ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися невпору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші

 Деркач




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-12 18:36:48
Переглядів сторінки твору 5777
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.203 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.214 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.986
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2024.06.16 15:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 21:30:44 ]
Прекрасна гумореска! З підтекстом, солідними реверансами у бік високої поезії. Чи не ті відбрації я почув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-12 21:44:45 ]
Не ті. Це ж сонет, а не гумореска. :)
Я в іншому ключі і в прямому, і в переносному сенсі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 21:55:17 ]
Ясно. Потрібно, мабуть, задрати голову як лелека і все вийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-12 22:22:24 ]
Це справжній сонет, за всіма канонами. Так держати.
Я теж добре пам’ятаю цю пташку, яка злітає на таку висоту, що стає невидимою, а потім згортає крила, падає і тільки над самою землею у віражі видає такі тріскучі звуки, що відлунюють і в найдальших околицях.
Ви, схоже, ще й птаха-пересмішник? Я спробував добитися ще більшої прозорості:
Де блимають блукаючі огні
і шерхнуть у болоті очерети
я уявляю у височині
неопалиме пір’я силуету

малої птахи цяточку одну,
що досягає у зеніті злету
на ту його ясну височину,
куди не долетіти і поету.

Але на те і є оцей поет,
аби занотувати у сонет,
якої сили арії бувають...

О! Падає. І раптом чуєш ти
вібрації такої висоти,
що і лелеки в небеса злітають.


і ...краще не вийшло. Ваш вірш заслуговує найвищої оцінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 08:38:41 ]
Надіюсь, мені – не позичати крила?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:14:02 ]
Це написано іще краще,Ігорю, але не за всіма канонами сонетними, на жаль. Тут уже накоментували мої деякі опоненти, які хочуть перехопити ініціативу навчителя, та ще їм самим треба багато вчитися.
Знову те саме у Вас виникає. У катренах повинно бути тільки ДВІ! рими, а у Вас знову їх ТРИ. Хоч якщо поміняти по одній літері, то стане таки дві. У другому катрені слово одну поміняти на однІ, і слово струну поміняти на струнІ - і тоді формально буде все вірно, але за змістом буде невірно.

Ось як треба:

І знову цятка бачиться мені
У голубій небесній позолоті
І так бринить бентежно на струні,
Що завмирає на найвищій ноті.

І в кінці - неестетичне слово, яке антагонізує з усим попереднім текстом - "задирає" голову лелека. Ви ж не Ігор Шоха, Ви з повагою ставитеся до святого птаха, то невже складно замінити на "повертає", "піднімає",
"аж здивувався унизу лелека" наприклад - ось скільки варіантів, вибирайте, або свій придумайте - і це буде найкраще. І перестаньте користуватися збитою римою лелека - далеко. Це ще у пісні "Хата моя біла хата" (Дмитро Луценко, натолій Пашкевич)у 50-х чи 60-х роках співалося -

В’ється дорога далека
В хату крізь синю парчу.
Мамо, до вас, як лелека,
В горі і щасті лечу.

І ось так зробити:

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
упала краплею одна з молекул

І далі:

О! Чуєте? Лунає з висоти
вібрація такої частоти,
аж подивований завмер лелека.

І ось ідеально, за всіма канононами, написаний сонет:

Ще десь блукають Ельмові вогні,
і шерхнуть очерети у болоті,
і чуються рулади голосні
невидимої птахи у польоті.


І знову цятка бачиться мені
У голубій небесній позолоті
І так бринить бентежно на струні,
Що завмирає на найвищій ноті.

І ...падає. Але на те й поет,
аби одного разу у сонет
упала краплею одна з молекул

О! Чуєте? Лунає з висоти
вібрація такої частоти,
аж подивований завмер лелека.

