ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.09.29 08:37
Без літа нам не обійтись
А Осінь треба ще зустріти
Але щоб разом їм зійтись
Потрібно буде море квітів…

Без літа вже ні те ні се
А Осінь так собі, як Осінь
Не будем згадувать про все…

Віктор Кучерук
2024.09.29 06:20
Прикривають небо кучеряві хмари,
Хоч кошлатить вправно вітер білизну, –
Та вони від ранку, як овець отара,
Купчаться щільніше вшир і глибину.
Поїдають просинь групи волохаті
І втрачають швидко світлі кольори, –
Тужать за блакиттю й плачуть винуват

Микола Соболь
2024.09.29 04:46
Ти така, як легіт на світанку
там де море стишує зорю.
Пам’ятаєш нашу обіцянку?
Я її і досі бережу.
Збудеться усе, що не збулося
кожна мрія суща на землі.
Заплітаю ружу у волосся,
що так полюбилося мені.

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Мої пісні

 Українські ведичні містерії з нагоди ведичного свята Івана Купала

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-23 22:27:13
Переглядів сторінки твору 541
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.562 / 6  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.558 / 6  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2024.09.15 10:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-25 18:12:37 ]
Так, друже Володимире! Тисячолітнє прокляття волхвів зняте за прийняття чужинської віри, і ми поступово повертаємося до своїх пракоренів. Лада і Жива - наші прекрасні Богині. І веди наші пращури створювали, чому ж у нас їх викорінили майже, а в Індії багато чого збереглося, і ці ведичні гімни нагадують індійський мелос яскравий, який нам дуже близький. Індуси знають, що їхня праматір - Україна, а ми не знаємо, що 7500 років тому було розселення індоєвропейських етносів від Індійського до Атлантичного океанів з України, а плачемо, коли чуємо індійські пісні, дивимося їхні фільми. Бо це ж наше рідне, ще від вед наших походить з 10-12 століття до нашої ери.
Дуже гарні славлення і мелодія, Володимире, беруть за душу. Сподіваюсь, такі публікації стануть дороговказом нашим ПееМівським поетам, куди йти, і чим цікавитися. Викинути зі словника слово "погани" і замінити його на наше рідне, питомо українське!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 11:09:59 ]
Вітаю, дорогий Ярославе!
Дякую за підтримку й оцих скромних моїх спроб. Сподіваюся, що навчуся тонше передавати і сенсову, й музичну сторону цієї дійсно важливої теми.
На жаль, українська, а разом з тим і дійсна європейська ведичність табуйована і досить міцно забута тема. Тому кожні наші особисті спроби часто виглядатимуть неоднозначними навіть в очах колег по подібним розшукам. Та й стереотипів вистачає...
Але ключ, напевно, спільний - спроба гармонічних вирішень на основі нашої прадавньої мови і музики.
Тому й далі пробуватиму цю тему не лише в прозі.
І ви діліться своїм досвідом... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 12:10:37 ]
А, загалом, маю переконання, що ми, українці, до останніх часів , фактично до 17 ст. н.е., мали ведичний устрій. І наш "Щедрик", та й чимало іншого вельми близькі до т.з. "індійських" мелодійних інтонацій...
І думаю, що в Індію те все понесли кращі з нас не оаніше 3-4 ст. н.е.
І ще, вважаю, що й Ісус був строго ведичним, і говорив про сповнення ведичних положень, а не різних темних. )
Тож наступна композиція буде і про нього - в межах цієї містерійної"ходи".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 12:09:14 ]
А при чому тут українці?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 12:12:32 ]
Тому що ми ведичний народ, і в великій мірі вся відома культура Бхарату прийшла до них з ведичної Європи в 4-5-му ст. нашої ери, в тому числі й від нас.
Ось ці пласти творчо й піднімаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 23:45:53 ]
Для мене зміст стає другорядним, коли написано російськомовними кальками.
Приклад.
невловимо тонко
Рими цвітіння, та ще й пряні

Похітливо.
Хтиво? Похотливо?

З легень в серце??? Анатомія абсурду!

