ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Артур Курдіновський (1989) / Вірші

 Останній погляд




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-08 06:47:59
Переглядів сторінки твору 4425
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.240 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.270 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.23 16:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 16:33:26 ]
Редакція пропонує почати обговорення заново. Вірш відкритий і промовистий, чи багато з наших авторів писатимуть про себе з іронією? Особисто мені сподобалось.
Окрім останнього рядка - про світ. Я переконаний - світ прекрасний, а ось наше суспільство, суто ця наша цивілізація, йде наразі в інший бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 18:17:40 ]
Дякую Вам за відгук! Я не відокремив світ від суспільства, можливо, це недолік цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:07:43 ]
гобой взагалі цікава річ, і не так часто його вшановують

інтимніший такий звук, тьмяноромантичний чи світлотужливий, вимагає відповідної атмосфери
й окреслення чи обрамлення музичного

саме його виносити в якості символа музики як такої - трохи ризиковано завжди

але "відзвуки гобою" це от прямо, добре є

бо переносить сприйняття кудись, де імовірно мали би лунати
ті відзвуки


а от сама тема про смерть поета (хрест плита могила етц)
завдяки Олександру Сушкові, мабуть вже ніколи не буде належно прочуваною, як не шкода




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:18:03 ]
От хто ніколи не стане дорікати за такі слова - це Олександр Сушко.
Що цікаво - в вокаліста ДДТ є теж непоганий вірш, що нічим не гірше від наших іронічних - "На смерть поета", якщо не помиляюся.

Але в вірші пана Артура, нмсд, ніби немає жодного пафосу від надто окрилених, можливо навпаки, що, як мені здається, дещо печалить наш прекрасний світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 19:48:16 ]
ну, смерть поета це дуже тема. бодлер, (окей, набрид він, а усе ж ----)...
бодлер написав загалом одну лише книгу віршів і не в останню чергу задля того,
щоби завершити, увінчати її поемою про смерть поета

сушко (всякий шалом) зробив одну негідну річ, цілком в стилю епохи постправди -
подібно до того, як повторюючи без кінця якесь змістовне слово (не харекрішна), можна позбавити його змісту,

він затаскав найсумнішим чином теми, до який прийнято ледь доторкатися один раз

як це оцінювати чи сприймати -
це дуже хороше, належне естетичне питання

а естетика в поезії це і етика, вжеж-бо





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 19:49:43 ]
*до який = до якої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 12:55:11 ]
Усе ж, з плином часу залишається і в творчості не заперечення, а саме ствердження життя.
Саме виразності цієї нотки мені дещо бракує в цьому творі пана Артура.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 13:55:18 ]



якби ну от, імовірна етична проблема таких от прощальницьких (насправді нє) текстів, власне саме в тому, що вони вмикають станіславського в читачеві, і станіславський нє, не вірить



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 18:23:48 ]
Ой, панове, в мене від вашої дискусії вже майже склався комплекс меншовартості. Стільки розумних міркувань, що я забився під плінтус. Навіть не очікував, що цей мій "могильний" вірш викличе таку жваву дискусію. Це не "прощальницький" текст, як зауважив пан Сонце Місяць. Я просто писав про свої теперішні відчуття, те, що на душі. Якщо станіславський щось там прошепотів читачеві на вушко, то це вже проблема читача, а не автора. Взагалі, різні голоси в голові - це привід звертатися до лікаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 08:18:13 ]
у Вас видко, великий досвід звертань


