Знову... про наших баранів.
Тепер невгамовний телесик чи телесун Сушко потребує пояснень

Я не упізнала себе, бо я не пацючиха і не суперстар, яку Ви...з неба зігнали. Мене туди не Ви підсадили.
Дружити з вами не вийде, бо образи такі це не безневинні смикання за косичку.
Гляньте на себе в дзеркало.
Оскал не нагадує вампірячий?
то прикинетеся друзякою...то гризете.
Пан Ярослав повірить вам, а ви знову смієтеся з нього.
Підійде черга моя...
Та не хочу я бути вашм донором. Шукайте втіх інших.
Писунку вгамуйте, відійдіть від сайту на певний час.
Без Вас тут штиль настане. миротворець із Вас поганий.
Писали мені: як вуж під вилами.
та Ви і є тим вужем.
А я принципова і послідовна.
Хочеться порозуміння, та всі ми справді дуже різні.
Переформатування сайту зичу щиро.

Майя наїлася донесхочу ваших віршів про вправи на ліжку, із закиданням ніжок на плечі. Мавки умлівають...

Ойкумена у нас одна, та поезія різна.
Нейтралітет я пропонувала. Ви його висміяли у вірші.
А це найрозумніше: просто перестати наближатися. Не обзивати жінку, поетку, не повчати, не писати про мою громадянську позицію "шкідливу", а я пацифістка, і нічого поганого не бачу у такому світогляді. Дякую за все хороше. А поганого досить.

наліпили мій рядок епіграфом
награмузляли вірша про пацючиху...
і це "упізнала себе Майя"

та нижче моєї гідності коментувати оці вибрики Сушка.
Особа знущається і отримує задоволення. Не здатна я з таким дружити, пробачте за невміння. Адью.

Любіть, не заперечую.
Раджу "Казку про трьох метеликів" Лесі Українки прочитати. Добраніч.

Ціковий новорічний початок. Якщо до різдва доживемо то буде Боже провидіння!

я сам трохи простіше мабуть на це все дивлюся, о Тетяно
оскільки існую скоріше на марґінесі, у метри не пхнуся
літераторами в літеральному змісті тут анікого не вважаю
ну і не заважаю ’майстрам’, принаймні, не маю бажання такого

все, що відбувається наразі, на мою скромну думку -
всього лише зіткнення ілюзій, що не знаходять, насправді
якоїсь практичної, належної реалізації

тобто, питання якоїсь аж ’війни’ зненацька
між віртуальними ’майстер-класами’ аматорської поезії
чи навіть просто ’любителями поезії’ -
таки смішне

але сам факт того, що віртуальна автура, в термінах наявної дискусії,
настільки серйозно і часом пафосно сприймає якісь-ще слова,
які взагалі-то запросто можна вилучити, без будь-яких особливих зусиль
або заледве не вмирає тут прямо-таки на шпальтах, від емоційної напруги, чи -

мене трохи замислює лише в один спосіб, а саме:
якщо дорослі й деякі дуже дорослі, освічені, інтелиґентні особистості
не можуть природнім людським чином легко й гумористично
розійтися одне з одним на якомусь тихому псевдолітературному майданчику
і розжарюють якісь апокаліптичні майже пристрасті там,
де загалом все, що від них потрібно - це публікувати час від часу тексти
які здебільшого розкривають авторське захоплення життям
чи може, часом, опротестування життя, що суперечить поезії, чи vice versa -
а ще додавати трохи позитиву чи конструктиву в коментарях, хоча
і це зовсім необов’язково, то що було би, якби почалася якась
реальна колотнеча із правдивими ворогами - за власне виживання,
за долю країни - за долю людства - і така боротьба точиться, щодня -

поки на ПМ якісь дивні особистості практично ’убиваються’ неясно за що
й навіщо, найчастіше - через якісь натяки невідомо з якою метою,
чи просто без мети, через власну, якомога хибнішу інтерпретацію
таких якихсь... натяків -
а Ви взагалі, нормальні? тобто, Ви точно певні?

