ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.12.04 10:17
Що там не кажи - життя чудове!
Є у ньому радісні моменти.
Я тепер - махровий Казанова,
Колекціоную компліменти.

Я не знав: відчую незабаром,
Вийшовши з будинку необачно,
Поцілунок разом з перегаром

Микола Дудар
2024.12.04 09:39
Щебече ластівка… щебече
Заслухавсь вітер, зліз із хмар
І відкотив могильний вечір
І вийшов з церкви паламар…
Стояли й слухали молитву
Таку молитву з молитов
Весною й літечком сповиту
Немов рождалися… немов…

Микола Соболь
2024.12.04 05:36
Вечір чорніший за каву,
кіт, як брудний коминяр,
повні чекає появу
не співрозмовник – казкар,
ніжно слова огортають
і у вечірній габі,
наче на сходинках раю
пастку готує тобі.

Віктор Кучерук
2024.12.04 05:35
Забув про сни і мало їм,
І легко збуджуюсь щоденно,
Бо привела навічно в дім
Безсоння хміль і шал натхнення.
Ще стільки пристрасті ні в кім
Не проявлялось безнастанно, –
Вона кипить в єстві твоїм
І парко дихає коханням.

Микола Дудар
2024.12.03 21:11
Хоч кричи, хоч вішайсь — сенсу нуль…
( Пам’ятайте батькові поради… )
Дрихне гарно втомлений пітбуль —
Втіха наша кожної розради…
Настрій нижче плінтуса… Приліг,
Дивиться з-під лоба і бурмоче:
«Викинь свої крики за поріг
І зривати горло перехочеш…»

Світлана Пирогова
2024.12.03 20:20
Накинула зима мереживо на віття.
Розсипала сніжинки, ніби білоквіття.
І закохала очі сині в карі.
Благословляли з неба світлість хмари.

І сніжно-біла ніжність пудрила обличчя.
Здавалося, яскраве миготіння кличе.
В магічні ті обійми теплі-теплі.

Борис Костиря
2024.12.03 19:42
Землю вкрив густий туман.
У ньому ховаються чудовиська,
які простягають свої клешні
до наших заповітних мрій.
В імлі зависають думки
і стають застиглими,
безбережними, драглистими,
усепроникненими, як цей туман.

Козак Дума
2024.12.03 17:10
Єднаймося… дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*

Єднаймося мерщій, аби спаситися,
аби урятувати хоч дітей!
Як довго ще ми будемо трястися,

Юрій Гундарєв
2024.12.03 09:52
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап

Віктор Кучерук
2024.12.03 06:19
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?

Микола Соболь
2024.12.03 05:55
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл

Артур Сіренко
2024.12.03 01:33
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські

Іван Потьомкін
2024.12.02 22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря
2024.12.02 19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,

Володимир Каразуб
2024.12.02 19:34
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих

Редакція Майстерень
2024.12.02 15:17
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції ___________________________________________________________ Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Синівська любов

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-13 23:20:32
Переглядів сторінки твору 6147
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 08:49:45 ]
Гарно, поетично... Але це не Його вибір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 08:52:42 ]
Дякую, Мирославе.
Давно те все було, хто зна. В нас на очах подii стаються i то не годнi побачити все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 09:18:42 ]
Якщо це звертання до Христа, то варто на Ти, з великої літери.

У першій строфі - провокативне запитання... Навіть якийсь докір... Не впевнена, що це доречно.

Вірш замислює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 09:39:47 ]
Думала про велику лiтеру в "ти". Спиняэ поки те, що до Христа у цьому вiршi звертаэться батько небесний. Поки залишаю питання вiдкритим.
Чомусь побачила даню iсторiю саме так. Батьки настiльки зайнятi величними проблемами, що перестають чути своiх дiтей. I тi обирають iнодi неймовiрнi шляхи, щоб достукатись до батькiв. Але навiть пройшовши через муки не втрачають любовi.

Любо,сльози маю. Думала, що образила Вас i що бiльше не прийдете. Пробачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:21:57 ]
Я ніколи не ображаюсь на жодні коментарі)

Щодо цього тексту, то знаючи тепер Ваш задум, мушу сказати, що його не видно читачеві з перших рядків - не видно, що це звертання Батька до Сина. Можливо, варто починати вірш як з прямої мови, щоб було ясно, що це свого роду діалог.

- Свій шлях обирав ти сам,
і хрест – вибір також твій.
То, дивлячись в небеса,
кому ти і що довів?
Чому, зрозуміти дай,
ти любиш усіх людей?
Вони знапастили рай!!!

