ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Cплін

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-05 21:14:33
Переглядів сторінки твору 4290
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.29 19:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 09:49:50 ]
Цікаво було би ще почути ваш відповідний гітарний супровід до цієї композиції...
Читати під таке звучання було б ще більш атмосферно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 10:47:13 ]



я, це правда,  трохи заскочений дуже несподівано обрадуваний навіть цим питанням

шановна дорога РМ, скільки літ & скільки зим

зареєструвавшись 28 лютого 2008 року на Поетичних Майстернях
Сонце Місяцем, чому би ні, та й сам нікнейм вигадано під час реєстрації
і він не був суттєвим, таке собі, вебсайт, нікнейм... хто ж заморочувався в 2008-му

зареєструвавшись, я опублікував саме ось цю композицію
в ній анічого не змінилося, жодної літери, із тих пір

Ви не можете пам’ятати, що відбувалося тоді, адже
були актуальні публікації дуже хороших авторів тих часів
а цей-от "Сплін", він навіть не анонсувався, само собою
рубрики "Інша поезія" не існувало тоді, але вже було застереження "Не публікуйте непоезію!"

І на наступний день, після того, як я зареєструвався й поставив цей свій текстик
без особливих якихсь-там амбіцій, чого би не текстик, авжеж
забавка собі, на хвильку, гаразд, або, скажімо "тест"

Прибіг якийсь Роман Бойчук, вліпив мені 3 бали й прокоментував презирливо
мовляв, "Пишіть у риму і більш зрозумілі речі. Успіхів!" І пішов собі

Тобто, розумієте, що таке вліпити автору, який в принципі не в курсі
яким чином можна увійти в контакт із поетами на ресурсі поетичному
оцінку, яка апріорі видаляє автора із можливого взагалі анонсування
чи рейтингів, які на той час були обов’язковими
і щоби всякий бачив, що ти там типу, і як тебе опустили, теж

Звісно, я видалив згодом той текст, а все ж це була перша публікація моя на ПМі.

Останні два роки я всяко намагаюся покинути писання віршів
тобто, це начеб не важко. Так, часом, щось вирве зі сну і нав’яжеться, або

Остання концепція повернення на Майстерні полягала в тім, щоби доопублікувати дещицю текстів
останніх років та й поглянути, що тут взагалі, що народ тут, як, про що

Ну, оце 28 лютого збираюся закрити свій портал)
Старі поети люблять одне одного, й більш нікого, як і любили, і оціночки одне одному ліплять сімочки
Нові поети тупо не бачать взагалі нікого окрім себе і тих, хто їх привів, або кого вони самі привели сюди (каста)
Псевдопоети, яких теж є, засирають  непоезією псевдопоезією псевдоперекладами і псевдорецензіями як можуть
Всі окремо, як мухи й котлети
Ну, життя триває
Мабуть

Я направду вдячний Майстерням за все-все-все і навіть ще більше, оскільки моє життя змінилося тоді
Чи змінилося би моє тоді життя тепер - це велике питання і мабуть, то був унікальний момент, той 2008 рік

А це маленький тріб’ют мій

Можна було б і поблюзувати на гітарі, чо би ні)
Але до гітари я вже не добираюся років із 10, хоча, міг би і потринькати десь-колись

Бо я наразі, чогось, все ще не помер, знаєте






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 11:54:37 ]
О так, років за десять ми взагалі світло радітимемо звісткам з цього ще світу від колег по мистецтву, і взагалі давніх знайомих. ) Напевно саме тому нині й найчастіше і ставляться і "6", і "7" - з любов"ю.
Стосовно всього вами зазначеного і моєї зауваги щодо музичного треку, то це нові приємні можливості, коли подібні поєднання технічно створюють образи, які самі по собі могли виглядати, проявлятися своїми окремими рисами не так помітно.

Щодо змін в житті, то це і справді дуже дивна річ, але, схоже, чим більша кількість творчості в усьому особистому, тим більше цікавих змін.
І що можна точно сказати про юні роки "Поетичних Майстерень" - це те, що тоді наші автори якраз і споруджували в досить активному середовищі обговорення всього і вся свої творчі лики. )
Чи додали вони ще чогось після того, як стали великими рибами у більших акваріумах? Не знаю, не помітив аж такого зростання. по суті )
Хоча всі ми автоматично додаємо, в основному, в юності, а далі зростання вимагає значніших зусиль і дійсних якостей. )
Тож цікаву тему ви зачепили.
Згадую і перший ваш псевдо, щось на кшталт, гарячого тунця, і наші диспути про доречність. Після чого і філософічно з"явився нік Сонце Місяць, як помітний Артефакт.
А так, все, як в житті.
Мені одне лише прикро - прояви наших не творчих емоцій, коли торкаємося один одного і на "ПМ" теж, не щоби допомогти. І не бачимо навіть в критиці гарну спробу саме допомоги.
Ось в цьому плані завжди ніби надихає Юрій Лазірко, що реагує на будь-яку, навіть найжорсткішу критику мяко і позитивно. Бо все в світі ліки, нехай і все може бути й отрутою. Але залежить від нас. І корисно бачити навколишнє і своє не тільки власним зором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 16:58:05 ]
ох, часом хотілося би бути Юрієм Лазірком...

я не телепат, вжеж, і ніяк не можу увійти в його світосприйняття чи світовідчуття, однак, мабуть непросто поетові, який лишається вірним власній мові й культурі, егеж, непросто перебувати весь оцей час подій і чуттів тут-тепер, які нами сприймаються як дихання і не потрібно нічого нікому якось додатково пояснювати, і все ж таки воно якось живить думки й чуття, – перебувати десь за рамками тутешнього чи наського, актуально провідчутного

пан Юрій сам би міг сказати за себе, власне, але він навряд чи казатиме, бо що тут скажеш, він не тут, а там де він є, свої зовсім інші бурі, й драми, емоції & тригери

але таки так, із трохи сторони можна спокійніш і філософічніш ставитися до відомих й рідних реалій, навіть торкатися до болючих місць із дещо гуманнішою сторонністю, бо це все трохи як в кіно, чи не так?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 15:36:45 ]



& щодо супроводу, в т.ч., гітарного, авжеж, алюзії тут доста прозорі —