ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Душі цвітіння

(вінок сонетів)

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-08-03 23:15:19
Переглядів сторінки твору 1102
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.380 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.380 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2024-08-05 06:32:43 ]
Ще раз переконався, що Ви - справжній співець кохання, друже! Ваші вінки сонетів - це неймовірна палітра почуттів. Вони, як візерунки у калейдоскопі створюють неймовірні картини. Вірю кожному слову, захоплююся красою метафор! Браво, Ярославе! Справжня поезія! Справжнє мистецтво! Зичу Вам натхнення та кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-08-05 14:52:24 ]
Дуже дякую, дорогий мій Артуре! Зворушений! Найбільша радість - усвідомлювати, що ти (тобто я) не самотній у цьому такому прекрасному і буває, навпаки, світі, що є окрім мене ще чудові молоді митці, як ти, які понесуть далі те сокровенне і неповторне, що хотілося б подарувати людству і Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-08-05 22:01:31 ]
Ярославе, так добре, що серед хитромудрих літераторів і поетів є ви - той, котрий ставиться до життя і його вічних цінностей одночасно романтично-простодушно і в усій досяжній світу його глибині, - без приховування себе такого, як є - вразливого і чуттєвого до справжнього.
Нехай це нині ніби не модно, бо без різних там ілюзорних марев, але хіба світ тримається досі не на справжності?
Дякую вам за прояви всього прекрасного, як ви його бачите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-08-06 17:09:21 ]
Дякую сердечно, дорогий Володимире. Зворушений глибиною Вашого розуміння мене як поета і людини, хоча для інтелектуала це збагнути мабуть, нескладно, бо я відкритий весь, як на долоні, і дякую за високу оцінку творчості. Якось змалку атмосфера родини привила мені це почуття прекрасного, дякую моїм дорогим, царство небесне батькам, що дали дещицю таланту, бо навколишнє середовище Києва, і бандитського хутора Відрадного зокрема, де я виростав, цьому не сприяло, тільки зараз живу на Печерську, де все більш-менш нічого, останні десять-дванадцять років.... Мама читала мені в дитинстві на ніч Робіна Гуда, батько складав для мене гарні казки про шляхетних героїв, письменницьке середовище, яке вирувало в нас удома і не тільки, з самим Малишком в дитинстві довелося рибу ловити і розмовляти, мабуть все це вплинуло.
Дякую і колезі по перу Людмилі Таран, яка звела мене, по суті, з Поетичними Майстернями, і Ваша підтримка, моя перемога в конкурсі "Осягнення любові" відіграли суттєву роль в моїй творчості. Скажу, що Муз своїх, яким присвячено більшість моїх любовних поезій, я також зустрів тут, тут ціле моє життя поетичне. Бо справді серйозний і грунтовний період моєї творчості почався в 2009 році, відколи я на Майстернях. І вишкіл поетичний я тут пройшов завдяки Вашому інститутові редакторів, баталії творчі і не дуже, тут минали, тут є чимало вже моїх учнів і послідовників, і друзів-однодумців, тож низько вклоняюся вам, Володимире, за ту атмосферу творчості і безмежної творчої терпимості, яку Ви тут створили, бо нас, поетів, часто заносить на поворотах, що там казати, баталії і досі не припиняються.
Хай краса духовна і справжність, які Ви підтримуєте, рятує цей світ, і Майстерні значною мірою ВЗАГАЛІ визначають обличчя української ПОЕЗІЇ, хай це комусь здається не так. Але майже всі знаменитості тут присутні і друкувалися, і мають свій рейтинг і своє місце під сонцем.
Щира подяка за ВИЗНАННЯ. Якщо я чогось досяг, то тут є і чимала Ваша заслуга і підтримка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Пирогова (Л.П./М.К.) [ 2024-08-05 22:07:13 ]
Я у захваті, пане Ярославе! Навіть слів забракло. Ще один шедевр, ще один вінок сонетів. Вам - 12 балів від мене. Майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-08-06 17:11:24 ]
Я дуже щасливий, дорога Світлано, що така непересічна творча особистість як Ви, так високо оцінили мою працю. Зворушений. Бажаю Вам здоров'я, щастя і натхнення, і досягти ще більших творчих висот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2024-08-07 15:47:02 ]
Друже, це просто неперевешено! Кохання- найсвітліше почуття! Та не гніви, бо стане "Байрактаром". Пильнуймося!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-08-07 20:33:40 ]
Дякую сердечно, дорогий Юрку! Кохання - прекрасне і могутнє почуття, і воно живить любов до України і підсилює її, і тому наші воїни непереможні. Всі "Байрактари", "Іскандери"отримають подарунок від Степана Бандери і будуть знищені. Борімося, поборемо, нам Бог помагає! За нас правда, за нас слава, і воля святая! Як писав наш Пророк Тарас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2024-08-09 19:57:31 ]
Неймовірний, майстерний вінок сонетів! Художнє плетиво, мережене золотими словами прекрасного поета! Браво, дорогий Ярославе! Твоя праця увійде в історію, як найкращий зразок сонетного мистецтва!