(оце без будь-якої адресації чи злостивих намірів, чисто риторично)

З новим чудовим днем, шановні...
..."титани у сірниковій коробці"... А я казку про дружбу вчора попрадила читати - Лесі Українки...
Та Ви ж прагнули і прагнете від титанів оцінок, похвальби, допомоги, і - безкоштовної... Ви ж наче просили передмову писати...пане Сушко...
Що ви тут робите, на сайті для самовдосконалення творчості? Роздмухуєте драчки, вибачаєтеся, пишете про друзя,. лікуєте їх від пихи...
Сфінктери вже згадані... то це м'язове утворення, там їдло не перетравлюється, як ви пишете...сфінктери служать для затримки маси, щоб не вивалилося...
... дупи...циці... мавки... патьоки словесні сатиричні - на друзів... як можна?
Де щирість, незлобивість, де власне Поезія? на ФБ тисячі сторінок, ви ж на сайті поетичному.
Жуєте і вірш пишете, нема часу для полірування, хай коректор за оплату працює...
Потім вийде книга, в яку влита праця титана... А вам лаври...
Як все це набридло.
Мікросвіт ПМ таки не є живодайним для серйозного митця. Колись вірилося. що атмосфера сайту очиститься.
Тепер - ні.
Хоча в 2099 році, коли я прийшла на сайт, були певні прояви тролізму, потерпали автори, пані Тетяна свій досвід може пригадати, написати тут...
Не потребую від СМ визнання. Він не вважає літераторами когось. Пише, розмислює...про допис і нас...
Не знаю, кого мав на увазі.
Та чи він має визначати: хто є хто.
Це ж суб'єктивне...... Хто від нього чекає осанни... Я - ні, бо нічого з написаного ним, не вважаю цікавим для себе. Ми кардинально різні. І це прекрасно.
Чимало авторів послуговуються українською мовою, та володіють нею на рівні Еллочки-людоїдки.
Як їм розуміти, поціновувати те, що не є рідним, у побуті вони, мабуть, росмовні.
Не забороняється.
Маю доробок, володію мовою на академічному рівні, маю літературний портрет... і численні рецензії маю, і радіопередачі. І хтось сичав, ображав...бо я була на сайті занадто довго. Бо переросла сайт, але лишалася.
І пішла з сайту, та вслід чую: а хто ти?
Корифеями хтивими нас із л.Бенедишин називала авторка на ФБ.
Титан у коробочці. Тепер так.
Соромота, немає ні найменшого бажання повертатися до "склопендр", паяців... і псевдокоролів... Вам, мабуть, поетичні вправи...як фітнес, а для нас це відпрацювання таланту.
Тусуйтеся.
Вчора ми погомоніли приязно тут, прийшов з лакмусовим папірцем СМ...і Сушко вже пише про Макіавеллі... тощо.
підлещується...
Звісно, поезія нині потрібна одиницям, то про що ми...
та будьте Ви тричі водолазами, кондитерами, фізиками, спеціалістами з прибирання площ... сміттєбаків... машиністами...але тут поетичні майстерні.
І Ваші доробки оцінювати буде читач. І професійні письменники, критики.
На одного титана у вашому екзотаріумі менше.
Бережу здоров'я. Нарощую панцир байдужжя, відходжу від до нечем.
Чи здорові митці тут - вже про таке мова йде...
Та як всюди... межа тонка. Амбіції, мріяння, розчарування... і намагання порозумітися.
Легко розбити цю кришталеву субстанцію... Образи, пригадки... негатив...
От людяними бути це вже наука надважка, не всі її опанували. Сушко всіх називає друзяками та братами, ладен висміяти у вірші всіх, все... а себе забуває.
Недохваленість причиною. Навіщо сердитися? запитує приязний вампір... І справді: настрій зіпсований, енергія тече...у наступний опус. Корона з фольги шелестить під гіллям власного саду...
Ні...не кличте мене повертатися.
Маніакально-депресивні стани то не моє. Графоманьте без мене. Творіть!

(там друзяК, літеру згубила...
а таки описка цікава
відходжу від до нечем...)))
Бо відійти варто якнайдалі.
А так хотілося: зазирнути на ПМ, а там продуктивна тиша, гарна поезія, ввічливі коментарі. Не маю часу на коментування, тому не писатиму тут. Прошу не звертатися до мене.
Все сказане, все почуте. Нейтралітет.

.......2009 році. Ще огріх набору) тепер все. Пішла в реалії сніжні.

Щоб надалі не розпалювати ворожнечу на певний час публікація буде не доступна для коментарів.Дякую усім хто висловився. Я впевнена, що кожен зробить висновки і на сайті запанує мир!