ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Cплін

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-05 21:14:33
Переглядів сторінки твору 3249
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.23 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 09:49:50 ]
Цікаво було би ще почути ваш відповідний гітарний супровід до цієї композиції...
Читати під таке звучання було б ще більш атмосферно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 10:47:13 ]



я, це правда,  трохи заскочений дуже несподівано обрадуваний навіть цим питанням

шановна дорога РМ, скільки літ & скільки зим

зареєструвавшись 28 лютого 2008 року на Поетичних Майстернях
Сонце Місяцем, чому би ні, та й сам нікнейм вигадано під час реєстрації
і він не був суттєвим, таке собі, вебсайт, нікнейм... хто ж заморочувався в 2008-му

зареєструвавшись, я опублікував саме ось цю композицію
в ній анічого не змінилося, жодної літери, із тих пір

Ви не можете пам’ятати, що відбувалося тоді, адже
були актуальні публікації дуже хороших авторів тих часів
а цей-от "Сплін", він навіть не анонсувався, само собою
рубрики "Інша поезія" не існувало тоді, але вже було застереження "Не публікуйте непоезію!"

І на наступний день, після того, як я зареєструвався й поставив цей свій текстик
без особливих якихсь-там амбіцій, чого би не текстик, авжеж
забавка собі, на хвильку, гаразд, або, скажімо "тест"

Прибіг якийсь Роман Бойчук, вліпив мені 3 бали й прокоментував презирливо
мовляв, "Пишіть у риму і більш зрозумілі речі. Успіхів!" І пішов собі

Тобто, розумієте, що таке вліпити автору, який в принципі не в курсі
яким чином можна увійти в контакт із поетами на ресурсі поетичному
оцінку, яка апріорі видаляє автора із можливого взагалі анонсування
чи рейтингів, які на той час були обов’язковими
і щоби всякий бачив, що ти там типу, і як тебе опустили, теж

Звісно, я видалив згодом той текст, а все ж це була перша публікація моя на ПМі.

Останні два роки я всяко намагаюся покинути писання віршів
тобто, це начеб не важко. Так, часом, щось вирве зі сну і нав’яжеться, або

Остання концепція повернення на Майстерні полягала в тім, щоби доопублікувати дещицю текстів
останніх років та й поглянути, що тут взагалі, що народ тут, як, про що

Ну, оце 28 лютого збираюся закрити свій портал)
Старі поети люблять одне одного, й більш нікого, як і любили, і оціночки одне одному ліплять сімочки
Нові поети тупо не бачать взагалі нікого окрім себе і тих, хто їх привів, або кого вони самі привели сюди (каста)
Псевдопоети, яких теж є, засирають  непоезією псевдопоезією псевдоперекладами і псевдорецензіями як можуть
Всі окремо, як мухи й котлети
Ну, життя триває
Мабуть

Я направду вдячний Майстерням за все-все-все і навіть ще більше, оскільки моє життя змінилося тоді
Чи змінилося би моє тоді життя тепер - це велике питання і мабуть, то був унікальний момент, той 2008 рік

А це маленький тріб’ют мій

Можна було б і поблюзувати на гітарі, чо би ні)
Але до гітари я вже не добираюся років із 10, хоча, міг би і потринькати десь-колись

Бо я наразі, чогось, все ще не помер, знаєте






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 11:54:37 ]
О так, років за десять ми взагалі світло радітимемо звісткам з цього ще світу від колег по мистецтву, і взагалі давніх знайомих. ) Напевно саме тому нині й найчастіше і ставляться і "6", і "7" - з любов"ю.
Стосовно всього вами зазначеного і моєї зауваги щодо музичного треку, то це нові приємні можливості, коли подібні поєднання технічно створюють образи, які самі по собі могли виглядати, проявлятися своїми окремими рисами не так помітно.

Щодо змін в житті, то це і справді дуже дивна річ, але, схоже, чим більша кількість творчості в усьому особистому, тим більше цікавих змін.
І що можна точно сказати про юні роки "Поетичних Майстерень" - це те, що тоді наші автори якраз і споруджували в досить активному середовищі обговорення всього і вся свої творчі лики. )
Чи додали вони ще чогось після того, як стали великими рибами у більших акваріумах? Не знаю, не помітив аж такого зростання. по суті )
Хоча всі ми автоматично додаємо, в основному, в юності, а далі зростання вимагає значніших зусиль і дійсних якостей. )
Тож цікаву тему ви зачепили.
Згадую і перший ваш псевдо, щось на кшталт, гарячого тунця, і наші диспути про доречність. Після чого і філософічно з"явився нік Сонце Місяць, як помітний Артефакт.
А так, все, як в житті.
Мені одне лише прикро - прояви наших не творчих емоцій, коли торкаємося один одного і на "ПМ" теж, не щоби допомогти. І не бачимо навіть в критиці гарну спробу саме допомоги.
Ось в цьому плані завжди ніби надихає Юрій Лазірко, що реагує на будь-яку, навіть найжорсткішу критику мяко і позитивно. Бо все в світі ліки, нехай і все може бути й отрутою. Але залежить від нас. І корисно бачити навколишнє і своє не тільки власним зором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 16:58:05 ]
ох, часом хотілося би бути Юрієм Лазірком...

я не телепат, вжеж, і ніяк не можу увійти в його світосприйняття чи світовідчуття, однак, мабуть непросто поетові, який лишається вірним власній мові й культурі, егеж, непросто перебувати весь оцей час подій і чуттів тут-тепер, які нами сприймаються як дихання і не потрібно нічого нікому якось додатково пояснювати, і все ж таки воно якось живить думки й чуття, – перебувати десь за рамками тутешнього чи наського, актуально провідчутного

пан Юрій сам би міг сказати за себе, власне, але він навряд чи казатиме, бо що тут скажеш, він не тут, а там де він є, свої зовсім інші бурі, й драми, емоції & тригери

але таки так, із трохи сторони можна спокійніш і філософічніш ставитися до відомих й рідних реалій, навіть торкатися до болючих місць із дещо гуманнішою сторонністю, бо це все трохи як в кіно, чи не так?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 15:36:45 ]



& щодо супроводу, в т.ч., гітарного, авжеж, алюзії тут доста прозорі —