ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші / Інклюзії

 Вичинка без шкурки

« Важка шапка Мономаха,
а булава ще тяжча...»

Парафраз

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-11-25 18:56:30
Переглядів сторінки твору 1120
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.194 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.208 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.022
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.03.14 21:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 19:51:27 ]
Глибоко проникаєте, шановний пане Ігоре, в суть сьогоднішніх нещасть України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 23:59:59 ]
Дякую, шановний пане Іване, що і Ви проникаєте в суть історичних колізій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 21:51:52 ]
1) А до чого тут арамейський іудей?
2) Та й не зрозуміло як причетні до нашої трагічної ситуації демон Талмуду й Кабали?

3) Та цілком очевидно, що маємо серед виборців абсолютну більшість недоумків, котрі обрали "слуг народу", а ті і вбили все живе в державі.
То з ними й пустоголовий бонапартик став заключною чорною дірою.

То ваша публікація намагається відбілити нашого виборця, чи щось тут ще є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 23:57:00 ]
Пробачте, Ви розчленили неподільне, а відповідь на всі пункти одна. Ми ж пам’ятаємо, як деяким кандидатам на головну папаху премудрі агітатори намагались приписати єврейське походження і за іронією долі обрали саме того, кого тепер прирівнюють то до біблійного месії нації(1), то до фарисеїв(2) з їхнім талмудом, а цо то є, Ви самі відповіли(3) – якраз те, що наш виборець має під повну зав’язку. Наукові трактати будуть пізніше, а поки-що обмежимось байкою.
Дякую, що знайшли час для корисних роздумів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-26 11:41:38 ]
Хочу виразніше прояснити, що саме видається мені проблемним. І, попри вашу очевидну майстерність, торкнутися суперечливих, як на мене, світоглядних моментів по-суті.
1) "месія - арамейський іудей".
"Рамей" - "люд Ра",так звали в пізніші часи громадян вже на той час розділеного союзу світлих народів. Ці гуртувалися навколо тодішньої столиці - нині знаної, як місто Константинополь-Стамбул, тоді там був Рум-Рим (вже другий). І для них месією, визволителем був Гор.
Альтернативою їм стали арамеї, вихідці з ординських околиць, і в цьому випадку йшлося саме про тих, що прийшли з півдня, шляхом, протореним вже їхньою релігією.
І той, хто зрозумів історію стосунків Сета з Осірісом (Усе-Ра), і знає, чим вона завершилася, буде шукати і третю силу, що наявна й донині...

1.1. Тож єдинобогом і повелителем цих окраїнних варварів, покликаних сюди природою в часи Калі, вважався демонічний Сет, знаний і як Ба_Ал (перший господь ординців). Ось з його діянь і почався юдаїзм, що проник згодом ледь не у всі краї вслід за своїм антиподом, первинним «Ра-ведизмом», що становився під впливом Усе_Ра-Осіріса (господа союзу світлих), далі Гора (месії).
Тож новий цар-повелитель ординців, вочевидь, мав нагадувати саме Ба_Ала?

1.1. – Чи був Ісус, а це його дійсне галльсько-кельтське ім’я - арамеєм? Та ніколи. Як і юдеєм теж. А ким був? Невже він не пройшовся ледь не всіма краями підтверджуючи Світле, а не темне?
А хто ж його називав Йе-Шуа? Ті, що прийшли і на землі галло-кельтів, і щелепи-горлянка яких вимовляли звуки інакше. Це виразне шипіння досі властиве нащадкам ординців, звідси й Іша і Йе-шуа, тощо…

Тож у жодному випадку, не дивлячись на церковну проблематику, українці не поклонялися і не поклоняються ординському месії – і це бачиться серйозною проблемою вашої публікації.

2. Чи саме демони чи чорти Талмуду й Кабали знайшли й підсунули нашого недогероя масовому пожирачу розмаїтої мирської отрути?
Якщо хто й підсунув, то, нмсд, таки «біси». А вони, на відміну від демонів (яких ще звуть і геніями) з чортами, нині (приблизно з 1600-х) мають зовсім інше підпорядкування – передусім, підвладні чорним егрегорами зовсім іншої сили. З якою боровся як первинний «Ра-ведизм», так і вищі демони в часи Калі-Юги.
Тому, нмсд, усе ж не «Анциболи Талмуду й Кабали» знайшли і виховали нашого героя, а таки «біси» і злі егрегори, і та сила, що за ними ховається.

