ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворг… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з

Олена Побийголод
2024.09.24 21:55
Із Олексія Ейснера

По юрмі пройде вдих глибокий,
й урветься враз жіночий плач,
коли, надувши люто щоки,
«похід» зіграє штаб–трубач.

Устромляться у небо піки;

Юрій Гундарєв
2024.09.24 19:50
Ось він сидить на підвіконні - молодий, високий, стрункий. Великі каштанові очі трохи сумні, але на вустах незмінна посмішка. І завжди в оточенні дітей - маленьких або вже великих. На колінах - розкрита «Енеїда» з фантасмагоричними ілюстраціями Базилевича

Сонце Місяць
2024.09.24 17:50
сонце із ґрунтом щедротно розмазане
минаючи ананаси авокадо кокоси
& сезанн вештається фруктовим базаром
споживаючи врешті-решт осінь

як раніш ґійом полюбляв попоїсти
смачно й дешево на монпарнасі
а потім туди вступили фашисти

Козак Дума
2024.09.24 16:26
Нарешті ми зустрілися, козаче,
уперше за ці довгі дні війни.
З-за хмари сумовито лине «Кача»,
окіл – лише посохлі полини…

Маленький горбик, вкритий чагарями,
облуплений, мікроскопічний хрест…
Невже Всевишній прямо біля брами

Микола Дудар
2024.09.24 10:09
Які ж ви гарні тут усі
Цвітущо - ніжні до упаду…
Що значить правильний сусід —
Коли пристьобує позаду
Своє пошкодження душі
До красоти... так мелодійно…
Переконай мене утім,
Що вже траплялося подібне…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Тріада

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-25 22:23:29
Переглядів сторінки твору 2932
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.400
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 09:49:37 ]
....іронія більш ніж зрозуміла...
десантами мандрують автори, чогось шукають, щось приносять на розкладки...то там, то сям книжкові виставки...
Що у книгах, альманахах?
Чи сучасний дизайн обкладинок? Про наповнення варто писати з особливим шармом...
Хотілось попрохати Вас здійснити огляд тих видань. І знайомих авторів ПМ, і більш яскравих.
Ваша колонка на ПМ на часі.
Може, щойновипечені книги потребують не банального огляду, а чесного погляду-аналізу щодо вагомості, цікавизни, неповторності чи навпаки...
Отже...хто зголоситься дати пану Юрієві свої доробки - пишіть.
Звісно, якщо він не відмовиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 15:49:56 ]
Ці доробки поряд на сайті, вони тут.
На цікаве і гідне читацької уваги відгукаюся. На мильні опери (не я приніс цю дефініцію на сайт - хай дарують мені автори "миловарень" натяк на неї) - частіше за все - ні.
Однакові метафори, систематично повторювані прикметники та монохромність поетичного дизайну відбивають будь-яке бажання просякати їхнім скромним багатством.

Це мене протягом декади на сайті не було. Міг би і відгукнутися. Я і відгукнувся - щоправда, на найкраще. Ваше серед них. Воно навіть очолює даний перелік.

Дякую,
Ю. С,



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 15:57:12 ]
Гм ))
По-моєму, краще вже персональні ночви, ніж каюта в круїзному лайнері, набитому такою публікою ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 16:07:09 ]
Інакше не пізнати, якщо не зсередини, що воно таке:
незвідане, відкрите-сотні разів чуте-відоме, казкове, з усіма філософськими частинами-елементами etc.
Але в аспекті прагматичності - то однозначно тільки ночви.
Не можу не погодитися.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 17:28:32 ]
Колчаки граматичних широт!
Магнетичних довгот олександри!
Йду служить у поезії флот,
Полечу в літераторські мандри.

Досі юнга, хоч вік мій - під сто,
За чорнило - свята оковита.
А Пегасик ворушить хвостом,
Хоче в лоба поцілить копитом.

