ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Cплін

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-05 21:14:33
Переглядів сторінки твору 4077
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.22 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 09:49:50 ]
Цікаво було би ще почути ваш відповідний гітарний супровід до цієї композиції...
Читати під таке звучання було б ще більш атмосферно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 10:47:13 ]



я, це правда,  трохи заскочений дуже несподівано обрадуваний навіть цим питанням

шановна дорога РМ, скільки літ & скільки зим

зареєструвавшись 28 лютого 2008 року на Поетичних Майстернях
Сонце Місяцем, чому би ні, та й сам нікнейм вигадано під час реєстрації
і він не був суттєвим, таке собі, вебсайт, нікнейм... хто ж заморочувався в 2008-му

зареєструвавшись, я опублікував саме ось цю композицію
в ній анічого не змінилося, жодної літери, із тих пір

Ви не можете пам’ятати, що відбувалося тоді, адже
були актуальні публікації дуже хороших авторів тих часів
а цей-от "Сплін", він навіть не анонсувався, само собою
рубрики "Інша поезія" не існувало тоді, але вже було застереження "Не публікуйте непоезію!"

І на наступний день, після того, як я зареєструвався й поставив цей свій текстик
без особливих якихсь-там амбіцій, чого би не текстик, авжеж
забавка собі, на хвильку, гаразд, або, скажімо "тест"

Прибіг якийсь Роман Бойчук, вліпив мені 3 бали й прокоментував презирливо
мовляв, "Пишіть у риму і більш зрозумілі речі. Успіхів!" І пішов собі

Тобто, розумієте, що таке вліпити автору, який в принципі не в курсі
яким чином можна увійти в контакт із поетами на ресурсі поетичному
оцінку, яка апріорі видаляє автора із можливого взагалі анонсування
чи рейтингів, які на той час були обов’язковими
і щоби всякий бачив, що ти там типу, і як тебе опустили, теж

Звісно, я видалив згодом той текст, а все ж це була перша публікація моя на ПМі.

Останні два роки я всяко намагаюся покинути писання віршів
тобто, це начеб не важко. Так, часом, щось вирве зі сну і нав’яжеться, або

Остання концепція повернення на Майстерні полягала в тім, щоби доопублікувати дещицю текстів
останніх років та й поглянути, що тут взагалі, що народ тут, як, про що

Ну, оце 28 лютого збираюся закрити свій портал)
Старі поети люблять одне одного, й більш нікого, як і любили, і оціночки одне одному ліплять сімочки
Нові поети тупо не бачать взагалі нікого окрім себе і тих, хто їх привів, або кого вони самі привели сюди (каста)
Псевдопоети, яких теж є, засирають  непоезією псевдопоезією псевдоперекладами і псевдорецензіями як можуть
Всі окремо, як мухи й котлети
Ну, життя триває
Мабуть

Я направду вдячний Майстерням за все-все-все і навіть ще більше, оскільки моє життя змінилося тоді
Чи змінилося би моє тоді життя тепер - це велике питання і мабуть, то був унікальний момент, той 2008 рік

А це маленький тріб’ют мій

Можна було б і поблюзувати на гітарі, чо би ні)
Але до гітари я вже не добираюся років із 10, хоча, міг би і потринькати десь-колись

Бо я наразі, чогось, все ще не помер, знаєте






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 11:54:37 ]
О так, років за десять ми взагалі світло радітимемо звісткам з цього ще світу від колег по мистецтву, і взагалі давніх знайомих. ) Напевно саме тому нині й найчастіше і ставляться і "6", і "7" - з любов"ю.
Стосовно всього вами зазначеного і моєї зауваги щодо музичного треку, то це нові приємні можливості, коли подібні поєднання технічно створюють образи, які самі по собі могли виглядати, проявлятися своїми окремими рисами не так помітно.

Щодо змін в житті, то це і справді дуже дивна річ, але, схоже, чим більша кількість творчості в усьому особистому, тим більше цікавих змін.
І що можна точно сказати про юні роки "Поетичних Майстерень" - це те, що тоді наші автори якраз і споруджували в досить активному середовищі обговорення всього і вся свої творчі лики. )
Чи додали вони ще чогось після того, як стали великими рибами у більших акваріумах? Не знаю, не помітив аж такого зростання. по суті )
Хоча всі ми автоматично додаємо, в основному, в юності, а далі зростання вимагає значніших зусиль і дійсних якостей. )
Тож цікаву тему ви зачепили.
Згадую і перший ваш псевдо, щось на кшталт, гарячого тунця, і наші диспути про доречність. Після чого і філософічно з"явився нік Сонце Місяць, як помітний Артефакт.
А так, все, як в житті.
Мені одне лише прикро - прояви наших не творчих емоцій, коли торкаємося один одного і на "ПМ" теж, не щоби допомогти. І не бачимо навіть в критиці гарну спробу саме допомоги.
Ось в цьому плані завжди ніби надихає Юрій Лазірко, що реагує на будь-яку, навіть найжорсткішу критику мяко і позитивно. Бо все в світі ліки, нехай і все може бути й отрутою. Але залежить від нас. І корисно бачити навколишнє і своє не тільки власним зором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 16:58:05 ]
ох, часом хотілося би бути Юрієм Лазірком...

я не телепат, вжеж, і ніяк не можу увійти в його світосприйняття чи світовідчуття, однак, мабуть непросто поетові, який лишається вірним власній мові й культурі, егеж, непросто перебувати весь оцей час подій і чуттів тут-тепер, які нами сприймаються як дихання і не потрібно нічого нікому якось додатково пояснювати, і все ж таки воно якось живить думки й чуття, – перебувати десь за рамками тутешнього чи наського, актуально провідчутного

пан Юрій сам би міг сказати за себе, власне, але він навряд чи казатиме, бо що тут скажеш, він не тут, а там де він є, свої зовсім інші бурі, й драми, емоції & тригери

але таки так, із трохи сторони можна спокійніш і філософічніш ставитися до відомих й рідних реалій, навіть торкатися до болючих місць із дещо гуманнішою сторонністю, бо це все трохи як в кіно, чи не так?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 15:36:45 ]



& щодо супроводу, в т.ч., гітарного, авжеж, алюзії тут доста прозорі —