ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Інша (1988) / Вірші

 Хтось вмирає тихо




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-08 21:26:46
Переглядів сторінки твору 2211
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.591 / 4.88)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.223 / 4.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.09.07 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 09:33:18 ]
"Тільки смерть мало знає народ мій"

Невже?

4 пари дієслівних рим. Техніка слаба.

Й заколисує кулями нерви.
Це важко уявити: заколисування кулями...

Мені вірш, даруйте, не сподобався.
Наче приреченість...Смерть...помирати... "у ранах майбутнє будують".
Де Ви бачите паростки розбудови...
Чи вони вже міцні?
смерть не є деміургом, це нищення.
Біль матерів...вдів...дітей...

"Та на смерть і неволю не згодний"... Це добре, якщо не згодний.

"Франклін Рузвельт у квітні 1945 казав про те, що більше, аніж завершення тієї великої війни, люди чекають закінчення усіх воєн.
Щоб раз і назавжди був покладений кінець оцим брутальним, нелюдським, глибоко непрактичним, як він висловився, методам подолання міжурядових дурощів".
(стріла ці слова на сторінці Олександра Апалькова, переклала українською).

От залишу Вам слова ці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Інша (Л.П./Л.П.) [ 2017-03-09 21:14:14 ]
Пані Світлано! Щиро дякую Вам за коментар!
Вірш не мусить всім подобатися. Його мета - донести те, що для мене дуже важливе і болюче. А кожен вже його розуміє по-своєму.
Згодна з Вами, що твір - недосконалий. Я ніколи не старалася писати досконало, бо мета мого писання - не технічна досконалість, де слова, коми і крапки "на кант". Коли пишу, то не думаю, чи рима дієслівна. Я пишу, бо не можу не писати. І цей твір народився з досвіду саме такого мого народу. В нашого народу, на мою думку, справді є комплекс жертви, який формувався століттями. Але є також інша його сторона - боротися. І за це я його люблю. Може у Вас інший досвід українців. Може Ви більше прожили і більше розчарувалися. Досвід кожного має право на існування. А про мрію людства - закінчення всіх воєн... Я сама теж маю таку мрію. Але щось не видно, щоб до того ішло...

І хай мене каменують всі професійні поети, я не згоджуся з тим, що поезія - це математика і правильні рими. Поезія - це сповідь душі. Так казав Гете. І я з ним згідна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 21:43:49 ]
Ніхто Вас не збирається "каменувати", пані Зоряно.
Сьогодні ліпше писати не згідна, а згодна.
"Пишу, бо не можу не писати"...
Співаю, бо не можу не співати... Малюю, бо не можу не малювати...
Можна продовжити.
Але ж читач...слухач...споглядач хоче насолоди.
І Ви - як автор мусите творити так, щоб це було і красиво, і мудро, і образно. І - найголовніше - неповторно!
Поезія це не математика, згодна......але ж поезії у Вашому тексті...я не бачу.
Написала Вам доступно, у надії, що зрозумієте.
у поміч є стаття Сергія Осоки, якщо не читали, посилання:
http://poezia.org/ru/publications/27433


Є пункт для тих, хто каже: Я писав...бо не міг не писати...
Вчіться... Читайте класиків, сучасників.
Запевняю, що я умію розуміти чужий досвід, перелитий у слово.
І якщо коментую чийсь вірш, то не задля критики, а лише з бажання ... дати стимул авторові - рости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Інша (Л.П./Л.П.) [ 2017-03-09 22:23:22 ]
Дякую! Я справді хочу рости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-09 22:26:01 ]
Втішно). Я це відчула. Поетичні майстерні - Вам у поміч...
Дякую за розуміння.