ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Інанна



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-04-19 22:59:27
Переглядів сторінки твору 147
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.21 20:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 08:41:55 ]



непересічний вибір міту, хоч із іншого боку, саме те
зимово-весняний перехід із енергіями відповідними
вихід із того всього пекла
задля справедливості й оновлення

бо так, всі ті глибинні подорожі
сім брам, або сім пар залізних чобіт
відхід & воскресіння

і що власне, придумали творці комп'ютерних ігор?
майже нічого
бо ж і сам комп'ютер творіння за подобою
людського розуму

все програмування йде із давніх давен
все повторюється в простішому виконанні
лише калібрування деградує

і тим важливіш, мабуть, нагадувати про найпервісніші постаті
якби коригувати координати
істинніші




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 20:51:10 ]
Як то кажуть: хвилі від епіцентру сили дії - в часі та просторі слабість та спотворюються, або набувають певних варіятивнстей та нових досвідів. Попри те, завше тягне до первісного, хоч воно і саме може бути відхвиллям від ще чогось грандіознішого. Чи не тут і прослідковується та природа фрактальності світобудови...дуже схоже на те, що ми - людство, тварини, природа усенька- і є носіями біологічних квантових комп'ютерів у своїй голові - персонажі божої гри, новопроходці нових реалій...щось таке. Дякую, СоМі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-20 15:10:42 ]
Новаторська поезія, цікава образність. Бажаю розквіту Вашому таланту і неповторній красі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 21:03:49 ]
Дякую Вам, що завітали на мою сторінку- читали, відгукнулися. Рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-04-20 16:48:37 ]

Цікавий характер і структура, подобається.
Можливо тому ось ці моменти захотілося застереоскопити варіантами.
"яко зерно дарує грунту
долинному (пустинному)
глибинну мудрість дозрівання -
крізь омут мук (щасливих мук)

Пройти собою - хай нагою -
як живина,
Інанна скресла землю гоїть.
Весна - ясна!

Це суто в мені такі відблиски від вашого задуму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 21:19:17 ]
Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 21:15:36 ] - відповісти

"Весна - ясна" - до душі мені. Дякую Вам, Володю, бо якось не знайшлося мені оте завершення влучно, а хотілося яскринки в кінці. То ж, ще раз - вдячна.
Щодо " зерно дарує грунту" - ще буду метикувати, бо таки тут є момент, де мені хочеться заакцентувати на трансформації " зерна" в прадавнім просторі поршотворива темноти, котре і дає можливості розвитку в умовах дотягування до світла.
Зміню, на разі, слово " падЕ"
"Крізь омут мук" - на "коло мук" - все ж таки " щасливих" видаєсться мені, надасть інше філософічне забарвлення віршу. Але дякую Вам безмежно, що заакцентували на слабинках - так важливо мати сторонню думку фахівця. Так і відточуємося. Лагоди Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-04-21 12:30:21 ]
Так, це найскладніший момент - показати саме ту, свою ідею в усіх тонкощах. Бо сторонні пропозиції -завжди і сторонні ідеї. Хоча бувають і цікаві купажі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-04-21 20:51:51 ]
Не сприйміть, лише, прошу вас, оте моє слово " сторонні", у негативному сенсі - тут, радше, йдеться про думку з іншого ракурсу сприйняття. Не завше себе можна бачити так, якою ти є в реальності для інших людей, а бачити треба себе з різних оглядових центрів. Тому, завше вам вдячна. Будемо вважати, що вірш у стані доопрацювання. З повагою до вас.