Та так!
Вам не сподобається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-27 08:45:02 ]
Ну ось ви й виявили ступінь своєї присутності в поетичному мовному середовищі і не тільки там. І ці ступені вельми початкові і надто невисокі. Тож вам і справді є чому навчатися. Але якщо вас влаштовує ваш рівень то й нехай. Але на основі вами написаного робиться висновок, що ви не володієте словесністю і поетичністю в достатній мірі, аби ходити по сторінках і зверхньо критикувати.
З розумінням природи речей у вас теж не густо, тому зважайте на свої дійсні вміння, а не на отримані штампи.
Успіху в дійсній творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-27 11:56:17 ]
Моя ступінь- це моя. А ваша - принизити.
Прокоментували б запитання. І до вас би була повага і іншим цікаво почути відповідь. А то - я розумний, ти дурна. Вірш кращим не став. А от відповідь на питання, чому на сайті автори собачаться , стала очевидною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-27 20:09:33 ]
Як на мене, ви самі себе принижуєте подібними коментарями. І справа не тільки в тому, що їхній рівень нижчий, аніж хотілося б - просто кожен рівень підтримується відповідними творчими авторськими світами, тобто, вже проведеною, в тому числі і над собою, роботою. Тому і важко вам чути, що поезія народжує і сенси, і слова, і уточнені доладності, більше того - витягує чимало чого з тимчасового забуття.
Ось хто вам зараз заважає проявити свої творчі таланти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-27 22:02:38 ]
Ви не відповіли на запитання до ваших талантів.
Я себе не образила, бо маю запитання і вільна питати. І мене цікавить лише слово.
Як сприйняти - о невже не радіти - я таке ще не навчилась сприйняти.
Того вам і не пишуть. Бо невідома інструкція, як читати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-27 22:06:21 ]
У мене також є сайт poeziia.club.
Недавно створений. Зусім ще голий, невідомий.
Але хочеться, щоб ті хто наважиться публікуватись, приходили лише заради слова, не заради себе си.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-28 14:09:52 ]
Я й пишу, що вам варто розширювати поетичний, та й понятійний кругозір. Бо наразі саме ваше нерозуміння (не присутність в тих чи тих вимірах) і розповідає про вашу дійсну проблематику. А ця проблематика нічим іншим, окрім все вищих і складніших творчих завдань перед собою, не вирішується.
Тож дуже добре, що у вас є свій сайт, отже матимете невдовзі досвід ще й організатора. Це безумовний крок вперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-28 14:17:15 ]
А на питання так і не відповіли …

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-28 14:29:14 ]
Так ви ж і не задавали запитань, а ставили якесь своє питання. Бачите різницю? Питання - це не запитання, що потребує конкретної відповіді, питання вирішуються цілим рядом речей, про які я і говорив.

А щодо "О, невже..." - то існувала відповідна ведична традиція, що збереглася донині в Індії, і не лише там, - коли виражаються одночасно контроверсійні емоції відповідним похитуванням голови. Це візуальний початок розуміння. А є ще й сенсові, як поставлені питання. Бо саме на вільному виборі, скажімо, ведичність і влаштована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-28 15:09:41 ]
Я з вами погоджуюсь. Я відчуваю, що щось не по мені. Дійсно, часто не можна пояснити. Ще Курдиновський так пише. Все ніби як треба, а почуття нема. Словесно ви мене переможете, але невже не радіти ще з о - без коми, це як - своєю рукою, що збоку він зняв яблуко. Так я вмію читати. Не догоджати. Ви вже мене викидали з зайти за це. Я знаю, що суспільство таку принизливу поведінку щодо слова не сприймає. Тому гірко. І дуже. Подивіться, як пишуть і то поети.Бідне суспільство.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 12:36:59 ]
а навiщо? Знову мавками по лiсу бiгати?
Думаю, що не знати iстинного Бога i пригадувати, як вклонялися пеньку - навiть треба, щоб соромно було.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 13:21:29 ]

І як стосується ведизму ваше зауваження? Вам вартує уважніше дослідити це питання, бо пеньки з"явилися суто після ведизму. Та й Творець за ведизму - це зовсім не демонічні особи періоду Калі Юги на кшталт Яхве, Сета, тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 14:18:13 ]
це - "Лада і Жива - наші прекрасні Богині." - не знання, це . вiра. А ви таке пiдтримуете. На жаль. А це рух назад. I то дуже.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 14:42:35 ]
Знову ж таки, і вам теж варто глибше осягнути як минульщину, так і нинішнє, і зважати на те, що хоча кожен в цьому питання висловлює переважно загалом свої здогадки, але і Жива, і Лада дійсно прийшли до нас із нашої ж давнини.
Та й слова бог чи богині ще й кожен вживає на власний розсуд.
І знання тут мало що дають, бо вони зазвичай фундаментально фальсифіковані, а ось чуття, сприйняття, особливо тонкі системи, виводять в істинні "хмарні" інформаційні середовища, та й в дійсність теж.
Тож суто мирські знання - це перебування в оф-лайні до дійсності, а чуття виводять нас в он-лайн. І віра (ви і Ра) - один із таких екстрасенсорних інструментів звязку і взаємодії. Інша справа - хто з ким чи чим взаємодіє.
Мати справу з Ладом, із Живим, зрештою, відкрити для себе фундаментальне явище Дживи - вельми достойна справа. Що всім і рекомендую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 17:18:51 ]
Беззмiстовно щось доказувати. Особливо менi. Окультна поведiнка, яку навiть нiхто не наважуеться коментувати.
Духовна безпринциповiсть. Не на рiвнi, як тут сприйнято гавкатись, а так, проходиш повз, щоб не зачепити.
А з другого боку - шкода, що рiнень поетичного гатунку досить низький. Це поприкання до вас. Ви автор сайту. Повиннi прапорпоезii тримати високо. А ви - про ладу та перуна. Казки ...