ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші / Інклюзії

 Вичинка без шкурки

« Важка шапка Мономаха,
а булава ще тяжча...»

Парафраз

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-11-25 18:56:30
Переглядів сторінки твору 645
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.203 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.214 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.022
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 20:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 19:51:27 ]
Глибоко проникаєте, шановний пане Ігоре, в суть сьогоднішніх нещасть України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2023-11-25 23:59:59 ]
Дякую, шановний пане Іване, що і Ви проникаєте в суть історичних колізій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 21:51:52 ]
1) А до чого тут арамейський іудей?
2) Та й не зрозуміло як причетні до нашої трагічної ситуації демон Талмуду й Кабали?

3) Та цілком очевидно, що маємо серед виборців абсолютну більшість недоумків, котрі обрали "слуг народу", а ті і вбили все живе в державі.
То з ними й пустоголовий бонапартик став заключною чорною дірою.

То ваша публікація намагається відбілити нашого виборця, чи щось тут ще є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2023-11-25 23:57:00 ]
Пробачте, Ви розчленили неподільне, а відповідь на всі пункти одна. Ми ж пам’ятаємо, як деяким кандидатам на головну папаху премудрі агітатори намагались приписати єврейське походження і за іронією долі обрали саме того, кого тепер прирівнюють то до біблійного месії нації(1), то до фарисеїв(2) з їхнім талмудом, а цо то є, Ви самі відповіли(3) – якраз те, що наш виборець має під повну зав’язку. Наукові трактати будуть пізніше, а поки-що обмежимось байкою.
Дякую, що знайшли час для корисних роздумів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-26 11:41:38 ]
Хочу виразніше прояснити, що саме видається мені проблемним. І, попри вашу очевидну майстерність, торкнутися суперечливих, як на мене, світоглядних моментів по-суті.
1) "месія - арамейський іудей".
"Рамей" - "люд Ра",так звали в пізніші часи громадян вже на той час розділеного союзу світлих народів. Ці гуртувалися навколо тодішньої столиці - нині знаної, як місто Константинополь-Стамбул, тоді там був Рум-Рим (вже другий). І для них месією, визволителем був Гор.
Альтернативою їм стали арамеї, вихідці з ординських околиць, і в цьому випадку йшлося саме про тих, що прийшли з півдня, шляхом, протореним вже їхньою релігією.
І той, хто зрозумів історію стосунків Сета з Осірісом (Усе-Ра), і знає, чим вона завершилася, буде шукати і третю силу, що наявна й донині...

1.1. Тож єдинобогом і повелителем цих окраїнних варварів, покликаних сюди природою в часи Калі, вважався демонічний Сет, знаний і як Ба_Ал (перший господь ординців). Ось з його діянь і почався юдаїзм, що проник згодом ледь не у всі краї вслід за своїм антиподом, первинним «Ра-ведизмом», що становився під впливом Усе_Ра-Осіріса (господа союзу світлих), далі Гора (месії).
Тож новий цар-повелитель ординців, вочевидь, мав нагадувати саме Ба_Ала?

1.1. – Чи був Ісус, а це його дійсне галльсько-кельтське ім’я - арамеєм? Та ніколи. Як і юдеєм теж. А ким був? Невже він не пройшовся ледь не всіма краями підтверджуючи Світле, а не темне?
А хто ж його називав Йе-Шуа? Ті, що прийшли і на землі галло-кельтів, і щелепи-горлянка яких вимовляли звуки інакше. Це виразне шипіння досі властиве нащадкам ординців, звідси й Іша і Йе-шуа, тощо…

Тож у жодному випадку, не дивлячись на церковну проблематику, українці не поклонялися і не поклоняються ординському месії – і це бачиться серйозною проблемою вашої публікації.

2. Чи саме демони чи чорти Талмуду й Кабали знайшли й підсунули нашого недогероя масовому пожирачу розмаїтої мирської отрути?
Якщо хто й підсунув, то, нмсд, таки «біси». А вони, на відміну від демонів (яких ще звуть і геніями) з чортами, нині (приблизно з 1600-х) мають зовсім інше підпорядкування – передусім, підвладні чорним егрегорами зовсім іншої сили. З якою боровся як первинний «Ра-ведизм», так і вищі демони в часи Калі-Юги.
Тому, нмсд, усе ж не «Анциболи Талмуду й Кабали» знайшли і виховали нашого героя, а таки «біси» і злі егрегори, і та сила, що за ними ховається.

