ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарно

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Ретро із шухляди




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-30 12:13:27
Переглядів сторінки твору 5356
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-31 02:40:33 ]
пітер і венді все там, у своїй нібиландії

а ми все десь тут, бозна де
такий от сплін & ідеал


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2018-04-04 16:43:22 ]
буває так, що ловлю світло у жменю.
як лист звідкись… а потім відпускаю далі.
і все десь продовжується. чи починається.


і десь, поза марнотами, завжди існує світ веселкового реґґі, створений чудним художником :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-04-04 20:33:47 ]
можливо, він як раз на островах блаженних робінзонить
а може, якось і заскочить, на вогник
був би вогник


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2018-04-06 14:14:18 ]
:) будуть нові дивовижні полотна
з острівних берегів


з незмінною пошаною і захопленням

і вітаннями в очікуванні Світлого Свята!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2018-04-05 17:33:43 ]
)

Оленці Осінь )(

Світ веселкового реґґі,
дні не такі й далекі,
наші серця на злеті!

Леді моя, міледі -
променю танець в меді!

Тане бурштинно поспіх,
літо у снах розпусних,
Зоре, моя ти зоре!

Реггі удвох і море
тепле і неозоре!
.....................






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2018-04-06 14:21:45 ]
Сонце у теплих водах
Хвилі спиняють подих
Мокрих відбитків двоє

Видих і вдих прибою…
Падаю за тобою!

Спраглі тіла солоні
Всесвіт в його долоні –

Море її елегій
Хвилі тамують легіт
Двоє танцюють реґґі

...на полотні відлунням...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-15 00:36:14 ]
))


Дюни, Сердець тимпани.
Криє прибій нірвани
смаку марихуани!

Чари над ворожбою.
Знову лечу тобою

в близькості безберегі,
о зорепад, о реггі )




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 13:58:19 ]
Музики срібні струни!
Грай у мені, відлунюй
Літа свого жагою,
Шепотом, таїною… -
Море! Нас тільки двоє!

В леті застигнуть руки,
Вище – хіба що звуки
Ніжності неземної.

Ти назавжди зі мною.

Маревом, чи видінням -
Смак на вустах осінній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-02 20:44:09 ]
Гарно, Олено, люблю Вашу поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2019-04-05 16:51:26 ]
Дякую! Тетяно, така гарна весна, давайте одягнемо джинси.... і.... будемо музами! )))
Цілую, дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-07 18:10:27 ]
зустрічі це таке діло, насправді, трохи руйнівне, Олено

віртуал таки затишніш, вірите-ні

мов сепійний бурштин огортаючий мушку, довічнолагідно так.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-07 18:13:46 ]
наші такі виколисані, насотані есенцією мрійливого всякого ілюзії це несвобода, вжеж

але це є поезія, але це є ми самі*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2019-04-05 16:59:22 ]
) приємно так, затишно...

але ж тільки "трохи" руйнівне. значить - більше відновлювальне, те, що щось народжує, створює нове...

ми завжди так з вами думаємо, трішки по різному ) але близько