ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Бермуди

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-20 09:34:57
Переглядів сторінки твору 4042
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.457 / 6.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.539 / 6.18)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.25 18:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 12:40:58 ]
Марна річ шукати Бога деінде, окрім себе. Хай пощастить віднайти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:37:25 ]
Дякую, пане Іване, все вірно! Бога треба шукати в собі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:18:15 ]
шкода вас розчаровувати, але в мартіні лід не кладуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:31:17 ]
Андрію, не хочу Вас розчаровувати, але мартіні п'ють саме з льодом, лимоном.
Повірте, я це знаю і люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:19:47 ]
да, є одне словосполучення, яке улибає своєю безхітрісною простотою - "авторський наголос". якраз той випадок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:35:22 ]
Де саме наголос вкажіть більш конкретно? А то Ви, Андрію, з мартіні уже помилилися. 😊
Дякую, що зайшли, рада була Вас бачити на своїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:35:16 ]
так, наче будь-яка зрада відкриває двері,
що задля когось не згірше від пекла,
а задля звиклого до буденності здирника –
лиш непомітна заплатка... на темряві

ми ображаємо а чи ображаємось
задля когось нестерпно-смертельні
а здаля – мабуть, забутими інтер'єрами
блукаємо-лягаємо бруківками мертвими

за помилки платити доводиться
за пеклом вертається опісля світлом ранковим
качелі неначе лезом оголеним
завдають зазначаючи підписом розпачі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 17:45:48 ]
Дякую, Юрію, я з Вами погоджусь, що зрада для одного й не зрада, а для іншого каяття. А переступивши межу один раз вона перестає бути зрадою. Це, як перша сигарета. Важко наважитися, а після відмовитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:55:36 ]
так, дякую, за ваше розуміння...
виявляється, що з необережності часто-густо стільки буває лиха!
аби лиш визнавати власні переступи
звісно ж, за взаємності – а інакше без "цапів" – аж ніяк)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:07:31 ]
Хай цапи мирно травичку щіпають. 😊 А інколи краще мовчати, бо не знаєш чиїми словами подавишся.
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:26:46 ]
Будь-ласка))

Найбільш відомий відбувайло –
улюблений всіма Христос...
Гріхи одвічно відбуває
для самознесених проноз!

Для когось святість – наче кара,
що вічно огріхи шука...
Чужі, звичайно ж... наче мара,
що осудом лише кида!

Для них Христос – неначе камінь,
що ним вбивають... раз по раз!
Для них кохання – вічно зайве,
"любов" – труною... без окрас!..

Таких святенників безбожних
минати треба – якнайдалі!
Себе вважають... помилково –
безгрішними, неначе... Калі*.

*Калі – богиня смерті у індуїзмі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:42:09 ]
Не суди, да не судимим будеш,
крок від святості і до облуди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:52:33 ]
І я ж про те... сказати легко,
а от зробити – завше зась!
Найтяжче ворогів любити,
найлегше... входити – до каст!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:23:34 ]
Возлюбити ближнього, як себе, мабуть, найвища святість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-20 20:46:20 ]

"...шукати де Бог"? Так українською не пишуть. "Шукати Бога". І в такт буде до того ж. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:32:44 ]
В такт, але не в риму, Олександре!
"Небо"-"Де Бог" гарна рима. Можливо після шукати поставити кому? Чи три крапки. Коли людина шукає Бога в собі - шукати Бога. А у мене фантастичних образ подивитися де Бог знаходиться. Дякую, що написали, на все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:41:25 ]
Олександре, подивіться, коли я поставила розділові знаки, то все склалося. Немає протиріч.
Питаю у Бога де райдуги. Зміст змінився а рима збереглася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:52:48 ]
може вжити частку "бо" – "де-бо" абощо? )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:55:34 ]
Дякую, Юрію, подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:33:34 ]
ПееМці))

"Метати бісер" – недоречно,
а от на кухні чи... ПееМі
крутити дулі – у кишені
цілком поетові... безпечно!

сказати добре – лізуть штампи,
сваритись – таргани-гіганти...
ах, тиші, тиші, тиші – хочу!..
тоді – хоча б... хоч щось – наврочу!

чи друзі справжні й вороги
дають підстави не змовчати?..
мурують чи руйнують ґрати –
хоч не пустелю навкруги!

змовчати схочеш – заговориш!
повчати – вигадки повториш...
отож, нехай людці... говорять
а люди... трішки – чудотворять!