ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.24 21:08
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Синівська любов

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-13 23:20:32
Переглядів сторінки твору 7496
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 08:49:45 ]
Гарно, поетично... Але це не Його вибір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 08:52:42 ]
Дякую, Мирославе.
Давно те все було, хто зна. В нас на очах подii стаються i то не годнi побачити все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 09:18:42 ]
Якщо це звертання до Христа, то варто на Ти, з великої літери.

У першій строфі - провокативне запитання... Навіть якийсь докір... Не впевнена, що це доречно.

Вірш замислює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 09:39:47 ]
Думала про велику лiтеру в "ти". Спиняэ поки те, що до Христа у цьому вiршi звертаэться батько небесний. Поки залишаю питання вiдкритим.
Чомусь побачила даню iсторiю саме так. Батьки настiльки зайнятi величними проблемами, що перестають чути своiх дiтей. I тi обирають iнодi неймовiрнi шляхи, щоб достукатись до батькiв. Але навiть пройшовши через муки не втрачають любовi.

Любо,сльози маю. Думала, що образила Вас i що бiльше не прийдете. Пробачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:21:57 ]
Я ніколи не ображаюсь на жодні коментарі)

Щодо цього тексту, то знаючи тепер Ваш задум, мушу сказати, що його не видно читачеві з перших рядків - не видно, що це звертання Батька до Сина. Можливо, варто починати вірш як з прямої мови, щоб було ясно, що це свого роду діалог.

- Свій шлях обирав ти сам,
і хрест – вибір також твій.
То, дивлячись в небеса,
кому ти і що довів?
Чому, зрозуміти дай,
ти любиш усіх людей?
Вони знапастили рай!!!

Але сам контекст залишається сумнівним: Отець (Бог) навряд чи має потребу ставити ці всі запитання. Він знає більше ніж ми з Вами, більше ніж всі разом взяті. Він знає ВСЕ.

Ось такі роздуми навіюють Ваші рядки, Ларисо.
Чому і в останній день,
скривавлений, в наготі,
прощаєш їм цей содом?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:23:26 ]
Ой, чогось відкололись кілька рядків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 10:43:56 ]
Ну так, вкiнцi лапки поставила, а напочатку нi, дякую за зауваження, виправила.
А вiдносно того, що Вiн знаэ все... знаэте, Любо, якщо вже руйнувати клiтки, то всi)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:54:14 ]
Теж люблю шукати ноаі ракурси, й ходжу по лезу уяви... Ось. По-моєму це якраз пасує до нашого діалогу.

Скрижальний жаль

Не віриться, що тут був Рай…
Бедлам!
Чи Сам-Один людину в пекла виборю?
Я все їй дав.
Я душу в неї вклав.
Вручив найголовніше – право вибору.

Я не стеріг ту яблуньку в саду…
Застерігав од щастя бутафорного…
Скрижальний жаль.
І слово – у чаду.
Свічу, дивлюсь
у вічі дневі чорному.

Гнобити – зась.
І гніватись – дарма.
Латентний абсолют – ні кроку хибного.
Я Бог.
А в Бога – вибору нема.
(Казав: не сотвори собі подібного!)

Любов Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-26 21:11:19 ]
Сьогодні Ваш вірш в деяких місцях висвітлюється по-новому, Любо. Коли Ви писали даний текст, навряд чи думали, що він ойкнеться так несподівано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:58:05 ]
До речі, можливо й добре, що Ви взяли першу частину в лапки. Тут відкривається ще один несподіваний ракурс. Христос може звертатися й Сам до Себе, якщо зважити на те, що Він Бог Син. Тож це вже суто на особисте сприйняття читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:27:18 ]
А я й не подумала. Дiйсно. Дякую за це вiдкриття.
Правда, в цей ракурс трохи не вписуэться "зрозумiти дай" i, можливо, вiдповiдь в останньому рядку, але все одно такий погляд заслуговуэ уваги.
Не все однозначно було i буде. Але статика - то смерть, тому краще йти далi, хай навiть i щодня питаючи себе "чому" i "кому ти i що..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:51:29 ]
Так, я теж цей нюанс у тому рядку зауважила. І якби тут якось поправити, було б чудово.

А отут можна так -
То, дивлячись в небеса, = Вдивляючись у небеса,



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 12:02:11 ]
Тiльки що навiть виправила на "вдивляючись", але повернула попереднiй варiант. Точнiший вiн по сутi.
Але Свiтлана права - треба ще працювати над цим вiршем. По свiжому не хочу це робити. Сама повинна зрозумiти те, що народилося пiдсвiдомо.
Якось Таня Яровицина сказала менi, "обрiзаючи - не зарiж".Iз тоi ж серii "Лучшее враг хорошего") Тому працюю над своiми творами строго, але бережливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:59:45 ]
Христос може звертатися й Сам до Себе В ДУМКАХ (пропустила важливе слово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:22:52 ]
То, дивлячись в небеса,
дещо густий рядок

занапастИв правильний наголос

Для мене фабула вірша лишилася туманною.
Люблю завершеніші картини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:31:50 ]
Вiдносно мого "знапастив", то наголос там наче вказаний Вами. Я тiльки сумнiвалась у "зна" замiсть "зана".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:26:14 ]
Злинаючи в небеса...... тощо
Малювалося б більше, ніж рядком

То, дивлячись в небеса

Ми бачимо розп`яття, Ісус Христос дивиться униз.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:40:28 ]
Так, Свiтлано, згодна з Вами, що "дивлячись в небеса" занадто густий рядок. Але поки не знаю, як змiнти його, щоб дати саме цю суть. Бо говорю у вiршi про погляд, звернений до неба на протязi всього життя, а не в хвилини розп*яття.
"В ефiр" до цього вiрша не можу взяти, ну не пасуэ це слово до теми. Воно зовсiм з iншого вимiру.

Свiтлано, менi так шкода, що дивилась на Вас ранiше не тим поглядом. Ви повиннi почути моэ сьогоднiшнэ каяття. Вдячна Вам за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:30:23 ]
Якби писала я, то останній рядок був би таким
І подих в ефір злетів

бо уверх таки некрасиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:38:25 ]
не дочиталася, даруйте
ніколи не вживала такого...
пишу занапастили.
тут правильно. відкликаю це зауваження.