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-10 10:46:25 ]
О, треба ще й перспективного автора, до речі, земляку СонцеМісяцю зачепити. Якщо вже Павлюку і Чорногузу не вірить, то що за Артура казати? А собі самому пан СонцеМісяць вірить? Ні, Ви таки дограєтеся до пародії у Ваш бік, причому недоброзичливої. Бо суті речей Ви не бачите, а є тільки претензія на розуміння цієї суті і більш нічого.
Чи вирішили розворушити Майстерні? А настроєвість віршів Ваш Станіславський допускає, затяжну депресію, розчарування?! Га? Скільки цього було у Байрона, наприклад? От Артур зараз у його віці.
Артуре, знай і роби своє, не зважай. Це якийсь чоловічий клімакс у людини. Все мине, як казав мудрий Соломон, і ця критика теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 12:15:00 ]
Дякую Вам, друже, за підтримку! Та нехай собі пишуть. Головне, пан мене заблокував, я навіть не знаю, з якої причини. Я його не чіпав від слова "зовсім". Щось із людьми відбувається. Якийсь парад неадекватності. Можливо, війна, а можливо, вірус імені желіби передається повітряно-крапельним шляхом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 14:45:21 ]
Дякую за добрі, відверті слова. А головне, за вишуканий стиль спілкування. Як ото кажуть: "Ваші речі - Вам на плечі". Здохну я тоді, коли Бог вирішить, а не коли захоче якась комаха. До речі, змініть нік. Нанюхався бензину - не дуже. Краще буде "Наївся цианіду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 15:02:31 ]
Від мене пішла дружина? Серйозно? Вам цікаво? Ну мені ж не цікаво, чому від Вас чоловік пішов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 14:54:06 ]
І ще. Можете писати мені гидоту, скільки хочете, поки самі у ній не захлинетеся. На мене це не діє. А хто там що про мене каже? Ой, та я тепер ніч спати не буду. В мене є кілька людей з творчого кола, думка яких мене цікавить. Ви туди не входите, ні Ви, ні Ваш бензин, ні Ваше ЛСД. Кидайте це все! Ви ж бачите, як деградуєте! Цей зелений змій до добра нікого ще не довів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 23:36:43 ]
Та ні! На ганд*она більше схожий Спиридон. Навіть римується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 15:29:35 ]
Адміністраці видалила хворобливі коментарі відомого троля.
Пане Артуре, ви можете і самостійно видаляти подібні дурниці - натискаючи на іконки таких коментаторів на полях обговорення на ваших сторінках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 21:34:36 ]
Сильний, емоційний, болісний вірш! Нещодавно приблизно такий написала, Артуре, бо душа боліла і зарадити цьому ніхто не зміг. Я не встигла прочитати усю полеміку, яка розгорнулася на Вашій сторінці, але Станіславському можу сказати, що я вірю кожному слову. Відчуваю Вашу біль і відчай усіма фібрами душі, бо лише той може Вас зрозуміти, хто сам переніс горе без знеболюючих препаратів! Обіймаю Вас, дорогий друже, і підтримую, бо талантам потрібно допомагати, бездарності проб'ються самі куди треба і куди не треба. Стосовно Сонця Місяця, то він мене дуже вразив, бо раніше поважала його і прислухалася до його порад. Я думаю, що з ним щось трапилося, бо хіба може людина придурюватися стільки років і видаватися чемною, дипломатичною, ерудованою,обізнаною в поезії? Таке враження, що це інша людина, яка загубилася у своїх власних думках і вчинках. Шкода, але іншого припущення у мене немає, не хочеться вірити у навмисне зло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 23:34:41 ]
Дорога Тетяно! Щиро дякую за Вашу підтримку. Коли я почав знайомитися з Вашою поезією, я одразу звернув увагу на те, що лейт-мотивом Вашої творчості є людяність. Не та псевдолюдяність, про яку тут розповідав персонаж з багатьма іменами, неначе у повії, а справжня віра у світ та людей. І мені дуже приємно, що Ви розумієте все, про що я пишу та не лишаєтеся осторонь. Ось це і є для мене головною оцінкою. А щодо цих знаних критиків... Ви помітили, як вони спілкуються? Як роботи. Сиплять термінологією, а емоційності - нуль. Нахапалися по верхах. Для того, щоб написати гідний вірш, володіти теоріями замало. Треба мати душу й серце для того, щоб цей вірш хотілося перечитувати. Ось як у Вас. Я вже кілька днів поспіль тихо собі наспівую пісню на Ваш вірш у виконанні Світлани Мирводи " А по той бік війни". Це говорить про те, що поезія справжня. А справжню поезію створює тільки справжня Людина. Дякую Вам і бажаю натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 10:43:10 ]
Ви образилися на мене тому, що я Вас не помічаю, не пишу відгуків? Даруйте, але я реагую лише на те, що мене по-справжньому чіпляє. Я не кажу, що Ваша поезія слабка, чи недолуга, у кожного свій смак, але так само, як моя поезія Вас не торкає, так само і Ваша мене. Тож будемо толерантними і терпимі одне до обного. Нічого особистого, просто ми надто різні, щоб сперечатися. А Лібуркіною мене лякати не потрібно, життя показало хто на що здатен. Що досягли ті критики, які псували життя справжнім, щирим поетам? За цей час я багато чого встигла зробити і сподіваюся, що четверта стадія раку мені не завадить, ще видати кілька книг, які майже готові. Мені не соромно ні за свої поезії, ні за свої вчинки. Доброю людиною була і такою ж залишаюся попри все!


1   2   3   Переглянути все