Мудрі слова, Олександре! Дякую, що висловились. Ми одна сім'я. Замість того, щоб жаліти, підтримувати, радіти один за одного ми створили
Гнітючу напругу і ворожнечу. Скільки за цей час поетів пішло у вічність перед якими уже не вибачився і не обнімеш. Поки живі і не втратили здоровий глузд треба не втратити людяності.

Абсолютно з Вами згоден, пані Тетяно! Давайте усі разом викажемо підтримку майстрам слова і побажаємо їм творчої наснаги та терпіння вичитувати усе, що тут пишуть недосвідчені автори. Цілую Ввс, обнімаю, бажаю аби Ваші мрії здійснилися і Новий Рік приніс вам шикарний букет приємностей.
Віват!

Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2019-01-02 15:40:49 ]

Може ви про рецензію, яку я колись написав на С. -М. Залізняк? До мене вона ніколи не чіплялась – це правда, але тоді вона вчепилась у Л. Прокопенко і принижувала її не згірш за чоловіків! Звісно, що я заступився, адже захищати жінок (навіть від жінок) – це нормально!
Та й не було там чогось дуже образливого, хоч і дифірамбів – також...
Й на той момент Сушко до мене чіплявся по повній – як той кліщ, що не віддереш!..


А не навпаки???????
Лариса Прокопенко з якогось дива вирішила, що есей про мою Птахокардію...це висміювання її фактів життя. Написано 6 есеїв...саме на Сповіді поета в капличці Птахокардії...їй примарилося...
Здорова психіка таке намислить? Де там про неї???? Я написала звернення на ПМ.
Я відхрещувалася, авторка есею вимагала на сайті цьому пояснень Лариси...
Та вибачилася.
А палкий шанувальник Лариси Ерметов Ереміт тощо...викривляє факти і звинувачує мене у цькуванні Прокопенко. Ніколи предметом суперечок не була творчість цієї авторки.
Вона від захоплення моєю творчістю переметнулася до охаювання імені.
Вгамувати її вдалося, я писала, що спілкуватися не хочу потому з нею.
Тепер клон чи реальний Ереміт бреше, нападає на мене.
Перебувати на сайті, де отакі чвари не хочеться.
Навіщо мені брутальні напади? Відбілювати ім'я мушу? За що?
Нерідко ставлення авторів переходить межі здорового глузду, а я мушу витримувати пресінг за певні коментарі щодо поліпшення віршової техніки?
Нонсенс. Вдосконалюйте самі вірші чи лишайтеся на тих позиціях. Відійду від сайту, щоб себе зберегти.
Пані Левицькій дякую за підтримку.

Дифірамбів я слухала чимало, мене ці сирени не завели на рифи.
Готую нову книгу, шукатиму можливості опаперити красиву поезію.
Активності на сайті не виявлятиму. Жоден літредактор не перепише за автора недолугого, якщо шанує свій хист. Працювати над написаним мусить автов, прислухатися до авторитетних, не лише для себе...
Обсценна лексика декого непокоїла Любов Бенедишин, не витримала вона, зауважила... образили... пішла...повернулася.
Нині відсторонилася.

Мої зацікавлення в межах доброзичливого спілкування нерідко накривалися хвилею чи цунамі негації.
Заздрість, а її ніхто не визнає... несприйняття критики помірної...інші причини... карма псується. Корони дзеленчать, звинувачують у пихатості.
А якщо я не можу бути ніякою? Маю характер. І справді доводилося не нападати, а захищатися на ПМ.
Отже...на все добре.

Не треба меж відсувати у бік божевілля. Пане Ерміт, відійдіть від мене.
Не можна нападати на митця за слово вельбучний чи інші.
Де прописано, що слова арештовані?
Комусь примариться, що я вживала слово з присмаком назви села, а я мушу не жити, а пояснювати непоясненне? Та навіщо мені ця клопотнеча...
Я поетка, про мої тексти написано професійними критиками, журналістами, розуміючими фабули і цінність для української літератури. Я не сьогоднішня. Тепер буду вищою за спілкування на сайтах. Дистанцію збільшу.
Може, час мені премії давати, а не тягти з п'єдесталу "королеви" сайту, до речі, я туди не пнулася.
Жабомишодраківка мене відштовхує.

