ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Василь
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Природа
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
* * *
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Коли ви непара
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
Майстер слова і темні часи
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
***
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
Дівчата з Бедьведерської
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Мішок
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-15 09:42:17
Переглядів сторінки твору 2620
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 10:10:04 ]
А може, і буде щось краще за все...
цей вірш спонукає, надію несе...

Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:30:35 ]
Несе надію на те, що буде краще, але як завжди і всюди - нашим нащадкам.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 10:20:32 ]
Дякую, дуже зачепив вірш, пане Юрію! Дійсно, все так реалістично. Краса поряд з технологією, яка вбиває красу. Як красі важко врятувати світ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:28:18 ]
Спробував поєднати у вірші. Воно ж усе поряд і в Природі.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 11:22:50 ]
Краса спасе тільки тих, хто вміє її бачити й відчувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:31:37 ]
І кому пощастить крім них.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 16:45:28 ]
"Обладнання якось працює донині." Трохи насторожило оте якось. Давайте додамо смислу та експресії. Наприклад, Краще " В обладнанні кубла байдужих ериній".
"... останнього газу." Чому останнього? Далі газу вже не буде? Не буде чистого, але будь-який інший газ буде. Туманно трохи. Пропоную: "...зіпсутого газу".
" Краса, як відомо - вона і спасе.
Щоб тільки була на природному рівні."
До чого тут краса? Тут ідеться про розум та почуття самозбереження. Можна було би написати "Краса, як відомо - і дурнів спасе", але це була би чиста брехня. Не спасе вона бевзів. Аж ніяк. Тому оце мрійливе закінчення пропоную трішки підкоригувати.
Наприклад,
"Бацила смертельна планету спасе,
Та люди не вірять. Чекаю опіній."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 19:10:15 ]
Дякую за ґрунтовний аналіз. Я можу зрозуміти, чому виникли такі думки, якими Ви поділилися.
Все трішки простіше, але це "трішки" врешті-решт набуває інших значень.
Мішок є частиною геосфери.
Фізика та хімія життєвого процесу такі, що без повітря нам немає в геосфері чого робити. Крім як умерти.
Повітря перебуває у русі, який забезпечується природними механізмами. В мене вони технічні: компресори тощо. І я знаю, чому, бо я автор.
Все інше, сподіваюся, зрозуміле.
Краса вірша чи краса життя - все одно краса.
Але я пишу вірш. Мене більше непокоїть його краса.
В ній немає чого робити отим технічним пристроям - у переносному значенні вони вжиті чи ні. Або їм є чого робити з точки зору автора і не лише одного його. Вона може бути суб'єктивною. А та друга - помилковою або в залежності від жанру, віянь тощо.
І от коли є чого робити, то поєднання природних механізмів з технічними і музичними (вони вжиті в переносному значенні. Фанфари та кураї-сопілки) повинно бути гармонійним.
І це мені вдалося, а з яким гротеском - то вже друге питання. Духовне чи бездуховне, з ресиверами чи без. Балонів і іншого технологічного посуду я не згадував.
Ще раз дякую,
Ю. С.
P. S. Так вийшло, що коефіцієнт прозорості вийшов 0,777.
Шкода на нього штучно впливати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 21:29:16 ]
От і я кажу: якщо авторові подобаться - так тому і бути! Мої дружні пропозиції хай залишаються пропозиціями. Інколи навіть холості постріли є корисними. Проте подумайте над передостаннім рядком: "Краса, як відомо - вона і спасе." Краса і справді вона, жіночого роду. Але ж це не головне. Нащо про це взагалі казати.
"Краса покарає. Вона ж і спасе". "Краса універсум від глупства спасе". "Краса - це єдиний у світі хосен".
Але тут ідеться про музичну лінію, гармонію, дисонанси, співи. Давайте закінчимо величаво:
"А, може, і буде щось краще за все,
Аніж дисонанси оці когнітивні...
На сцені "Кармен". Бачу Жоржа Бізе,
Стою заворожено я на коліні".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 22:28:42 ]
Дуже цікаві пропозиції. Дякую.
Я вже якось казав про он-лайн словники рим, одним з яких я користуюся, і яким Ви.
Ваш значно кращий, а тим, що в мене, мені вже нецікаво користуватися, бо будуть самі повтори. І рими другого чи третього ґатунку.
Четвертий і всі наступні теж не для мене.
А от Ваші збережу для сцени. Для актора або виконавця вона є звичним місцем роботи. А для мене - мало не майбутнім ешафотом, на якому стратити ката повинен я. А не навпаки.
Буде все саме так. І я вже почав діяти навпаки - а саме нікого не слухати і пропагувати своє. Воно спочатку різатиме слух, а потім читач звикне, а критик критикуватиме когось з інших.
І приживуться і балони, і ресивери, і вогнегасники поряд з небесами, земними та неземними чарами, бо вони якими би не були вогнегасниками або балонами, але у переносному значенні вони будуть чимось іншим - лебедями чи чим там ще. Морями чи річками - це вже в залежності від сюжету.
Дякую за увагу і за терплячість.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-22 04:52:14 ]
Гарна поетика, читається без порогів. І вдалий ритм - ніби розганяєшся на "Феррарі". Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-22 09:34:08 ]
Амфібрахій.
"Мой любімий размєр".©
Дякую,
Ю. С.