3. Та чи не під цими бісами нині і значна частина наших виборців, які готові вибирати будь-яке лайно і країні й собі на шкоду?Чи випадково таке стається? І чого хочуть сили, під якими ми бісіємо?
Бо це ще й кармічний злочин, обирати у владу гендлярів-міняйл і шудр-скоморохів, не кажучи вже про бандитське і інше бидло. Кармічний злочин означає смерть, самознищення народу. ( Згідно "Ведизму" (а Україна більшу частину своєї історії, аж до 17 ст.н.е. була ведичною) до керування придатні тільки особи, які мають заслуги перед народом, як визначні воєначальники, або видатні мудреці. Виключно. Інакше жорстке покарання, яке ми нині й отримуємо за повною програмою, аж доки не зникнемо, якщо не одумаємося... (

Та й сам Ісус був цілком ведичним – звідси і його окремі досконалості (бо він стримувався від зайвого людині), стиль життя - в міста й поселення він приходи рідко, і тільки вершити свої таїнства, відтак жив в гармонії з природою, лікував, чинив дива!
А ще виганяв з Храму отих самих торговців і міняйл, інших, яких ми їх разом з бандюками навпаки сунемо до керування Україною, в наш Храм? Бо ж йдеться саме про Храм країни і непотріб бісівських сходів.
Та й ординці ніколи не будували свій Храм, а захоплювали чужі.

Хотілося б, аби не тільки ви глибше побачили проблемну дійсність. Але розумію, що спершу це б мала зробити дійсна еліта, а не глядачі кварталів…
Тож в нас є що й кого любити, і кого оздоровлювати. А нас скеровують зовсім на інше. І ваша ця публікація, на жаль, на мою скромну думку, діє повністю в темному руслі. (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2023-11-26 18:18:48 ]
А що поганого в цьому темному руслі, точніше в течії у цьому руслі, яка направлена проти 71% недоумкуватого електорату і його обранця?
Якби цей твір був анонсований в рубриці типу духовна чи метафізична поезія – то ваша правда 100%, але ж це чорний гумор та інші дошкульності і тому явну іронію я не показую в лапках, як це, можливо, було потрібно.
Маю сумний досвід спілкування з людьми, які всерйоз вважають, що наш слуга, як особистість, більший, ніж будь-який гетьман в нашій історії, хоч насправді його можна порівнювати(гротескно) не з месією, а хіба що з полковником Носом. Згоден, це місце некоректне, спробую виправити.
Відносно імені і реального походження сина Марії судити важко. Місто Назарет було розташоване в Галілеї, яку населяли арамеї, іудеї, а де-не-де й самаритяни. Як його іменували в Єгипті, де переховували від Ірода, потім в Індії, Тибеті(мовчу про Галію, Галичину) – невідомо, в Корані він Іса, у Булгакова Іє-шуа, ще десь – Ієґошоуа, тобто насправді, як Ісус, пророк, належить всьому світу.
Я не володію настільки глибоко як ви історією релігії від язичництва до християнства, думаю, як і більшість наших читачів, сприйняття яких того, що лежить на поверхні, залежить як мінімум від рівня їхньої свідомості.
Надіюсь, що наша мирна полеміка комусь буде цікавою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-26 18:48:44 ]
Так, дуже важлива річ - уважне дослідження. З бажаним дотриманням і Дхарми, і Логосу, та особливо - Гармонії. І ще багато чого різного. )
Як я помітив, важливо, щоби наші твори були таки і в Образі, і в Подібності. І це саме, нмсд, про Гармонію з Дхармою і Логосом.
Так ось, все більше фактів свідчать про Ісуса, як європейця (звичний для нас європейський образ), певно таки 12 ст. н.є. земний час існування - Галія, але нині французька. Єрусалим - острів Сіде в центрі Парижу, тоді Лютеція.
Що цікаво, євангельські події і назви досі збережені навколо Парижа. Та й у ті часи - тепла і нижчих вод земного океану (-150 метрів), отой загадковий Єгипет тягнувся аж до Тулузи, включаючи і Паладіум, наступний третій, нинішній Рим.
Маю сподівання, що за нашого життя історія таки проясниться.
Та маємо жити і майбутнім, а не минулим. А майбутнє в розвитку світлих основ, і творчого, а не паразитичного підходу.
Чомусь вважаю, що й майбутнє не за технічним прогресом, а за особистим зростанням. Принаймні, саме так було в древні часи раз за разом по кругу Юг.
Тож я про те, аби ми собі самі не шкодили не гармонійними рішеннями.
А народ, хотілося б, аби більше не обирав торгашів або лицедіїв...