ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Якби…
Якби ж ти тільки знала, люба доле,
як солоно у грудях від жалю,
як серце, ще гаряче, студінь коле,
коли байдужість вистріне твою.

Якби ж ти тільки, рідна, здогадалась,
відкрила очі, зраджені вогнем,
то й ця осіння потемніла зала
напевно зайнялася б знову днем.

І навіть, може, відгорілі зорі
за руки б узялися угорі,
і, просвітливши зранені простори,
відчистили душевні димарі.

І ці, безраддям сіяні тумани,
і ці, загуслі відчаю дими,
нарешті б розчинились над полями,
на згарищі провини і вини...

Та тільки знову зустрічі всі мимо,
порожнє слово - тяжче за граніт.
Зникаєш, люба доле, за дверима
колючими, холодними, як лід...

29.10.16 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-12-03 22:36:31
Переглядів сторінки твору 4051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-04 11:20:01 ]
,може, - варто видідити комами

і ще... невеличке запитання, яке суто спонтанно виникало у мене, як у читача, випередивши навіть сприйняття:

якщо зорі візьмуться за руки, тобто руки в них будуть зайняті - як вони ВІДЧИСТЯТЬ душевний простір? Я сама поет, і усвідомлюю, що в поезії все фігурально, образно. Але в той же час маємо дбати, щоб поетичний світ був максимально правдивий у СВОЇЙ правді, яка єдина і неповторна на весь світ. А я у цьому місці відчула: щось не так, не вірю. Тобто я це все говорю не для того, щоб якось Вас засмутити, а для того, щоб Ви відкрили для себе ще вищі регістри поетичного звучання. А Ви до того йдете, я це відчуваю. І бажаю Вам якнайвищих висот звучання! З теплом )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 11:29:14 ]
Щодо "може" вже виділяю, пропустила)))

Щодо зірок, які збираються братися за руки. В даному випадку такий засіб ужито не в конкретному значенні "візьмуться", а зберуться разом, гуртом, аби легше було справитися з тими димарями.

Щиро дякую, п. Любо! Ваші коментарі спонукують бути ще уважнішою до слова...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 11:37:15 ]
За тепло - дякую. це взаємно...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 21:20:12 ]
"Доле, де ти!Доле, де ти? "...

Дай Боже доброї долі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-04 22:21:20 ]
Дякую, п. Мирославе!
Хоча, якщо бути відвертою, під образом Долі замаскувала геть інше. І так виходить, замаскувала добре))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-04 22:40:06 ]
Подобається, але поділяю позитивну критику пані Любові. Відома така сентенція: якщо в поезії щось потрібно пояснювати, то краще писати так, щоб не пояснювати. Враховуючи, що завершальна фраза має бути, як правило, чіткою, так само видається випадковим троп - колючі двері. Пропоную перевірити у контексті вірша щось на зразок:
                              ...за дверима,
за тими - крижаними..., у зеніт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 10:25:40 ]
За позитивну критику завжди вдячна. Адже кожде слово такої критики - на вагу золота. Навіть у тому випадку, коли з певних причин автор не хоче до неї прислухатися і щось замінити.
З Вами могла би посперечатися. Адже, коли у поезії зрозуміло абсолютно все - так теж не цікаво. Все одно, коли читач залишається наодинці зі чтивом, він там бачить щось своє...
Щодо Вашого варіанту зміни кінцівки вірша, не можу погодитися. Бо направду "зеніт" там абсолютно ні при чому. І по змісту твору, як на мене, там усе гаразд.
Даруйте, що залишаюся при своїй думці.
Щиро дякую за поради)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 14:05:39 ]
"Адже, коли у поезії зрозуміло абсолютно все - так теж не цікаво. Все одно, коли читач залишається наодинці зі чтивом, він там бачить щось своє..."

Підтримую ці слова автора.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 15:31:14 ]
Але, погодьтесь, поезія - це насамперед внутріщня незбагненна гармонія. От, наприклад, Вашим рядкам вірю - кожному слову.

