ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
Туман
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
***
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ой, чи жи́ві...
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
На плечІ
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
* * *
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Дива зими
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
Адресат із минулого
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
***
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
* * *
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Сонцесяйний
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.
З беладони* подаю напій.

Щастя розплескалося з надлишком —
не потрібно з неба нам дощу.
(Сонце лагідне заснуло тишком),
ні за що з обійм не відпущу.

Вдячна долі за ковток дурману,
і очей фіалкових розмай.
Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою — все віддам!

Беладона* — лікарська рослина
14.06.24р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-06-15 09:15:15
Переглядів сторінки твору 1440
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.321 / 7  (5.540 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 6.321 / 7  (5.620 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.01 18:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В Горова Леся (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 12:14:30 ]
Щемливо-гарячо-жіночі почуття, майстерно звіршовані. Дякую, Тетяно, за задоволення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:05:11 ]
Сердечно дякую, дорога Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 14:07:08 ]
Просто неймовірна поезія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:13 ]
Дорогий Юрію, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-15 19:14:52 ]
Фантастично-прекрасний, пристрасний вірш. Щиро вітаю, дорога Таню!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:06:41 ]
Сердечно дякую, дорогий Ярославе, за тепло душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 19:28:11 ]
Ви з яких будете? З тих, що спиймаєте критику чи яких лише хвалити треба?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-15 23:09:00 ]
Від благодатної людини не очікуєш чогось неприємного, але до толерантної критики ставлюся з повагою. Тож чекаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-15 23:52:04 ]
порiзно - рiже, ще й проблему створюе - порiзно i у
подивилась - поодинцi, поокремо - далi - в цьому i т.д
сподобалось - Душу заколисуєш в долоні.
тут очiкуеться - я знов ...
з беладоною - щось занадто недозрозумiло.

Сонце лагідне заснуло тишком,
ні за що з обійм не відпущу.
- виходить - що сонце не вiдпустите.
Ще - нiзащо i нi за що. Тяжко визначити, бо з сонцем проблема.

Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою все віддам!

1. Для чужого Музою не стану,
а за мить з тобою - все віддам!

2. Для чужого Музою не стану,
а за мить - з тобою все віддам!

У вас який варiант?
Бо незрозумiло граматично. Можливо прочитати по-рiзному.

Про блаагодать - Вам робити висновки.
Я б радiла, якби мене хтось чесно почитав.
Успiху!
Можу помилятись. Думка лише моя.Якщо вона беззмiстовна, сприйму як таку. Якщо аргументацiя прояснить ситуацiю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 10:39:37 ]
Щиро дякую, Еродіє, за відгук! Хочу трохи пояснити.
"Порізно", саме те слово, яке хотіла вжити у даному випадку, бо корінь — поріз. Моя ЛГ єдина зі своїм коханим і не хоче, щоб ціле розрізали навпіл. "Порізно" не русизм, таке слово є в українському словнику.
Беладонна — лікарська рослина,яяка має багато властивостей заспокійливих, наркотичних, тож доречно з неї подати напій коханому.
"Сонце лагідне заснуло тишком", тут забула поставити "сонце" в лапках, бо малося на увазі людину, яку називаю сонцем.
Ні за що, наголос такий, як потрібно, а нізАщо на другий склад, тож у мене все вірно.
Погоджуюся, лише, з тире, після тобою — все віддам! Ще раз дякую, гарного Вам дня, успіхів, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 11:30:01 ]
Я відчула про - порізно - що є гарне українське слово. Воно створює лише проблему з звуками о-у.
Про беладону. Відомо мені про рослину. Тут він одне - ви друге. А саме альтернатива - губиться. Але сприймаю Ваше пояснення. Ви автор.
Подяка за розмову. Грішна. Такий аналіз тексту сприймаю егоїстично. Мені допомагає в моєму віршуванні. Подяка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 16:16:28 ]
прочитала Ваш коментар до одного з вiршiв.
Питання - як можливо зашнурувати рани?
Коли мова йдеться про рани нашi, нашого народу.

причепити ноги, пришпандюрити пальцi? Так? Це не обази, це ноповага.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 17:06:34 ]
"Не зашнурували рани", кожен розуміє по-своєму. А я розтлумачила так, що нічого не зробили з того часу, щоб загоїти. Де ж тут неповага? Поставила шістки за глибокий, філософський вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 17:20:22 ]
Зміст дійсно сильний. А шнурувати рани, то занадто.
Полишим це, як лише мою думку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-06-16 18:12:43 ]
Я бачила, як зашивають рани, їх так само стягують, як шнурують. Еродіє, якщо образ не дуже зрозумілий це не означає, що він поганий. Інколи потрібно дорости самому до автора щоб зрозуміти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-16 18:33:08 ]
Я вас зрозуміла. Рани не шнурують. Шнуркють черевики. Є багато слів, які пасують, не ображаючи. Слава Богу до таких образів не доросла. Сподіваюсь і не доросту. Не буду вас турбувати.