ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих

С М
2026.11.09 16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Артур Курдіновський (1989) / Вірші

 Останній погляд




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-08 06:47:59
Переглядів сторінки твору 4983
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.245 / 5.88)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.275 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 00:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 16:33:26 ]
Редакція пропонує почати обговорення заново. Вірш відкритий і промовистий, чи багато з наших авторів писатимуть про себе з іронією? Особисто мені сподобалось.
Окрім останнього рядка - про світ. Я переконаний - світ прекрасний, а ось наше суспільство, суто ця наша цивілізація, йде наразі в інший бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 18:17:40 ]
Дякую Вам за відгук! Я не відокремив світ від суспільства, можливо, це недолік цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:07:43 ]
гобой взагалі цікава річ, і не так часто його вшановують

інтимніший такий звук, тьмяноромантичний чи світлотужливий, вимагає відповідної атмосфери
й окреслення чи обрамлення музичного

саме його виносити в якості символа музики як такої - трохи ризиковано завжди

але "відзвуки гобою" це от прямо, добре є

бо переносить сприйняття кудись, де імовірно мали би лунати
ті відзвуки


а от сама тема про смерть поета (хрест плита могила етц)
завдяки Олександру Сушкові, мабуть вже ніколи не буде належно прочуваною, як не шкода




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:18:03 ]
От хто ніколи не стане дорікати за такі слова - це Олександр Сушко.
Що цікаво - в вокаліста ДДТ є теж непоганий вірш, що нічим не гірше від наших іронічних - "На смерть поета", якщо не помиляюся.

Але в вірші пана Артура, нмсд, ніби немає жодного пафосу від надто окрилених, можливо навпаки, що, як мені здається, дещо печалить наш прекрасний світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 19:48:16 ]
ну, смерть поета це дуже тема. бодлер, (окей, набрид він, а усе ж ----)...
бодлер написав загалом одну лише книгу віршів і не в останню чергу задля того,
щоби завершити, увінчати її поемою про смерть поета

сушко (всякий шалом) зробив одну негідну річ, цілком в стилю епохи постправди -
подібно до того, як повторюючи без кінця якесь змістовне слово (не харекрішна), можна позбавити його змісту,

він затаскав найсумнішим чином теми, до який прийнято ледь доторкатися один раз

як це оцінювати чи сприймати -
це дуже хороше, належне естетичне питання

а естетика в поезії це і етика, вжеж-бо





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 19:49:43 ]
*до який = до якої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 12:55:11 ]
Усе ж, з плином часу залишається і в творчості не заперечення, а саме ствердження життя.
Саме виразності цієї нотки мені дещо бракує в цьому творі пана Артура.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 13:55:18 ]



якби ну от, імовірна етична проблема таких от прощальницьких (насправді нє) текстів, власне саме в тому, що вони вмикають станіславського в читачеві, і станіславський нє, не вірить



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 18:23:48 ]
Ой, панове, в мене від вашої дискусії вже майже склався комплекс меншовартості. Стільки розумних міркувань, що я забився під плінтус. Навіть не очікував, що цей мій "могильний" вірш викличе таку жваву дискусію. Це не "прощальницький" текст, як зауважив пан Сонце Місяць. Я просто писав про свої теперішні відчуття, те, що на душі. Якщо станіславський щось там прошепотів читачеві на вушко, то це вже проблема читача, а не автора. Взагалі, різні голоси в голові - це привід звертатися до лікаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 08:18:13 ]
у Вас видко, великий досвід звертань


