читачеві сприйняти цей образ цілісно. Замість "відчищати" я (востаннє) порадила б замінити на більш влучне за змістом - "прочищати". Кілька літер, але нюанс у навантаженні на зміст - якимсь мізерним нюансом дуже відрізняється.
Бо "відчищають" здебільшого зовні і то певними засобами. А отвори (якими й є димарі, тим паче душ) "прочищають" - як і горло теж прочищають. І тут все стає на свої місця, картинка малюється цілісна - зорі взявшись за руки ланцюжком проникають у той тунель душ, звільняючи його вже самим своїм прониканням від бруду, накипу і т.д. і т.п.
Одне не зовсім те слово. А скільки туману)
Справді, прочищаймо "димарі душ")
Хоча, краще б вони нам ніколи й не диміли)))

Все, обіцяю більше не набридати.
А то щось я справді занадто захопилась)

З взаємною приязню і теплом