Все йому не до шмиги, не так,
У вітрилах не вітер, а гази...
Знов сатира спіймала на гак,
Щуці в пащу потрапив карасик.

У кущі горбоконик утік,
Розгуділися гумору оси.
Ну й жалькі! Переходжу на крик:
- Досить мандрів! Й поезії... досить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 18:46:38 ]
В цілому моє ставлення до пародій толерантне.
Таке от дописування, яке презентується Вами, іноді може бути доречним. Як оце зараз.

Мене тривожить (бо були певні підстави - і вони не зникли) інше. А саме - наслідки, тенденції, звички.
Уявімо, що я написав вірш. У стилі, мені притаманному.
Я зважив усі "за" і "проти". Кількість тих чи інших засобів художнього відображення - теж.
І от є цілісний твір - смішний чи ні, комусь приємний чи ні. Але він є моїм.
В ньому мої метафори, моє інше художньо-поетичне оздоблення. Деякі з них певною мірою унікальні.
А далі - пішло-поїхало.
Я їх можу бачити у низці творів якогось з читачів.
Вони йому сподобалися. І він їх експлуатує.
І я його розумію.
Вони ж належать не мені, а мовній культурі.
То нехай. Хіба шкода?
Мені було досить одного разу. Тому читачу-автору хочеться більшого. І вони виникатимуть і далі.

Але виникає звичка користуватися чиїмось, аніж працювати над своїм. І якщо воно [чиєсь] справді унікальне, то воно у подальшому і впізнаване. І звичка стає шкідливою, а явище - негідним. Бо все ж відбувається, так би мовити, на людях. Природно, якщо вони бачать.

У даному випадку проявів цього явища я не бачу.
А змальований мною приклад нехай буде абстрактним, але і зрозумілим.

Тож дякую.
Ю. С.
Вітаю Вас зі збіркою, з презентацією, з фотосесією на ФБ. І з ювілеєм - не менше :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 19:17:21 ]
Дякую. Розумному досить. Інколи читаю чиїсь творіння і не відчуваю нічого. Ну не торкає мене навіть майстерне слово чи потужна тема. А чому? Бо слабо.
З Вашими творіннями історія інша. Хочеться діалогу. І це добре. Особливо, коли пересідаю на сатиричного Пегаса.
Тому не переймайтеся, коли читач, який до того ж уміє віршувати, йде частину дороги в ногу з Вашою музою. Прикро, коли не шукають альтернативу чи не поглиблююють тему.
Врешті, усі ми розбіжимося по своїх парцелах і засядемо увічнювати потужне, не спираючись на плечі титанів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 21:05:15 ]


Зранку написала отаке, видалила.
Підняли тему цікаву, Юрію... підбирання образів, слів... паразитування на чужій творчості.
пародисти вигулькують, перекручують фабули, авттори не заморочуються пошуками свіжих тем.
Є книги, поезія відомих...
Розмай...
За руку не вловиш...
На вигадували, скаже жевжик...
Бачила переписування чужих віршів, за мотивами...
поновлю тут допис свій...

"Ти моє джерело натхнення..."


Пробігаю поглядом і.............стрічаю одні образи......
звісно, слів не арештовували, мотиви можуть бути спільними, на мою думку, таки за мотивами...чи під враженням.
Чи ні?

еринії... іуди... столиця... травнева гроза... підмітання... Донбас, Луганськ, міни, снаряди.......ніж.....колобок...калачі.....
Отак співпало........
Тополина юга... У моїй книзі поезія "Сонячна юга". Слово красиве, саме те.

Дрон свіжий образ. Хай авторів не насилують читачі, музи, друзі.



Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

Тиша

Тихий київський ранок, гроза відгриміла вночі,
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
на Донбасі війна, чорт із кров'ю пече калачі.
Трупи з раю везуть, а води по коліна у шанцях.

Голубіють думки, небеса і широкий Дніпро,
Тополина юга обмітає травневу нірвану.
Читачі, друзі, музи писати насилують про
Золоту пастораль. Я ж роз'ятрюю стріляні рани.

