ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Проза

 замітки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-12-26 17:52:21
Переглядів сторінки твору 7027
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.26 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 19:17:42 ]
Алюзії - як упізнавані як за відомими назвами (чорний обеліск від Е-М. Ремарка etc - за необхідності додам інші "ет кетери" чи "ет цетери"), так і за новими (бо не вживав дофамінів, але вже знаю, і можливо, не без користі для мене) або погано відомими і більше подібними до дежавю тодішнього давнього післявоєнного та воєнного песимізму, якщо не малося на увазі щось друге на зразок модних течій у мистецтві...

Прочиталося досить впевнено та без особливо серйозних зайвих навантажень для мозгової діяльності - більше того, будь-які тимчасові навантаження вели від відкриття до відкриття (на зразок ефекту від старечого склерозу, за якого кожний ранок сприймається як перший вихід у світ (like "згадати все" з Арні Ш-гером у головній ролі) - де діагоналями як методом швидкого читання, де з зупинками для розгадки чергової алюзії тощо.

Якщо казати більш стисло, то читається і читатиметься далі. Бо як і буває, заключні рядки читач уже бачив. І все, що передувало, теж. Тепер можна візнику не гнати коней. Бо таки цікаво крутити головою, бо є на що подивитися. Розглянуто досить мало, а бачено швидким алюром все що пройшло повз детальний розгляд. Не за причини байдужого перегляду, а за швидкості. Авторський замисел або я так читав. Рапід, одним словом. Зоровий і чуттєвий - якщо трьома.

Дякую,
Візник-читач
Ю. С.
(to be continued)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 19:33:05 ]
ну якби тут недавно крутилася мисль дюрренматта
що література сучасна має бути легша від легкої
тоді начебто про неї згадає споживач

але це не означає одноразовості, фестфуду, конвеєра

звичайно можна собі читнути або перечитати при комфорті
автор нормально виходить із того що це все точно ніхто вже не читатиме
але автор радий буде помилятися, ось такий цей процес

всі ці прозові тексти часто взаємно пов’язані
або деякі мислі не спішать прощатися
або можете перечитати  невідомця 
хоча невідомець скоріше скромний тріб’ют гофманові

замітки приємно відрізняються від того ж таки невідомця
настроєм & вільною від залишкових ілюзій

відсутністю, авжеж



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 20:04:48 ]
якщо тезами, то:
- як Коран не можна прочитати швидше 12-ти днів, так інші взірці прози (звичайно, якщо вони писалися не для пасажирів електричок і маршруток), за лічені хвилини чи інші терміни (в залежності від кількості знаків)
Тож десь такий і ефект і в даному випадку - не швидко і не довго, а де дуже довго, то це вже швидше жирафове питання того чи іншого жирафа;
- на мою думку, читачу запропоновано досить цікавий текст - щоправда, дивлячись для якого. Такого як я Ваша проза зацікавила. Навіть дивуюся, де були мої очі рік або й десяток їх назад.
Я навіть не знав, що Ви написали переклад, у якому вийшов інший готель "Каліфорнія", більш ближчий, скажімо, до західних кордонів нашої країни. У тому тексті мені не дуже припав до вподоби рядок з "Рече" і спірітом, який мені більше видався людиною, аніж напоєм. То такий відмінок.
Я не дуже "западаю" на прозу, бо можна згаяти час, а нічого путнього взамін не отримати. Чиясь любов, чиїсь проблеми та радощі з успіхами. Можливо, я таки дещо втрачаю, але мені здається, що сьогодні я дещо знайшов (у прозі, а у віршах - трішки раніше).
Повернувшись до питання "12-ти днів", зауважу, що я одного з них сьогодні не згаяв. На черзі наступні.
Користуючись моментом, скажу, що ця ніч почалася з гумору - гарного здорового "пиріжкового" гумору. Він був Вашим. Наразі працюю над своїм, розриваючись між двома бажаннями. Ні, вже трьома.
Гіперактивне посилання спрацювало :)

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 20:31:29 ]
Вибачте, "на сучасну прозу". Радянської начитався досхочу і більше, з іноземною було складніше і менше.

Якби можна було впровадити такі одиниці вимірювання потужності (фізично банальне мірило) текстів (творів) як, скажімо, один жадан etc, то авторам я читачам вони були би корисними. Природно, з урахуаанням жанру :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 20:54:14 ]
дякую всяко за приязні думки, Юрію

ну тут однозначно не коран
чисто технічно, все мало би працювати як-от
знаєте
в барах часом або в супермаркетах та й в метро є комп’ютерні більші екрани
на які виводяться потік кліпів, кожен триває 10-15 сек
вони десь-однакові, різні екстремальні чи спортивні фокуси
або епічні фейли
ну і десь-так працює кансамерський мозок
захоплює цяцьку на 10-15 сек, а там нецікаво дальше
переходимо до наступного атракціончику

щоправда є любителі художнього розвороту
але то треба писати скучними словами, які приїдаються
хоч-не-хоч, тому потрібні якісь цинічні репліки
але то вже не оповідання чи монолог виходить
а виходить театр, ну і відповідно дія чим театральніш,
тим художніш

але я про реалізм

власне, технічно, текст розбитий десь-такими блоками
як кліпи до монтажу вищезгаданого
кожен шматочок є ракурсною проекцією цілого
і може існувати окремо

а щодо сучасної прози & жадана, погоджуюся
хоча жадан став якби формоеталонщиком в поезії
в прозі такий подвиг повторити буде складніш
ну і лоббі

але з інакшого боку, я не сказав би, що прозовий жадан
якось аж на голову вище від инших прозових хлопців
які власне і є лоббі

але Ви ж прекрасно розумієте, що замітки оці
або що там ще в мене було
це взагалі не комільфо, бо вимагає свого підготованого читача

їх є обмаль завжди, тих, хто слідкує і не лише за певними словами

а щодо художності як вона загальноприйнята
ну бувають і в мене художні штучки

тут все більше залежить від дозвілля
тому що викласти при нагоді якусь проміжну summa summarum
простіш, аніж будь-що

звичайно, деякі деталі можна довго і нудно доводити
до кристалічної досконалості

але то вже риторичне, таке





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-27 06:36:11 ]
Не минуло 12-ти годин як було прочитано і зважено. Дійсно, побудова блокова, і як буває і в інших вправах і заняттях, - спочатку йде важче, потім легше.
Настрій змінний. Ялинок жаль. Ще з часів дитинства.
Зримо, цікаво, я би сказав - і святково як для читача і міщанина також. Йшлося ж не за ліс.
Настрій певною мірою також pre-holiday.
"Маркери", які були у творі та в коментарі, взяті до відома. Не витримав - цікавився. Інтересно. Ай'лл бі бек :)
Елегантно (додаю до попередніх прислівників) - власне, те, шо мене приваблює у такій творчості як Ваша. Вишукано, я би сказав. Роздивився.

Вибачте мені можливі вкраплення офф-топових моментів.
Дякую за все.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-27 11:34:07 ]

та бо це ж багаторазовий текст


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-28 20:40:23 ]
Текст для багаторазового повернення (звертання) до нього. Наприклад, сьогодні мене втретє зацікавили деякі метафоричні моменти.
Едвард Гоппер.
Дистанції.
Передсвяткові дофаміни.
Та хіба лише вони?
Вибачте мені часті появи.
Здебільшого я відмовчуюсь. Прийшов-пішов.
Уявив би музейні галереї, між стінами яких стояв би гал-гал-гал.
Дякую,
Ю. С.