ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Привіт від дяді Жори-2
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
The mission is impossible
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Частівка
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Світло крізь шибки
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Обриси в тумані
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Віраха*
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Любов
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
* * *
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
* 66 *
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Питання
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Середа
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Павло Тетеря
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Олена Побийголод
2026.05.03 13:43
1956. Вітри весняні
Яків Хелемський (1914-2003; народився й провів юність в Україні)

Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.

    Юність минає умить зазвичай,

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Холоди (рондель)
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
Бааль Шем Тов і Швець
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Сонцесяйний
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-06-15 09:15:15
Переглядів сторінки твору 1863
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.322 / 7  (5.600 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 6.321 / 7  (5.681 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.04 15:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В Горова Леся (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 12:14:30 ]
Щемливо-гарячо-жіночі почуття, майстерно звіршовані. Дякую, Тетяно, за задоволення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:05:11 ]
Сердечно дякую, дорога Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 14:07:08 ]
Просто неймовірна поезія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:13 ]
Дорогий Юрію, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 19:14:52 ]
Фантастично-прекрасний, пристрасний вірш. Щиро вітаю, дорога Таню!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:41 ]
Сердечно дякую, дорогий Ярославе, за тепло душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 19:28:11 ]
Ви з яких будете? З тих, що спиймаєте критику чи яких лише хвалити треба?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:09:00 ]
Від благодатної людини не очікуєш чогось неприємного, але до толерантної критики ставлюся з повагою. Тож чекаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 23:52:04 ]
порiзно - рiже, ще й проблему створюе - порiзно i у
подивилась - поодинцi, поокремо - далi - в цьому i т.д
сподобалось - Душу заколисуєш в долоні.
тут очiкуеться - я знов ...
з беладоною - щось занадто недозрозумiло.

Сонце лагідне заснуло тишком,
ні за що з обійм не відпущу.
- виходить - що сонце не вiдпустите.
Ще - нiзащо i нi за що. Тяжко визначити, бо з сонцем проблема.

Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою все віддам!

1. Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою - все віддам!

2. Для чужого Музою не стану,
а за мить - з тобою все віддам!

У вас який варiант?
Бо незрозумiло граматично. Можливо прочитати по-рiзному.

Про блаагодать - Вам робити висновки.
Я б радiла, якби мене хтось чесно почитав.
Успiху!
Можу помилятись. Думка лише моя.Якщо вона беззмiстовна, сприйму як таку. Якщо аргументацiя прояснить ситуацiю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 10:39:37 ]
Щиро дякую, Еродіє, за відгук! Хочу трохи пояснити.
"Порізно", саме те слово, яке хотіла вжити у даному випадку, бо корінь — поріз. Моя ЛГ єдина зі своїм коханим і не хоче, щоб ціле розрізали навпіл. "Порізно" не русизм, таке слово є в українському словнику.
Беладонна — лікарська рослина,яяка має багато властивостей заспокійливих, наркотичних, тож доречно з неї подати напій коханому.
"Сонце лагідне заснуло тишком", тут забула поставити "сонце" в лапках, бо малося на увазі людину, яку називаю сонцем.
Ні за що, наголос такий, як потрібно, а нізАщо на другий склад, тож у мене все вірно.
Погоджуюся, лише, з тире, після тобою — все віддам! Ще раз дякую, гарного Вам дня, успіхів, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 11:30:01 ]
Я відчула про - порізно - що є гарне українське слово. Воно створює лише проблему з звуками о-у.
Про беладону. Відомо мені про рослину. Тут він одне - ви друге. А саме альтернатива - губиться. Але сприймаю Ваше пояснення. Ви автор.
Подяка за розмову. Грішна. Такий аналіз тексту сприймаю егоїстично. Мені допомагає в моєму віршуванні. Подяка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 16:16:28 ]
прочитала Ваш коментар до одного з вiршiв.
Питання - як можливо зашнурувати рани?
Коли мова йдеться про рани нашi, нашого народу.

причепити ноги, пришпандюрити пальцi? Так? Це не обази, це ноповага.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 17:06:34 ]
"Не зашнурували рани", кожен розуміє по-своєму. А я розтлумачила так, що нічого не зробили з того часу, щоб загоїти. Де ж тут неповага? Поставила шістки за глибокий, філософський вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 17:20:22 ]
Зміст дійсно сильний. А шнурувати рани, то занадто.
Полишим це, як лише мою думку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 18:12:43 ]
Я бачила, як зашивають рани, їх так само стягують, як шнурують. Еродіє, якщо образ не дуже зрозумілий це не означає, що він поганий. Інколи потрібно дорости самому до автора щоб зрозуміти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 18:33:08 ]
Я вас зрозуміла. Рани не шнурують. Шнуркють черевики. Є багато слів, які пасують, не ображаючи. Слава Богу до таких образів не доросла. Сподіваюсь і не доросту. Не буду вас турбувати.