3. Та чи не під цими бісами нині і значна частина наших виборців, які готові вибирати будь-яке лайно і країні й собі на шкоду?Чи випадково таке стається? І чого хочуть сили, під якими ми бісіємо?
Бо це ще й кармічний злочин, обирати у владу гендлярів-міняйл і шудр-скоморохів, не кажучи вже про бандитське і інше бидло. Кармічний злочин означає смерть, самознищення народу. ( Згідно "Ведизму" (а Україна більшу частину своєї історії, аж до 17 ст.н.е. була ведичною) до керування придатні тільки особи, які мають заслуги перед народом, як визначні воєначальники, або видатні мудреці. Виключно. Інакше жорстке покарання, яке ми нині й отримуємо за повною програмою, аж доки не зникнемо, якщо не одумаємося... (

Та й сам Ісус був цілком ведичним – звідси і його окремі досконалості (бо він стримувався від зайвого людині), стиль життя - в міста й поселення він приходи рідко, і тільки вершити свої таїнства, відтак жив в гармонії з природою, лікував, чинив дива!
А ще виганяв з Храму отих самих торговців і міняйл, інших, яких ми їх разом з бандюками навпаки сунемо до керування Україною, в наш Храм? Бо ж йдеться саме про Храм країни і непотріб бісівських сходів.
Та й ординці ніколи не будували свій Храм, а захоплювали чужі.

Хотілося б, аби не тільки ви глибше побачили проблемну дійсність. Але розумію, що спершу це б мала зробити дійсна еліта, а не глядачі кварталів…
Тож в нас є що й кого любити, і кого оздоровлювати. А нас скеровують зовсім на інше. І ваша ця публікація, на жаль, на мою скромну думку, діє повністю в темному руслі. (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2023-11-26 18:18:48 ]
А що поганого в цьому темному руслі, точніше в течії у цьому руслі, яка направлена проти 71% недоумкуватого електорату і його обранця?
Якби цей твір був анонсований в рубриці типу духовна чи метафізична поезія – то ваша правда 100%, але ж це чорний гумор та інші дошкульності і тому явну іронію я не показую в лапках, як це, можливо, було потрібно.
Маю сумний досвід спілкування з людьми, які всерйоз вважають, що наш слуга, як особистість, більший, ніж будь-який гетьман в нашій історії, хоч насправді його можна порівнювати(гротескно) не з месією, а хіба що з полковником Носом. Згоден, це місце некоректне, спробую виправити.
Відносно імені і реального походження сина Марії судити важко. Місто Назарет було розташоване в Галілеї, яку населяли арамеї, іудеї, а де-не-де й самаритяни. Як його іменували в Єгипті, де переховували від Ірода, потім в Індії, Тибеті(мовчу про Галію, Галичину) – невідомо, в Корані він Іса, у Булгакова Іє-шуа, ще десь – Ієґошоуа, тобто насправді, як Ісус, пророк, належить всьому світу.
Я не володію настільки глибоко як ви історією релігії від язичництва до християнства, думаю, як і більшість наших читачів, сприйняття яких того, що лежить на поверхні, залежить як мінімум від рівня їхньої свідомості.
Надіюсь, що наша мирна полеміка комусь буде цікавою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-26 18:48:44 ]
Так, дуже важлива річ - уважне дослідження. З бажаним дотриманням і Дхарми, і Логосу, та особливо - Гармонії. І ще багато чого різного. )
Як я помітив, важливо, щоби наші твори були таки і в Образі, і в Подібності. І це саме, нмсд, про Гармонію з Дхармою і Логосом.
Так ось, все більше фактів свідчать про Ісуса, як європейця (звичний для нас європейський образ), певно таки 12 ст. н.є. земний час існування - Галія, але нині французька. Єрусалим - острів Сіде в центрі Парижу, тоді Лютеція.
Що цікаво, євангельські події і назви досі збережені навколо Парижа. Та й у ті часи - тепла і нижчих вод земного океану (-150 метрів), отой загадковий Єгипет тягнувся аж до Тулузи, включаючи і Паладіум, наступний третій, нинішній Рим.
Маю сподівання, що за нашого життя історія таки проясниться.
Та маємо жити і майбутнім, а не минулим. А майбутнє в розвитку світлих основ, і творчого, а не паразитичного підходу.
Чомусь вважаю, що й майбутнє не за технічним прогресом, а за особистим зростанням. Принаймні, саме так було в древні часи раз за разом по кругу Юг.
Тож я про те, аби ми собі самі не шкодили не гармонійними рішеннями.
А народ, хотілося б, аби більше не обирав торгашів або лицедіїв...