Хто викликав сюди з минулого цього чорного джина - Юрія Ереміта? На його фоні - Сушко - Божий янгол із небес! Ереміт приніс сюди стільки чорної гидоти, очорнив усіх кращих авторів сайту... Для чого питається? Щоб самому вивищитися? Скидається на те. Сам - негативний переважно тип, він наділив своїми якостями і всіх інших - одні - замовники сварки, як я і Сушко, інші чорнителі, цькувачі інших, хто до них входить? С.-М. Залізняк та Люба Бенедишин, яка взагалі сама мовчить? Та так ми потонемо і захлинемось цілковито у цьому гидкому болоті взаємних звинувачень і брудообливань.
Тільки піднявшись над собою, над своєю власною чорнотою, тільки вивищившись душею, так, як наша дорога Таня Левицька - золоте серце і миротворець - ми зможемо далі існувати достойно, ставитися одне до одного з повагою, критикувати і допомагати доброзичливо і конструктивно, і думати тільки про досконалість наших творів і творення високої поезії та атмосфери високої взаємоповаги на сайті!

Побутові справи мої і Ваші ніде не перетиналися. Про що Ви? Невже ми знайомі? ніде не чаркувалася з Вами... У Полтаві мене на презентаціях ставив поряд письменник В. Тарасенко, вчив бути активною... виголошувати тости, щоб мене люди бачили...До мене підходять читачі. Я не відлякую.
Я не конфліктна.
Я сонячна і приязна.

Увага! Не дозволила б вживати слово у сенсі висміювання покійного відомого чи ні поета.
Якщо особа таке намислює, то сама здатна на таке.
?
То які ж закиди я мала приймати?
Я активно відфутболила те.
І так не раз.
Конфлікт створює автура, яка бачить загрозу в майстернішій авторці. Лев, що ходить поряд...лякає.
Добре, лишайтеся без нього (неї).
Я не гризла нікого.
Початківці, що не готові до критичних зауважень, схильні сором'язливо лепетати про можливість не рости...займати свою нішу...
Пишу для себе... пояснюють.
Не пише тільки лінивий.
І графоманія залляла часописи...сторінки Фб. Я нікого за вуха не тягла. Щоб рецензії писати, треба мати кебету і розуміти поезію.
Відгук не є рецензією. Ви тут - про свої колишні. До речі, Прокопенко мої книги подарувала школі і подрузі. Дивує така пошаноба: розуміти, хто я для Поезії...і вигадувати про той есей, на себе приміряти.
Навіщо те згадувати? я ж нічим не завинила, навпаки.
Дружіть, але не проти когось.
Вичерпно висловилася.
Прошу не писати мені тут негативного.
Всім дякую за увагу.

Де Ви висмоктали з пальця цю дурницю, пане Ереміт, що я замовник сварок із Сушком? Аби Ви знали, скільки нервів моїх він витріпав і скільки крові моєї попив! Так, ми дружили, але його псевдокритика довела тут свій негатив! Вам я писав свого часу позитивні коментарі, а Ви чомусь люто огризалися? Чому Ви встряли в сьогоднішню суперечку? Вас Сушко цькував і ображав? Ви всіх і вся вже обплювали з голови до ніг! І той не такий і той, і та! Всі виправдовуються, один Ви тут - святий та Божий! Мабуть, що так!

Друзі, ми знову не про те. Давайте всі непорозуміння залишимо у старому році. Було багато обід і претензій. Мені наприклад, не дає спокою випадок, коли я вмовила, Олександра Христенка, повернутися на Майстерні, але його змусили тут же піти, бо він зробив комусь заувагу. Я тоді не втрутилася, про що досі дуже шкодую. Люди, які пишуть про прекрасне, плачуть над своїми віршами, тонко відчувають поезію, творять вічне слово і тут же можуть перегристи горло один одному. У мене не вкладається у мізках, як це може бути?

Авжеж, добре підтримувати. І спілкуватися приязно.
Лінота декого не дозволяє придбати мою чудову "Птахокардію". А варто.
Ціна 150 гривень. Замовяйте, насолоджуйтеся. Надішлю.
Знатимете, чим я дихаю, живу.
Як пишу... Чому закликаю працювати над свіжонаписаним.
Бо поезії на сайті та в книзі таки різні, для зібрання я все відполірувала. Поезія, переклади, мала проза.
Нарешті порозумілися... Пишіть
zaliznyak-63@ukr.net

Щасти всім.