ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М

Олена Побийголод
2025.08.19 13:10
Із Бориса Заходера

Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!

Такий учений, загалом,

Ігор Шоха
2025.08.19 13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.

ІІ

Світлана Пирогова
2025.08.19 12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 Cплін
Образ твору  
свинцевий дирижабль
цитринний блюз
кислотний дощ
побудь зі мною
базікай дурниць
лий скільки бажаєш чаїв
випусти через кватирку сплін
розв’яжи рукави оці
поки тобі ще
заманеться піти
поки ще
я вернуся в замислення
виплесну чай
націджу гіркої
впущу в кватирку
свіжого спліну
зав’яжу рукави
міцніше
здоганяючи інші
цитринові дирижаблі
кислотні блюзи
свинцеві
дощі
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2007
 
___________________________________
art© Elli Milan
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-05 21:14:33
Переглядів сторінки твору 1695
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 15:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 09:49:50 ]
Цікаво було би ще почути ваш відповідний гітарний супровід до цієї композиції...
Читати під таке звучання було б ще більш атмосферно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 10:47:13 ]



я, це правда,  трохи заскочений дуже несподівано обрадуваний навіть цим питанням

шановна дорога РМ, скільки літ & скільки зим

зареєструвавшись 28 лютого 2008 року на Поетичних Майстернях
Сонце Місяцем, чому би ні, та й сам нікнейм вигадано під час реєстрації
і він не був суттєвим, таке собі, вебсайт, нікнейм... хто ж заморочувався в 2008-му

зареєструвавшись, я опублікував саме ось цю композицію
в ній анічого не змінилося, жодної літери, із тих пір

Ви не можете пам’ятати, що відбувалося тоді, адже
були актуальні публікації дуже хороших авторів тих часів
а цей-от "Сплін", він навіть не анонсувався, само собою
рубрики "Інша поезія" не існувало тоді, але вже було застереження "Не публікуйте непоезію!"

І на наступний день, після того, як я зареєструвався й поставив цей свій текстик
без особливих якихсь-там амбіцій, чого би не текстик, авжеж
забавка собі, на хвильку, гаразд, або, скажімо "тест"

Прибіг якийсь Роман Бойчук, вліпив мені 3 бали й прокоментував презирливо
мовляв, "Пишіть у риму і більш зрозумілі речі. Успіхів!" І пішов собі

Тобто, розумієте, що таке вліпити автору, який в принципі не в курсі
яким чином можна увійти в контакт із поетами на ресурсі поетичному
оцінку, яка апріорі видаляє автора із можливого взагалі анонсування
чи рейтингів, які на той час були обов’язковими
і щоби всякий бачив, що ти там типу, і як тебе опустили, теж

Звісно, я видалив згодом той текст, а все ж це була перша публікація моя на ПМі.

Останні два роки я всяко намагаюся покинути писання віршів
тобто, це начеб не важко. Так, часом, щось вирве зі сну і нав’яжеться, або

Остання концепція повернення на Майстерні полягала в тім, щоби доопублікувати дещицю текстів
останніх років та й поглянути, що тут взагалі, що народ тут, як, про що

Ну, оце 28 лютого збираюся закрити свій портал)
Старі поети люблять одне одного, й більш нікого, як і любили, і оціночки одне одному ліплять сімочки
Нові поети тупо не бачать взагалі нікого окрім себе і тих, хто їх привів, або кого вони самі привели сюди (каста)
Псевдопоети, яких теж є, засирають  непоезією псевдопоезією псевдоперекладами і псевдорецензіями як можуть
Всі окремо, як мухи й котлети
Ну, життя триває
Мабуть

Я направду вдячний Майстерням за все-все-все і навіть ще більше, оскільки моє життя змінилося тоді
Чи змінилося би моє тоді життя тепер - це велике питання і мабуть, то був унікальний момент, той 2008 рік

А це маленький тріб’ют мій

Можна було б і поблюзувати на гітарі, чо би ні)
Але до гітари я вже не добираюся років із 10, хоча, міг би і потринькати десь-колись

Бо я наразі, чогось, все ще не помер, знаєте






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 11:54:37 ]
О так, років за десять ми взагалі світло радітимемо звісткам з цього ще світу від колег по мистецтву, і взагалі давніх знайомих. ) Напевно саме тому нині й найчастіше і ставляться і "6", і "7" - з любов"ю.
Стосовно всього вами зазначеного і моєї зауваги щодо музичного треку, то це нові приємні можливості, коли подібні поєднання технічно створюють образи, які самі по собі могли виглядати, проявлятися своїми окремими рисами не так помітно.

Щодо змін в житті, то це і справді дуже дивна річ, але, схоже, чим більша кількість творчості в усьому особистому, тим більше цікавих змін.
І що можна точно сказати про юні роки "Поетичних Майстерень" - це те, що тоді наші автори якраз і споруджували в досить активному середовищі обговорення всього і вся свої творчі лики. )
Чи додали вони ще чогось після того, як стали великими рибами у більших акваріумах? Не знаю, не помітив аж такого зростання. по суті )
Хоча всі ми автоматично додаємо, в основному, в юності, а далі зростання вимагає значніших зусиль і дійсних якостей. )
Тож цікаву тему ви зачепили.
Згадую і перший ваш псевдо, щось на кшталт, гарячого тунця, і наші диспути про доречність. Після чого і філософічно з"явився нік Сонце Місяць, як помітний Артефакт.
А так, все, як в житті.
Мені одне лише прикро - прояви наших не творчих емоцій, коли торкаємося один одного і на "ПМ" теж, не щоби допомогти. І не бачимо навіть в критиці гарну спробу саме допомоги.
Ось в цьому плані завжди ніби надихає Юрій Лазірко, що реагує на будь-яку, навіть найжорсткішу критику мяко і позитивно. Бо все в світі ліки, нехай і все може бути й отрутою. Але залежить від нас. І корисно бачити навколишнє і своє не тільки власним зором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 16:58:05 ]
ох, часом хотілося би бути Юрієм Лазірком...

я не телепат, вжеж, і ніяк не можу увійти в його світосприйняття чи світовідчуття, однак, мабуть непросто поетові, який лишається вірним власній мові й культурі, егеж, непросто перебувати весь оцей час подій і чуттів тут-тепер, які нами сприймаються як дихання і не потрібно нічого нікому якось додатково пояснювати, і все ж таки воно якось живить думки й чуття, – перебувати десь за рамками тутешнього чи наського, актуально провідчутного

пан Юрій сам би міг сказати за себе, власне, але він навряд чи казатиме, бо що тут скажеш, він не тут, а там де він є, свої зовсім інші бурі, й драми, емоції & тригери

але таки так, із трохи сторони можна спокійніш і філософічніш ставитися до відомих й рідних реалій, навіть торкатися до болючих місць із дещо гуманнішою сторонністю, бо це все трохи як в кіно, чи не так?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-06 15:36:45 ]



& щодо супроводу, в т.ч., гітарного, авжеж, алюзії тут доста прозорі —