ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Інша (1988) / Вірші

 Хтось вмирає тихо




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-08 21:26:46
Переглядів сторінки твору 2150
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.591 / 4.88)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.223 / 4.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.09.07 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 09:33:18 ]
"Тільки смерть мало знає народ мій"

Невже?

4 пари дієслівних рим. Техніка слаба.

Й заколисує кулями нерви.
Це важко уявити: заколисування кулями...

Мені вірш, даруйте, не сподобався.
Наче приреченість...Смерть...помирати... "у ранах майбутнє будують".
Де Ви бачите паростки розбудови...
Чи вони вже міцні?
смерть не є деміургом, це нищення.
Біль матерів...вдів...дітей...

"Та на смерть і неволю не згодний"... Це добре, якщо не згодний.

"Франклін Рузвельт у квітні 1945 казав про те, що більше, аніж завершення тієї великої війни, люди чекають закінчення усіх воєн.
Щоб раз і назавжди був покладений кінець оцим брутальним, нелюдським, глибоко непрактичним, як він висловився, методам подолання міжурядових дурощів".
(стріла ці слова на сторінці Олександра Апалькова, переклала українською).

От залишу Вам слова ці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Інша (Л.П./Л.П.) [ 2017-03-09 21:14:14 ]
Пані Світлано! Щиро дякую Вам за коментар!
Вірш не мусить всім подобатися. Його мета - донести те, що для мене дуже важливе і болюче. А кожен вже його розуміє по-своєму.
Згодна з Вами, що твір - недосконалий. Я ніколи не старалася писати досконало, бо мета мого писання - не технічна досконалість, де слова, коми і крапки "на кант". Коли пишу, то не думаю, чи рима дієслівна. Я пишу, бо не можу не писати. І цей твір народився з досвіду саме такого мого народу. В нашого народу, на мою думку, справді є комплекс жертви, який формувався століттями. Але є також інша його сторона - боротися. І за це я його люблю. Може у Вас інший досвід українців. Може Ви більше прожили і більше розчарувалися. Досвід кожного має право на існування. А про мрію людства - закінчення всіх воєн... Я сама теж маю таку мрію. Але щось не видно, щоб до того ішло...

І хай мене каменують всі професійні поети, я не згоджуся з тим, що поезія - це математика і правильні рими. Поезія - це сповідь душі. Так казав Гете. І я з ним згідна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 21:43:49 ]
Ніхто Вас не збирається "каменувати", пані Зоряно.
Сьогодні ліпше писати не згідна, а згодна.
"Пишу, бо не можу не писати"...
Співаю, бо не можу не співати... Малюю, бо не можу не малювати...
Можна продовжити.
Але ж читач...слухач...споглядач хоче насолоди.
І Ви - як автор мусите творити так, щоб це було і красиво, і мудро, і образно. І - найголовніше - неповторно!
Поезія це не математика, згодна......але ж поезії у Вашому тексті...я не бачу.
Написала Вам доступно, у надії, що зрозумієте.
у поміч є стаття Сергія Осоки, якщо не читали, посилання:
http://poezia.org/ru/publications/27433


Є пункт для тих, хто каже: Я писав...бо не міг не писати...
Вчіться... Читайте класиків, сучасників.
Запевняю, що я умію розуміти чужий досвід, перелитий у слово.
І якщо коментую чийсь вірш, то не задля критики, а лише з бажання ... дати стимул авторові - рости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Інша (Л.П./Л.П.) [ 2017-03-09 22:23:22 ]
Дякую! Я справді хочу рости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 22:26:01 ]
Втішно). Я це відчула. Поетичні майстерні - Вам у поміч...
Дякую за розуміння.