ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші / Інклюзії

 Вичинка без шкурки

« Важка шапка Мономаха,
а булава ще тяжча...»

Парафраз

Образ твору           І
Елліни ідіотами вважали
далеких від політики людей,
які ніколи і не воювали,
і не ішли тому у генерали
як нині найвеличніший Мойсей,
який веде уже чотири роки
(утомлений, небритий, одинокий)
до перемоги. Не було ідей,
то виліпили ідола, що нині
хіба-що, не розп’ятий. Та єдиний
месія цього світу... не єврей.

          ІІ
І в Україні є позеленілі
мутації ідіотичних рас,
які воліють зупинити час
і бути паразитами на тілі
у нації, як це було не раз
в історії, у кого чорне – біле,
а суща правда, нібито, брехня,
кого оберігає кацапня,
аби не переводились дебіли,
які – за владу і її бабло.
То й маємо собі царівну-жабу,
у голову якої не дійшло,
що біля неї діють їй на зло
агенти штибу офісного штабу.
Анциболи Талмуду й Каббали
боялися агенції Сіону
і не опам’яталися, коли
у піку явно що Наполеону
героя часу нашого найшли.

          ІІІ
Не угадаю із якого разу
ці шукачі угадують себе –
і загребуще, що усе гребе,
і те, що єресь квакає до сказу,
і той невиліковний ідіот,
якому ніколи зашити рот,
хоча і треба... та немає часу
і нікому лічити цю заразу,
аби не лікувати весь народ.

11/23




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-11-25 18:56:30
Переглядів сторінки твору 841
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.204 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.219 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.022
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 10:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 19:51:27 ]
Глибоко проникаєте, шановний пане Ігоре, в суть сьогоднішніх нещасть України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 23:59:59 ]
Дякую, шановний пане Іване, що і Ви проникаєте в суть історичних колізій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 21:51:52 ]
1) А до чого тут арамейський іудей?
2) Та й не зрозуміло як причетні до нашої трагічної ситуації демон Талмуду й Кабали?

3) Та цілком очевидно, що маємо серед виборців абсолютну більшість недоумків, котрі обрали "слуг народу", а ті і вбили все живе в державі.
То з ними й пустоголовий бонапартик став заключною чорною дірою.

То ваша публікація намагається відбілити нашого виборця, чи щось тут ще є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2023-11-25 23:57:00 ]
Пробачте, Ви розчленили неподільне, а відповідь на всі пункти одна. Ми ж пам’ятаємо, як деяким кандидатам на головну папаху премудрі агітатори намагались приписати єврейське походження і за іронією долі обрали саме того, кого тепер прирівнюють то до біблійного месії нації(1), то до фарисеїв(2) з їхнім талмудом, а цо то є, Ви самі відповіли(3) – якраз те, що наш виборець має під повну зав’язку. Наукові трактати будуть пізніше, а поки-що обмежимось байкою.
Дякую, що знайшли час для корисних роздумів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-26 11:41:38 ]
Хочу виразніше прояснити, що саме видається мені проблемним. І, попри вашу очевидну майстерність, торкнутися суперечливих, як на мене, світоглядних моментів по-суті.
1) "месія - арамейський іудей".
"Рамей" - "люд Ра",так звали в пізніші часи громадян вже на той час розділеного союзу світлих народів. Ці гуртувалися навколо тодішньої столиці - нині знаної, як місто Константинополь-Стамбул, тоді там був Рум-Рим (вже другий). І для них месією, визволителем був Гор.
Альтернативою їм стали арамеї, вихідці з ординських околиць, і в цьому випадку йшлося саме про тих, що прийшли з півдня, шляхом, протореним вже їхньою релігією.
І той, хто зрозумів історію стосунків Сета з Осірісом (Усе-Ра), і знає, чим вона завершилася, буде шукати і третю силу, що наявна й донині...

1.1. Тож єдинобогом і повелителем цих окраїнних варварів, покликаних сюди природою в часи Калі, вважався демонічний Сет, знаний і як Ба_Ал (перший господь ординців). Ось з його діянь і почався юдаїзм, що проник згодом ледь не у всі краї вслід за своїм антиподом, первинним «Ра-ведизмом», що становився під впливом Усе_Ра-Осіріса (господа союзу світлих), далі Гора (месії).
Тож новий цар-повелитель ординців, вочевидь, мав нагадувати саме Ба_Ала?

1.1. – Чи був Ісус, а це його дійсне галльсько-кельтське ім’я - арамеєм? Та ніколи. Як і юдеєм теж. А ким був? Невже він не пройшовся ледь не всіма краями підтверджуючи Світле, а не темне?
А хто ж його називав Йе-Шуа? Ті, що прийшли і на землі галло-кельтів, і щелепи-горлянка яких вимовляли звуки інакше. Це виразне шипіння досі властиве нащадкам ординців, звідси й Іша і Йе-шуа, тощо…

Тож у жодному випадку, не дивлячись на церковну проблематику, українці не поклонялися і не поклоняються ординському месії – і це бачиться серйозною проблемою вашої публікації.