Встряг у землю снаряд, нерозірвана міна мовчить,
Дрон у лапах несе подарунок від лютої смерті.
Вибух! Крики! Жура... маскувальну посічено сіть:
Перебито крило...друг упав...о мій ангеле! Де ти???

У ериній бенкет. - Хочу помсти! - вигукує ніж,
А голодне жало у правиці виписує петлі...
Хай столиця живе без тривоги і дбає про гріш
І не бачить своїх у крові охоронців у пеклі.

22.05.2019 р.


Світлана-Майя Залізняк...
оновила вірш на сторінці
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1831429783584851&set=a.136243329770180&type=3&theater


Косять буйну траву...
І ніхто не спитає – навіщо.
Там і сям – стовбурці... Пронеслася травнева гроза.
Шкутильгає бабуся Мінерва... Утупиться віщо,
Пробубнить шепеляво:«...не буду ні проти, ні за»...

Розцвітає жасмин – і зарано, і пахко, і пишно.
Підміта дітлашня біля лави агітки й бички...
І смердить учорашнє – мов риба стара з попелища.
І майбутнє циганить «зелені» з лихої руки...

У сусіда – ремонт.
Скреготить... піднімається... пада...
Хочуть всі перемін. І міняється шило на ми...
І Георгій застиг на іконі: прохромлює гада...
І гадаєш собі.
І вкриваєш набуте крильми.

І мабуть, доживеш. І лишишся терпкою, чужою
Серед цих краєвидів, де бути – мудріше за бунт.
Захрипає мій голос: війна... І не випити лою,
І не сходять, мов плями родимі, іуди з трибун...

У столиці казкар вимережує заклики й тези.
Колобок лівий бік припалив у Луганську вночі…
На бальзамі з кульбаб можна жити доволі тверезо –
Між отими, що груди підставлять під кулю і чіп.

Як не хочеш у кров, залишайся в акації пінній.
Як не маєш ножа, відламай від хлібини шматок.
Ну невже зупиню бронебійно-трасуючі... міни?
Наутилусом серце пливе – повз ЧАЕС і АТО...

21 травня 2014


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 21:07:51 ]
На розппалювання драчки тут не сподіваюся, до слова прийшлося...
Не можна титанів зобов'язувати тримати на своїх плечах епігонів.
Потужні поети ставали такими лише тому, що власні брили піднімали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 21:09:23 ]
А негідні..........ох...не наравицця їм ...коли за руку хапають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 22:00:51 ]
Глупство очевидне. Закиди дитячі. А тема відома. Давайте писати власне на...власних сторінках, а не обквецювати сторінки авторів власними творіннями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 07:30:33 ]
Питання, назвемо його питанням запозичень, є досить делікатним, і воно потребує переконливих експертних висновків.
Отож доказова база без останніх залишатиметься більше припущенням, аніж безумовним аргументом. Водночас сама наявність цього питання є досить прозорим натяком на те, що воно таки має місце у літературному процесі і певні його прояви примітні та відслідковуються. Воно невигадане.
Якщо виникне потреба у скандалі (нічого кращого не вийде), то збурити його - справа декількох годин і дописів. Матеріалу для нього трішки є :))

Але "нам своє робить" (с). А саме - творити.
Дякую за співучасть у творчому процесі.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-26 22:05:37 ]
Невже п"ятистопний анапест теж приватизовано? Дивно. А я вважав, що Максим Тадейович Рильський дозволив користуватися ним навіть графоманам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-27 15:21:54 ]
На горбоконику я вже тут був, але схоже перевищив швидкість зі своїм транспорантом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-28 12:19:45 ]
Це, мабуть, мій Пегас.
Все, що хотілося від життя (а багато чого не хотілося), я взяв-заробив, а більшого й вищого - ні.
Дякую,
Ю. С.