На жаль, словники, особливо писані в радянську добу, старіють і навіть посилання на класиків, таких як Іван Франко і Квітка-Основ"яненко, не виправдовують того несмаку, який несе в собі слово "біготня" - навіть гидко писати і гидко цей дикий москалізм вимовляти. Франко жив у Галичині, яка є прикордонною областю і там дуже відчутні закордонні впливи, тож про чистоту літературної мови, яка в його часи ще не бул сформована, не йдеться. Те ж саме із Квіткою-Основ"яненком, який жив на протилежній стороні - Слобожанщині, де російські впливи, ой як відчутні. Прозаїк двадцятого століття Іван Цюпа жив у зрусифікваному Радянському Союзі, то не дивовижа, що такі словечка і в нього проскакували. Гадаю, що в даній ситуації Олександр Сушко цілковито правий - слово "біганина" - питомо українське і входить до золотого фонду української літературної мови, яка сформувалася в центрі України - на його рідній Київщині і Полтавщині, а не на Вашій, дорогий пане Василю, Тернопільщині, Львівщині пана Артимовича чи моїй Вінниччині, мова якої теж засмічена іноземними впливами, зокрема польськими.

Вряди-годи треба й спинятись і не тільки тому, що одцвів, а просто, щоб розглянутись довкіль.