Але сам контекст залишається сумнівним: Отець (Бог) навряд чи має потребу ставити ці всі запитання. Він знає більше ніж ми з Вами, більше ніж всі разом взяті. Він знає ВСЕ.

Ось такі роздуми навіюють Ваші рядки, Ларисо.
Чому і в останній день,
скривавлений, в наготі,
прощаєш їм цей содом?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:23:26 ]
Ой, чогось відкололись кілька рядків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 10:43:56 ]
Ну так, вкiнцi лапки поставила, а напочатку нi, дякую за зауваження, виправила.
А вiдносно того, що Вiн знаэ все... знаэте, Любо, якщо вже руйнувати клiтки, то всi)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:54:14 ]
Теж люблю шукати ноаі ракурси, й ходжу по лезу уяви... Ось. По-моєму це якраз пасує до нашого діалогу.

Скрижальний жаль

Не віриться, що тут був Рай…
Бедлам!
Чи Сам-Один людину в пекла виборю?
Я все їй дав.
Я душу в неї вклав.
Вручив найголовніше – право вибору.

Я не стеріг ту яблуньку в саду…
Застерігав од щастя бутафорного…
Скрижальний жаль.
І слово – у чаду.
Свічу, дивлюсь
у вічі дневі чорному.

Гнобити – зась.
І гніватись – дарма.
Латентний абсолют – ні кроку хибного.
Я Бог.
А в Бога – вибору нема.
(Казав: не сотвори собі подібного!)

Любов Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-26 21:11:19 ]
Сьогодні Ваш вірш в деяких місцях висвітлюється по-новому, Любо. Коли Ви писали даний текст, навряд чи думали, що він ойкнеться так несподівано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:58:05 ]
До речі, можливо й добре, що Ви взяли першу частину в лапки. Тут відкривається ще один несподіваний ракурс. Христос може звертатися й Сам до Себе, якщо зважити на те, що Він Бог Син. Тож це вже суто на особисте сприйняття читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:27:18 ]
А я й не подумала. Дiйсно. Дякую за це вiдкриття.
Правда, в цей ракурс трохи не вписуэться "зрозумiти дай" i, можливо, вiдповiдь в останньому рядку, але все одно такий погляд заслуговуэ уваги.
Не все однозначно було i буде. Але статика - то смерть, тому краще йти далi, хай навiть i щодня питаючи себе "чому" i "кому ти i що..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:51:29 ]
Так, я теж цей нюанс у тому рядку зауважила. І якби тут якось поправити, було б чудово.

А отут можна так -
То, дивлячись в небеса, = Вдивляючись у небеса,



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 12:02:11 ]
Тiльки що навiть виправила на "вдивляючись", але повернула попереднiй варiант. Точнiший вiн по сутi.
Але Свiтлана права - треба ще працювати над цим вiршем. По свiжому не хочу це робити. Сама повинна зрозумiти те, що народилося пiдсвiдомо.
Якось Таня Яровицина сказала менi, "обрiзаючи - не зарiж".Iз тоi ж серii "Лучшее враг хорошего") Тому працюю над своiми творами строго, але бережливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 10:59:45 ]
Христос може звертатися й Сам до Себе В ДУМКАХ (пропустила важливе слово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:22:52 ]
То, дивлячись в небеса,
дещо густий рядок

занапастИв правильний наголос

Для мене фабула вірша лишилася туманною.
Люблю завершеніші картини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:31:50 ]
Вiдносно мого "знапастив", то наголос там наче вказаний Вами. Я тiльки сумнiвалась у "зна" замiсть "зана".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:26:14 ]
Злинаючи в небеса...... тощо
Малювалося б більше, ніж рядком

То, дивлячись в небеса

Ми бачимо розп`яття, Ісус Христос дивиться униз.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-14 11:40:28 ]
Так, Свiтлано, згодна з Вами, що "дивлячись в небеса" занадто густий рядок. Але поки не знаю, як змiнти його, щоб дати саме цю суть. Бо говорю у вiршi про погляд, звернений до неба на протязi всього життя, а не в хвилини розп*яття.
"В ефiр" до цього вiрша не можу взяти, ну не пасуэ це слово до теми. Воно зовсiм з iншого вимiру.

Свiтлано, менi так шкода, що дивилась на Вас ранiше не тим поглядом. Ви повиннi почути моэ сьогоднiшнэ каяття. Вдячна Вам за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:30:23 ]
Якби писала я, то останній рядок був би таким
І подих в ефір злетів

бо уверх таки некрасиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-14 11:38:25 ]
не дочиталася, даруйте
ніколи не вживала такого...
пишу занапастили.
тут правильно. відкликаю це зауваження.