ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!

Іван Потьомкін
2024.06.25 00:11
У мене набагато більше свят,
аніж у тих, хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голо

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,

Іван Низовий
2024.06.24 13:51
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Бермуди

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-20 09:34:57
Переглядів сторінки твору 3922
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.449 / 6.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.532 / 6.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.26 06:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 12:40:58 ]
Марна річ шукати Бога деінде, окрім себе. Хай пощастить віднайти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:37:25 ]
Дякую, пане Іване, все вірно! Бога треба шукати в собі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:18:15 ]
шкода вас розчаровувати, але в мартіні лід не кладуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:31:17 ]
Андрію, не хочу Вас розчаровувати, але мартіні п'ють саме з льодом, лимоном.
Повірте, я це знаю і люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:19:47 ]
да, є одне словосполучення, яке улибає своєю безхітрісною простотою - "авторський наголос". якраз той випадок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:35:22 ]
Де саме наголос вкажіть більш конкретно? А то Ви, Андрію, з мартіні уже помилилися. 😊
Дякую, що зайшли, рада була Вас бачити на своїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:35:16 ]
так, наче будь-яка зрада відкриває двері,
що задля когось не згірше від пекла,
а задля звиклого до буденності здирника –
лиш непомітна заплатка... на темряві

ми ображаємо а чи ображаємось
задля когось нестерпно-смертельні
а здаля – мабуть, забутими інтер'єрами
блукаємо-лягаємо бруківками мертвими

за помилки платити доводиться
за пеклом вертається опісля світлом ранковим
качелі неначе лезом оголеним
завдають зазначаючи підписом розпачі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 17:45:48 ]
Дякую, Юрію, я з Вами погоджусь, що зрада для одного й не зрада, а для іншого каяття. А переступивши межу один раз вона перестає бути зрадою. Це, як перша сигарета. Важко наважитися, а після відмовитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:55:36 ]
так, дякую, за ваше розуміння...
виявляється, що з необережності часто-густо стільки буває лиха!
аби лиш визнавати власні переступи
звісно ж, за взаємності – а інакше без "цапів" – аж ніяк)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:07:31 ]
Хай цапи мирно травичку щіпають. 😊 А інколи краще мовчати, бо не знаєш чиїми словами подавишся.
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:26:46 ]
Будь-ласка))

Найбільш відомий відбувайло –
улюблений всіма Христос...
Гріхи одвічно відбуває
для самознесених проноз!

Для когось святість – наче кара,
що вічно огріхи шука...
Чужі, звичайно ж... наче мара,
що осудом лише кида!

Для них Христос – неначе камінь,
що ним вбивають... раз по раз!
Для них кохання – вічно зайве,
"любов" – труною... без окрас!..

Таких святенників безбожних
минати треба – якнайдалі!
Себе вважають... помилково –
безгрішними, неначе... Калі*.

*Калі – богиня смерті у індуїзмі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:42:09 ]
Не суди, да не судимим будеш,
крок від святості і до облуди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:52:33 ]
І я ж про те... сказати легко,
а от зробити – завше зась!
Найтяжче ворогів любити,
найлегше... входити – до каст!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:23:34 ]
Возлюбити ближнього, як себе, мабуть, найвища святість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-20 20:46:20 ]

"...шукати де Бог"? Так українською не пишуть. "Шукати Бога". І в такт буде до того ж. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:32:44 ]
В такт, але не в риму, Олександре!
"Небо"-"Де Бог" гарна рима. Можливо після шукати поставити кому? Чи три крапки. Коли людина шукає Бога в собі - шукати Бога. А у мене фантастичних образ подивитися де Бог знаходиться. Дякую, що написали, на все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:41:25 ]
Олександре, подивіться, коли я поставила розділові знаки, то все склалося. Немає протиріч.
Питаю у Бога де райдуги. Зміст змінився а рима збереглася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:52:48 ]
може вжити частку "бо" – "де-бо" абощо? )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:55:34 ]
Дякую, Юрію, подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:33:34 ]
ПееМці))

"Метати бісер" – недоречно,
а от на кухні чи... ПееМі
крутити дулі – у кишені
цілком поетові... безпечно!

сказати добре – лізуть штампи,
сваритись – таргани-гіганти...
ах, тиші, тиші, тиші – хочу!..
тоді – хоча б... хоч щось – наврочу!

чи друзі справжні й вороги
дають підстави не змовчати?..
мурують чи руйнують ґрати –
хоч не пустелю навкруги!

змовчати схочеш – заговориш!
повчати – вигадки повториш...
отож, нехай людці... говорять
а люди... трішки – чудотворять!