І ще... найнезрозумілішою є нісенітниця, але ж її ми не нащвемо найдовершенішою поезією тільки за те, що вона найнезрозуміліша) Якось так.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 20:05:27 ]
Дорога п. Любове, як прикро, що Ви настільки загострили свою увагу саме на несприйнятті мого твору. Адже не можна (так гадаю) у творчості опиратися тільки на логіку. Творчість подекуди виходить далеко за її межі.
В цьому випадку - хто Вам сказав що у зірок по дві руки? Чи де там написано, що вони мають узятися за всі руки, що мають?
Кожен з нас вірить (як і не вірить) у щось своє. Це - занадто особисте.
Ви не повірили? Але є ж ті, хто й повірив...
Та, зрештою, найголовніше в даному випадку: цей твір дорогий мені. Бо там - правда. Моя правда. А вона не потребує ні корекції, ні віри чи невіри, ні зведення її тонкої натури до примітивної нісенітниці.
Вона потребує сприйняття і прийняття. От і все...

З повагою...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 15:31:51 ]
вибачте за одруківки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 17:49:36 ]
Пані Любове, я так зрозуміла, що Ваш коментар адресований мені. Так?

"Але, погодьтесь, поезія - це насамперед внутріщня незбагненна гармонія. От, наприклад, Вашим рядкам вірю - кожному слову.

І ще... найнезрозумілішою є нісенітниця, але ж її ми не нащвемо найдовершенішою поезією тільки за те, що вона найнезрозуміліша) Якось так".
............................
Я писала, не маючи на увазі вірш авторки "Якби"))))). Лише слова її вихопила, сподобалися.
Ви зауважили їй, мабуть, слушно.
Текст Лесі Геник я не аналізувала.
Я - за незбагненну гармонію, слугую Поезії.
Дякую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 19:57:29 ]
п. Світлано, насамперед дякую, що поділяєте мою думку. Це - приємно...
Щодо слушності чи неслушності зауваг - все таки право вибору завжди стоїть за автором.
Сподіваюсь, не заперечете...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-06 09:32:38 ]
Та й я в цьому коментарі - радше про поезію загалом)
Тішуся, що й Ви за незбагненну гармонію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-05 20:16:43 ]
Дорога Лесю, мені дуже шкода, що Ви так гостро сприйняли мій коментар. І йдеться мені не про весь твір, я такого не казала, йдеться про одне місце у творі, яке завадило особисто мені відчути оту гармонію на повну силу.
Ви вже пробачте мені мою відвертість у сприйнятті, яка декому, напевно й Вам, здається нахабною нав'язливістю.
Мабуть, надалі буду свою віру-невіру тримати при собі, аби нікого не ранити, не засмучувати. Я зрозуміла. Успіїів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-12-05 21:25:07 ]
Дорога, п. Любо, не приймайте й мої слова так близько до серця, аби тамувати свою відвертість.
Рада Вам і Вашим порадам завжди.
А шанс на відстоювання власної думки таки мусите залишати й мені... І мусите миритися))) Може, колись щось і зміниться умоєу прийнятті)

З приязню і теплом)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-06 09:47:24 ]
Звісно, Лесю, я просто ділюсь своїм сприйняттям, іноді даю поради. До них часом навіть дослухаються) І вибір - завжди за автором, я ж не приходжу з пістолетом)))

От, наприклад, щодо нашої з Вами розмови щодо третьої строфи - я нарешті зрозуміла, що саме заважає читачеві сприйняти цей образ цілісно. Замість "відчищати" я (востаннє) порадила б замінити на більш влучне за змістом - "прочищати". Кілька літер, але нюанс у навантаженні на зміст - якимсь мізерним нюансом дуже відрізняється.
Бо "відчищають" здебільшого зовні і то певними засобами. А отвори (якими й є димарі, тим паче душ) "прочищають" - як і горло теж прочищають. І тут все стає на свої місця, картинка малюється цілісна - зорі взявшись за руки ланцюжком проникають у той тунель душ, звільняючи його вже самим своїм прониканням від бруду, накипу і т.д. і т.п.
Одне не зовсім те слово. А скільки туману)
Справді, прочищаймо "димарі душ")
Хоча, краще б вони нам ніколи й не диміли)))

Все, обіцяю більше не набридати.
А то щось я справді занадто захопилась)

З взаємною приязню і теплом