2. Чи саме демони чи чорти Талмуду й Кабали знайшли й підсунули нашого недогероя масовому пожирачу розмаїтої мирської отрути?
Якщо хто й підсунув, то, нмсд, таки «біси». А вони, на відміну від демонів (яких ще звуть і геніями) з чортами, нині (приблизно з 1600-х) мають зовсім інше підпорядкування – передусім, підвладні чорним егрегорами зовсім іншої сили. З якою боровся як первинний «Ра-ведизм», так і вищі демони в часи Калі-Юги.
Тому, нмсд, усе ж не «Анциболи Талмуду й Кабали» знайшли і виховали нашого героя, а таки «біси» і злі егрегори, і та сила, що за ними ховається.

3. Та чи не під цими бісами нині і значна частина наших виборців, які готові вибирати будь-яке лайно і країні й собі на шкоду?Чи випадково таке стається? І чого хочуть сили, під якими ми бісіємо?
Бо це ще й кармічний злочин, обирати у владу гендлярів-міняйл і шудр-скоморохів, не кажучи вже про бандитське і інше бидло. Кармічний злочин означає смерть, самознищення народу. ( Згідно "Ведизму" (а Україна більшу частину своєї історії, аж до 17 ст.н.е. була ведичною) до керування придатні тільки особи, які мають заслуги перед народом, як визначні воєначальники, або видатні мудреці. Виключно. Інакше жорстке покарання, яке ми нині й отримуємо за повною програмою, аж доки не зникнемо, якщо не одумаємося... (

Та й сам Ісус був цілком ведичним – звідси і його окремі досконалості (бо він стримувався від зайвого людині), стиль життя - в міста й поселення він приходи рідко, і тільки вершити свої таїнства, відтак жив в гармонії з природою, лікував, чинив дива!
А ще виганяв з Храму отих самих торговців і міняйл, інших, яких ми їх разом з бандюками навпаки сунемо до керування Україною, в наш Храм? Бо ж йдеться саме про Храм країни і непотріб бісівських сходів.
Та й ординці ніколи не будували свій Храм, а захоплювали чужі.

Хотілося б, аби не тільки ви глибше побачили проблемну дійсність. Але розумію, що спершу це б мала зробити дійсна еліта, а не глядачі кварталів…
Тож в нас є що й кого любити, і кого оздоровлювати. А нас скеровують зовсім на інше. І ваша ця публікація, на жаль, на мою скромну думку, діє повністю в темному руслі. (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2023-11-26 18:18:48 ]
А що поганого в цьому темному руслі, точніше в течії у цьому руслі, яка направлена проти 71% недоумкуватого електорату і його обранця?
Якби цей твір був анонсований в рубриці типу духовна чи метафізична поезія – то ваша правда 100%, але ж це чорний гумор та інші дошкульності і тому явну іронію я не показую в лапках, як це, можливо, було потрібно.
Маю сумний досвід спілкування з людьми, які всерйоз вважають, що наш слуга, як особистість, більший, ніж будь-який гетьман в нашій історії, хоч насправді його можна порівнювати(гротескно) не з месією, а хіба що з полковником Носом. Згоден, це місце некоректне, спробую виправити.
Відносно імені і реального походження сина Марії судити важко. Місто Назарет було розташоване в Галілеї, яку населяли арамеї, іудеї, а де-не-де й самаритяни. Як його іменували в Єгипті, де переховували від Ірода, потім в Індії, Тибеті(мовчу про Галію, Галичину) – невідомо, в Корані він Іса, у Булгакова Іє-шуа, ще десь – Ієґошоуа, тобто насправді, як Ісус, пророк, належить всьому світу.
Я не володію настільки глибоко як ви історією релігії від язичництва до християнства, думаю, як і більшість наших читачів, сприйняття яких того, що лежить на поверхні, залежить як мінімум від рівня їхньої свідомості.
Надіюсь, що наша мирна полеміка комусь буде цікавою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-11-26 18:48:44 ]
Так, дуже важлива річ - уважне дослідження. З бажаним дотриманням і Дхарми, і Логосу, та особливо - Гармонії. І ще багато чого різного. )
Як я помітив, важливо, щоби наші твори були таки і в Образі, і в Подібності. І це саме, нмсд, про Гармонію з Дхармою і Логосом.
Так ось, все більше фактів свідчать про Ісуса, як європейця (звичний для нас європейський образ), певно таки 12 ст. н.є. земний час існування - Галія, але нині французька. Єрусалим - острів Сіде в центрі Парижу, тоді Лютеція.
Що цікаво, євангельські події і назви досі збережені навколо Парижа. Та й у ті часи - тепла і нижчих вод земного океану (-150 метрів), отой загадковий Єгипет тягнувся аж до Тулузи, включаючи і Паладіум, наступний третій, нинішній Рим.
Маю сподівання, що за нашого життя історія таки проясниться.
Та маємо жити і майбутнім, а не минулим. А майбутнє в розвитку світлих основ, і творчого, а не паразитичного підходу.
Чомусь вважаю, що й майбутнє не за технічним прогресом, а за особистим зростанням. Принаймні, саме так було в древні часи раз за разом по кругу Юг.
Тож я про те, аби ми собі самі не шкодили не гармонійними рішеннями.
А народ, хотілося б, аби більше не обирав торгашів або лицедіїв...