ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Лимар (1959) / Вірші

 Посвящается Высоцкому В.С.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-01-26 15:02:02
Переглядів сторінки твору 1747
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.629 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.589 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.668
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.08 00:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Кисельова (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-26 18:00:42 ]



ВІРШ НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ.

Антирадянщина Висоцького - це міф, який залишився нам у спадок від радянського минулого. Він ніколи не був антикомуністом і дисидентом, він не зазіхав на підвалини, не намагався зустрітися з Сахаровим, Солженіциним або Боннер, хоча можливість таку мав. Він вважав за краще суспільство радянських мільйонерів: Вадима Туманова, який, незважаючи на судимість, прилаштувався до золотих копалень, Бабека Серуш, що торгував радянською зброєю й виконував делікатні доручення радянських спецслужб ..Пресингували його колегу Олександра Галича, якого викинули з усіх творчих спілок і залишили буквально без шматка хліба. Ось хто дійсно був замкнений КДБ в чотирьох стінах . Висоцькому дозволено було все . Чутки про утиски Висоцького вкидали в суспільство спецслужби. Висоцькому допомогли і шикарну квартиру в центрі Москви отримати в кооперативі Спілки художників, і до Спілки кінематографістів вступити, і багато в чому ще.В 1975 р Висоцький побував у Франції, Англії, Італії, Марокко, на Мадейрі, в Перу, Мексиці, Болгарії, Угорщини, знову у Франції. У 77-му - тричі у Франції, Угорщині, знову в Мексиці і Перу, в США, Канаді, на острові Косумель. У 79-му - тричі у Франції, по два рази в Канаді і США, плюс Італія, Таїті, ФРН ... Інший раз Володимир Семенович не показувався на батьківщині по півроку.Розповіді про пияцтво Висоцького - такий же міф, як його антирадянщину. Барда погубили наркотики. Його близькі друзі Абдулов, Золотухін, Янкловіч, Бортник, Туманов твердили як заклинання: Володя ніколи не напивався в компанії і ні на вмовляння, ні на спокуси не піддавався. Так, міг випити, міг іноді піти в запій, але по одній-єдиній причині - щоб зняти стрес, що накопичився. При необхідності не пив місяцями і прекрасно при цьому себе почував . Йому все сходило з рук, тому що його курирував Андропов особисто. Жив він у розкоші, яку любив і яку приховував за куленепробивної дверима зі спецзамкамі, хоча ніякі фанати ніколи в його квартиру не ломилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-26 21:14:49 ]
Ви так багато старалися, шановна Олександра, щоб зробити мені екскурсію в історію, але мені вона відома.
Але я люблю і поважаю творчість цього неперевершеного автора - він дійсно легенда! Його талант визнаний часом і людьми!!! Але за життя (це всім відомо) він зазнавав переслідування і гоніння з боку існуючої влади.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дружня рука (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-27 11:42:46 ]
Заклик до людської гідності - сама справжня антирадянщина, яка може бути. І для України сьогодні актуально ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-27 12:41:13 ]
Дякую за відгук!