Учіться, Ігоре, по справжньому, і будуть з Вас люди неабиякі. Талант і працелюбність є. Отож, вперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:20:35 ]
Я вже не брав правило за Лесиним і Пулинцем, коли жодне слово в сонеті не повинне повторюватися - це суперскладність, яка поки мені одному підкорилась. Але за Вашого бажання можемо спробувати попрацювати і над нею! Це ж не корона сонетів, а не вінок, а лише одинарний сонет - чому ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 10:04:16 ]
Переглянув текст, врахував Ваші зауваження, але повністю втиснутись у рамки всіх вимог метрів сонету – проблематично. Адже сполучники, наприклад, теж слова і без повторів не обійтись.
Дякую за науку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 01:21:04 ]
і не вінок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-13 10:13:20 ]
Задирати голову - це напевне я повинен у прямому розумінні:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 21:11:19 ]
Якщо Вам так хочеться, щоб голова була вгорі, то замініть це дієслово на щось естетичніше, бодай на нейтральне "піднімати" чи "підводити" голову.
Я розумію, що складно не повторювати кожне слово, тому і не наполягаю. Це - вища математика з одного боку, а з другого боку, промучившись вісім місяців над цієї каторжною працею в короні сонетів, тут дехто правильно вказував, що вона іноді приводить до порушення евфонії слова - я подумав, а чи варто взагалі його дотримуватися - цього правила - воно часто шкодить. Хба тільки, щоб довести, що ти - супер у поезії. І можеш усе при бажанні. Якщо колись дозрієте до цієї теми, тоді до неї повернемось.
Мені сумно, що Ви повернули у вірш риму "далеко-лелека". Я можу Вам придумати з десяток свіжіших рим, попрацюйте, придумайте щось краще. Крім того, у цьому рядку порушене узгодження слів: занотувати у сонет, не у сонет, а у сонеті - так буде правильніше.
Отже рими до лелеки:
Глека, спека, молекул, Мекка, грека, Ребекка, тека,
смерека, стека, клекіт, скрекіт (у лелеки), дека, легка, полегко. Ось більше десяти: спробуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-15 18:03:57 ]
Якщо Ви не проти, то останній рядок можна записати й так:
що завмирає журавлиний(або лебединий) клекіт.
Але чи буде це більш переконливо?
Занотувати куди або занотувати де - хіба така велика різниця?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-15 22:40:06 ]
Вітаю, пане Ігорю, радий вашим цікавим публікаціям.
Я сподіваюся, ви не проти чути ті чи ті розмаїті відгуки наших авторів-читачів. Знаєте, в кожному їхньому коментареві, нмсд, є свій важливий поетичний сенс, досвід, бачення, і це було би добре сприймати і використовувати при нагоді, бо все важливо. )

З вашого дозволу я б хотів дещо для себе прояснити у вашому вірші. Це, передусім, я про "Ще десь блукають Ельмові вогні". Дуже симпатичний початок.
Я собі уявив цю картину - ось раптова гроза відходить, і над кущами, в кущах ось ці Ельмові вогні.
Я правильно це уявив собі? Чи є інші варіанти?
Це важливо для вашого твору з огляду на все подальше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 12:14:30 ]
Пробачте, що довго думав над Вашими запитаннями.
Але, "яке питання, така й відповідь":)
Багато чого в житті хочеться відмотати назад. Але, чи можливі ці корективи? Очевидно, так само і з коректурою у віршах.
Часто буває, що спонукає одне, але на чисту воду виводить інше.
Дякую, що Ви правильно все уявляєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 14:44:25 ]
Як на мене, потрібна динаміка не важко досягається, пару слів уточнити. Але то таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 15:40:28 ]
Перефразовуючи Єсеніна, істину видно на відстані. Мені, як і кожному напевне, важко інколи дистанціюватись від себе. Важливо, що бачиш перспективу. І тому я уважно ставлюсь до всіх коментарів толерантних авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 12:30:23 ]
Ні, з коректурою віршів не так, як у житті.
Впевнена, що з плином часу автор може поліпшувати, пильніше бачити...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-18 15:44:01 ]
Пані Майє, я наче не сказав чогось протилежного. Звичайно, що з часом ми переоцінюємо і вагоміші цінності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-18 16:20:02 ]
"Але, чи можливі ці корективи? Очевидно, так само і з коректурою у віршах".
Я про оце. Здавалося, ви сумніваєтеся у доцільності чи спромозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-21 20:24:26 ]
Ви щаслива, якщо у Вас немає таких комплексів:)