ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Інша (1988) / Вірші

 Хтось вмирає тихо




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-08 21:26:46
Переглядів сторінки твору 2267
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.591 / 4.88)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.223 / 4.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.09.07 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 09:33:18 ]
"Тільки смерть мало знає народ мій"

Невже?

4 пари дієслівних рим. Техніка слаба.

Й заколисує кулями нерви.
Це важко уявити: заколисування кулями...

Мені вірш, даруйте, не сподобався.
Наче приреченість...Смерть...помирати... "у ранах майбутнє будують".
Де Ви бачите паростки розбудови...
Чи вони вже міцні?
смерть не є деміургом, це нищення.
Біль матерів...вдів...дітей...

"Та на смерть і неволю не згодний"... Це добре, якщо не згодний.

"Франклін Рузвельт у квітні 1945 казав про те, що більше, аніж завершення тієї великої війни, люди чекають закінчення усіх воєн.
Щоб раз і назавжди був покладений кінець оцим брутальним, нелюдським, глибоко непрактичним, як він висловився, методам подолання міжурядових дурощів".
(стріла ці слова на сторінці Олександра Апалькова, переклала українською).

От залишу Вам слова ці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Інша (Л.П./Л.П.) [ 2017-03-09 21:14:14 ]
Пані Світлано! Щиро дякую Вам за коментар!
Вірш не мусить всім подобатися. Його мета - донести те, що для мене дуже важливе і болюче. А кожен вже його розуміє по-своєму.
Згодна з Вами, що твір - недосконалий. Я ніколи не старалася писати досконало, бо мета мого писання - не технічна досконалість, де слова, коми і крапки "на кант". Коли пишу, то не думаю, чи рима дієслівна. Я пишу, бо не можу не писати. І цей твір народився з досвіду саме такого мого народу. В нашого народу, на мою думку, справді є комплекс жертви, який формувався століттями. Але є також інша його сторона - боротися. І за це я його люблю. Може у Вас інший досвід українців. Може Ви більше прожили і більше розчарувалися. Досвід кожного має право на існування. А про мрію людства - закінчення всіх воєн... Я сама теж маю таку мрію. Але щось не видно, щоб до того ішло...

І хай мене каменують всі професійні поети, я не згоджуся з тим, що поезія - це математика і правильні рими. Поезія - це сповідь душі. Так казав Гете. І я з ним згідна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 21:43:49 ]
Ніхто Вас не збирається "каменувати", пані Зоряно.
Сьогодні ліпше писати не згідна, а згодна.
"Пишу, бо не можу не писати"...
Співаю, бо не можу не співати... Малюю, бо не можу не малювати...
Можна продовжити.
Але ж читач...слухач...споглядач хоче насолоди.
І Ви - як автор мусите творити так, щоб це було і красиво, і мудро, і образно. І - найголовніше - неповторно!
Поезія це не математика, згодна......але ж поезії у Вашому тексті...я не бачу.
Написала Вам доступно, у надії, що зрозумієте.
у поміч є стаття Сергія Осоки, якщо не читали, посилання:
http://poezia.org/ru/publications/27433


Є пункт для тих, хто каже: Я писав...бо не міг не писати...
Вчіться... Читайте класиків, сучасників.
Запевняю, що я умію розуміти чужий досвід, перелитий у слово.
І якщо коментую чийсь вірш, то не задля критики, а лише з бажання ... дати стимул авторові - рости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Інша (Л.П./Л.П.) [ 2017-03-09 22:23:22 ]
Дякую! Я справді хочу рости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 22:26:01 ]
Втішно). Я це відчула. Поетичні майстерні - Вам у поміч...
Дякую за розуміння.