ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Мішок
Образ твору Немає нічого і не буде.
Принаймні, тут.

2019.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-15 09:42:17
Переглядів сторінки твору 2655
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 10:10:04 ]
А може, і буде щось краще за все...
цей вірш спонукає, надію несе...

Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:30:35 ]
Несе надію на те, що буде краще, але як завжди і всюди - нашим нащадкам.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 10:20:32 ]
Дякую, дуже зачепив вірш, пане Юрію! Дійсно, все так реалістично. Краса поряд з технологією, яка вбиває красу. Як красі важко врятувати світ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:28:18 ]
Спробував поєднати у вірші. Воно ж усе поряд і в Природі.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 11:22:50 ]
Краса спасе тільки тих, хто вміє її бачити й відчувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:31:37 ]
І кому пощастить крім них.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 16:45:28 ]
"Обладнання якось працює донині." Трохи насторожило оте якось. Давайте додамо смислу та експресії. Наприклад, Краще " В обладнанні кубла байдужих ериній".
"... останнього газу." Чому останнього? Далі газу вже не буде? Не буде чистого, але будь-який інший газ буде. Туманно трохи. Пропоную: "...зіпсутого газу".
" Краса, як відомо - вона і спасе.
Щоб тільки була на природному рівні."
До чого тут краса? Тут ідеться про розум та почуття самозбереження. Можна було би написати "Краса, як відомо - і дурнів спасе", але це була би чиста брехня. Не спасе вона бевзів. Аж ніяк. Тому оце мрійливе закінчення пропоную трішки підкоригувати.
Наприклад,
"Бацила смертельна планету спасе,
Та люди не вірять. Чекаю опіній."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 19:10:15 ]
Дякую за ґрунтовний аналіз. Я можу зрозуміти, чому виникли такі думки, якими Ви поділилися.
Все трішки простіше, але це "трішки" врешті-решт набуває інших значень.
Мішок є частиною геосфери.
Фізика та хімія життєвого процесу такі, що без повітря нам немає в геосфері чого робити. Крім як умерти.
Повітря перебуває у русі, який забезпечується природними механізмами. В мене вони технічні: компресори тощо. І я знаю, чому, бо я автор.
Все інше, сподіваюся, зрозуміле.
Краса вірша чи краса життя - все одно краса.
Але я пишу вірш. Мене більше непокоїть його краса.
В ній немає чого робити отим технічним пристроям - у переносному значенні вони вжиті чи ні. Або їм є чого робити з точки зору автора і не лише одного його. Вона може бути суб'єктивною. А та друга - помилковою або в залежності від жанру, віянь тощо.
І от коли є чого робити, то поєднання природних механізмів з технічними і музичними (вони вжиті в переносному значенні. Фанфари та кураї-сопілки) повинно бути гармонійним.
І це мені вдалося, а з яким гротеском - то вже друге питання. Духовне чи бездуховне, з ресиверами чи без. Балонів і іншого технологічного посуду я не згадував.
Ще раз дякую,
Ю. С.
P. S. Так вийшло, що коефіцієнт прозорості вийшов 0,777.
Шкода на нього штучно впливати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 21:29:16 ]
От і я кажу: якщо авторові подобаться - так тому і бути! Мої дружні пропозиції хай залишаються пропозиціями. Інколи навіть холості постріли є корисними. Проте подумайте над передостаннім рядком: "Краса, як відомо - вона і спасе." Краса і справді вона, жіночого роду. Але ж це не головне. Нащо про це взагалі казати.
"Краса покарає. Вона ж і спасе". "Краса універсум від глупства спасе". "Краса - це єдиний у світі хосен".
Але тут ідеться про музичну лінію, гармонію, дисонанси, співи. Давайте закінчимо величаво:
"А, може, і буде щось краще за все,
Аніж дисонанси оці когнітивні...
На сцені "Кармен". Бачу Жоржа Бізе,
Стою заворожено я на коліні".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 22:28:42 ]
Дуже цікаві пропозиції. Дякую.
Я вже якось казав про он-лайн словники рим, одним з яких я користуюся, і яким Ви.
Ваш значно кращий, а тим, що в мене, мені вже нецікаво користуватися, бо будуть самі повтори. І рими другого чи третього ґатунку.
Четвертий і всі наступні теж не для мене.
А от Ваші збережу для сцени. Для актора або виконавця вона є звичним місцем роботи. А для мене - мало не майбутнім ешафотом, на якому стратити ката повинен я. А не навпаки.
Буде все саме так. І я вже почав діяти навпаки - а саме нікого не слухати і пропагувати своє. Воно спочатку різатиме слух, а потім читач звикне, а критик критикуватиме когось з інших.
І приживуться і балони, і ресивери, і вогнегасники поряд з небесами, земними та неземними чарами, бо вони якими би не були вогнегасниками або балонами, але у переносному значенні вони будуть чимось іншим - лебедями чи чим там ще. Морями чи річками - це вже в залежності від сюжету.
Дякую за увагу і за терплячість.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-22 04:52:14 ]
Гарна поетика, читається без порогів. І вдалий ритм - ніби розганяєшся на "Феррарі". Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-22 09:34:08 ]
Амфібрахій.
"Мой любімий размєр".©
Дякую,
Ю. С.