ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Охмуд Песецький
2026.03.19 18:47
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.

Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Портрети

  Із 70-тих

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тетяна Левицька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Володимир Мацуцький 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-01-17 18:08:59
Переглядів сторінки твору 386
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.769 / 5.83  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.765 / 5.83  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.670
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 13:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 08:53:25 ]
Це і мої спогади. Дуже сильно. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-18 10:12:34 ]
І вам дякую за увагу. Ми й справді багаті на своє оте саме минуле.
Приємно в собі ту ноту, ті акорди підтримувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 11:39:03 ]
Так, були часи...
Ну , ми то вже застали хіба слід від першої бітломанії, а от нашим на 3-5-7 років старшим братам пощастило більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-18 13:41:24 ]
Нам є що згадати і не тільки згадати - той дух ми здатні знову і знову відчути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 11:49:01 ]



із повагою до ветеранів . . . .

я також те все слухаю досі й щоденно
хоча наше покоління вже пішло в рознос
хоча іронія це також романтика
на подальшому рівні якби вищухання

& це все давно радше міфологія
або декаданс

але вслухаюся у те все, безумовно
& безконечно

бо в тім щось було, реально було щось




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-18 13:45:27 ]
Так, певно у всіх є це відчуття - зовнішнього відкривання чудес, в нас тоді це було постійним, нехай і по частим дрібничкам, явищем, бо ж то така пляшка соціалізму була одноманітна навколо...
Тим більше, зростав я в Мукачево, туди чимало чого швидше доходило, отой західний вітер справжньої свободи. Сьогодні і там цього вже немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 16:09:40 ]
"західна свобода" була плодом нашої уяви :)
Ми додумували те, чого не бачили

Насправді ж було все навпаки.
Що у нас на наших дискотеках творилося, коли вмикали "Діп Пьорпл"! Потолки обсипалися! Хотілося, щоб було "як у них".
Але ж ми тоді не бачили, як у "них" було насправді. Відео були недоступні.

А тепер доступні.
Дивишся, "Пьопли" лабають "Highway Star", а ботани такі сидять, слухають. Ніхто навіть не ворухнеться, не затанцює, не підбіжить під сцену, не потрясе хайєром, не кине "козу".
Слабаки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-18 16:40:28 ]
Згоден, там був епіцентр бурі. ) А в такому центрі - більш-менш затишно.
Але ж усі ці безкінечні зібрання на будь-яких галявинах, рок-концерти без краю і завершення в них теж були. І кращі йшли в ці групи, де давали світу жару.
Ми ж могли тільки танцювати, кохатися, волати пісні, битися, та головне - мріяти.
Ось у мріяннях ми дійсно всіх перевершували . )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-01-18 23:36:20 ]
Коли приїжджав у Київ 2008р. Пол Маккартні, то я ледь потрапила на його концерт на Майдан Незалежності крізь, ще тоді, міліцейські кордони. До цього часу в пам'яті жива музика, яка крізь час несе в собі високі ноти блаженства. Не можу оцінити переклад, але те, що читаю подобається. Дякую, пане Володимире, що сколихнули в моїй душі щасливі миті життя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-01-19 11:57:48 ]
О ви затягнули процес юності аж до 2008 року! )
Звісно, в мене просто твір на тему, але ви праві - він справді вийшов, як якийсь тогочасний переклад.
Цікаве зауваження. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-01-19 14:45:32 ]
Мені самій цікаво, ніби ви пропустили через себе ті часи, заглибилися, бо вийшло дуже реалістично, тому подумала, що переклад! Дякую, тим паче цінно!