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-10 10:46:25 ]
О, треба ще й перспективного автора, до речі, земляку СонцеМісяцю зачепити. Якщо вже Павлюку і Чорногузу не вірить, то що за Артура казати? А собі самому пан СонцеМісяць вірить? Ні, Ви таки дограєтеся до пародії у Ваш бік, причому недоброзичливої. Бо суті речей Ви не бачите, а є тільки претензія на розуміння цієї суті і більш нічого.
Чи вирішили розворушити Майстерні? А настроєвість віршів Ваш Станіславський допускає, затяжну депресію, розчарування?! Га? Скільки цього було у Байрона, наприклад? От Артур зараз у його віці.
Артуре, знай і роби своє, не зважай. Це якийсь чоловічий клімакс у людини. Все мине, як казав мудрий Соломон, і ця критика теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 12:15:00 ]
Дякую Вам, друже, за підтримку! Та нехай собі пишуть. Головне, пан мене заблокував, я навіть не знаю, з якої причини. Я його не чіпав від слова "зовсім". Щось із людьми відбувається. Якийсь парад неадекватності. Можливо, війна, а можливо, вірус імені желіби передається повітряно-крапельним шляхом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 14:45:21 ]
Дякую за добрі, відверті слова. А головне, за вишуканий стиль спілкування. Як ото кажуть: "Ваші речі - Вам на плечі". Здохну я тоді, коли Бог вирішить, а не коли захоче якась комаха. До речі, змініть нік. Нанюхався бензину - не дуже. Краще буде "Наївся цианіду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 15:02:31 ]
Від мене пішла дружина? Серйозно? Вам цікаво? Ну мені ж не цікаво, чому від Вас чоловік пішов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 14:54:06 ]
І ще. Можете писати мені гидоту, скільки хочете, поки самі у ній не захлинетеся. На мене це не діє. А хто там що про мене каже? Ой, та я тепер ніч спати не буду. В мене є кілька людей з творчого кола, думка яких мене цікавить. Ви туди не входите, ні Ви, ні Ваш бензин, ні Ваше ЛСД. Кидайте це все! Ви ж бачите, як деградуєте! Цей зелений змій до добра нікого ще не довів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 23:36:43 ]
Та ні! На ганд*она більше схожий Спиридон. Навіть римується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 15:29:35 ]
Адміністраці видалила хворобливі коментарі відомого троля.
Пане Артуре, ви можете і самостійно видаляти подібні дурниці - натискаючи на іконки таких коментаторів на полях обговорення на ваших сторінках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 21:34:36 ]
Сильний, емоційний, болісний вірш! Нещодавно приблизно такий написала, Артуре, бо душа боліла і зарадити цьому ніхто не зміг. Я не встигла прочитати усю полеміку, яка розгорнулася на Вашій сторінці, але Станіславському можу сказати, що я вірю кожному слову. Відчуваю Вашу біль і відчай усіма фібрами душі, бо лише той може Вас зрозуміти, хто сам переніс горе без знеболюючих препаратів! Обіймаю Вас, дорогий друже, і підтримую, бо талантам потрібно допомагати, бездарності проб'ються самі куди треба і куди не треба. Стосовно Сонця Місяця, то він мене дуже вразив, бо раніше поважала його і прислухалася до його порад. Я думаю, що з ним щось трапилося, бо хіба може людина придурюватися стільки років і видаватися чемною, дипломатичною, ерудованою,обізнаною в поезії? Таке враження, що це інша людина, яка загубилася у своїх власних думках і вчинках. Шкода, але іншого припущення у мене немає, не хочеться вірити у навмисне зло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 23:34:41 ]
Дорога Тетяно! Щиро дякую за Вашу підтримку. Коли я почав знайомитися з Вашою поезією, я одразу звернув увагу на те, що лейт-мотивом Вашої творчості є людяність. Не та псевдолюдяність, про яку тут розповідав персонаж з багатьма іменами, неначе у повії, а справжня віра у світ та людей. І мені дуже приємно, що Ви розумієте все, про що я пишу та не лишаєтеся осторонь. Ось це і є для мене головною оцінкою. А щодо цих знаних критиків... Ви помітили, як вони спілкуються? Як роботи. Сиплять термінологією, а емоційності - нуль. Нахапалися по верхах. Для того, щоб написати гідний вірш, володіти теоріями замало. Треба мати душу й серце для того, щоб цей вірш хотілося перечитувати. Ось як у Вас. Я вже кілька днів поспіль тихо собі наспівую пісню на Ваш вірш у виконанні Світлани Мирводи " А по той бік війни". Це говорить про те, що поезія справжня. А справжню поезію створює тільки справжня Людина. Дякую Вам і бажаю натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 10:43:10 ]
Ви образилися на мене тому, що я Вас не помічаю, не пишу відгуків? Даруйте, але я реагую лише на те, що мене по-справжньому чіпляє. Я не кажу, що Ваша поезія слабка, чи недолуга, у кожного свій смак, але так само, як моя поезія Вас не торкає, так само і Ваша мене. Тож будемо толерантними і терпимі одне до обного. Нічого особистого, просто ми надто різні, щоб сперечатися. А Лібуркіною мене лякати не потрібно, життя показало хто на що здатен. Що досягли ті критики, які псували життя справжнім, щирим поетам? За цей час я багато чого встигла зробити і сподіваюся, що четверта стадія раку мені не завадить, ще видати кілька книг, які майже готові. Мені не соромно ні за свої поезії, ні за свої вчинки. Доброю людиною була і такою ж залишаюся попри все!


1   2   3   Переглянути все