ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.10
15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
2026.05.10
13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
2026.05.10
10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
2026.05.10
09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
2026.05.10
07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
2026.05.09
21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
2026.05.09
20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
2026.05.09
19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
2026.05.09
17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
2026.05.09
17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
2026.05.09
13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
2026.05.09
09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
2026.05.09
09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
2026.05.09
09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Гундарів (1955) /
Проза
Рядок, що запамʼятався
Отже, у мене виникла ідея спробувати позбирати такі рядки, як колись відшукував бурштинові промінчики на білому піску литовської Куршської затоки…
Звичайно, ця справа надзвичайно особиста. І тут йтиметься не про найкращий, геніальний, видатний чи ще якийсь рядок, а просто про такий, що чимось запамʼятався - образністю, оригінальністю, музичністю…
Притім, це будуть рядки з поезій не лише наших грандів, таких як Оксана Забужко чи Василь Герасимʼюк, адже переважна більшість їх належатиме саме перу колег по порталу, незважаючи на мої чисто людські симпатії чи антипатії: Борису Костирі й Юлі Бро, Олександру Сушку й Володимиру Ляшкевичу…
Планую час від часу розміщувати такі рядки у рецензіях до свого вірша «Першорух», щоб згодом опублікувати всю добірку.
З огляду на це прошу всіх колег надсилати до рецензій на «Першорух» свої рядки, що запамʼяталися, для можливого поповнення цієї колекції, що може стати, звичайно, нашими спільними зусиллями, справді унікальною.
І ще одна невеличка примітка: кількість рядків для одного автора не обмежується.
Гадаю, згодом це сузірʼя поетичних рядків може стати поетичною книгою.
А чому - ні?
Отже, починаємо наш хіт-парад…
…трамвай дзеленьком зупинки мітить…
(Мирон Шагало)
Ми — чергове покоління забутих…
(Кіра Лялько)
Покотилась крашанка до самого неба…
(Марія Демʼянюк)
Я все сказав і витік я словами…
(Анатолій Криловець)
Молився ранок дзвонами церков…
(Олег Завадський)
Коли сидиш на краю бездонної тіні, то стаєш тінню…
(Луїс Сернуда у перекладі Зої Бідило)
Вечір – як кровотеча…
(Марʼяна Савка)
…і перший сніг - сльозою на обличчі…
(Ірина Пиріг)
Це прокидання у росі молитви…
(Борис Костиря)
Стікає ніч поміж фіранок…
(Юлія Щербатюк)
Він бачить мною - я його зіниця…
(Роксолана Вірлан)
2026 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рядок, що запамʼятався
Я - сам. Вікно. Сніги…
Павло Тичина
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…Отже, у мене виникла ідея спробувати позбирати такі рядки, як колись відшукував бурштинові промінчики на білому піску литовської Куршської затоки…
Звичайно, ця справа надзвичайно особиста. І тут йтиметься не про найкращий, геніальний, видатний чи ще якийсь рядок, а просто про такий, що чимось запамʼятався - образністю, оригінальністю, музичністю…
Притім, це будуть рядки з поезій не лише наших грандів, таких як Оксана Забужко чи Василь Герасимʼюк, адже переважна більшість їх належатиме саме перу колег по порталу, незважаючи на мої чисто людські симпатії чи антипатії: Борису Костирі й Юлі Бро, Олександру Сушку й Володимиру Ляшкевичу…
Планую час від часу розміщувати такі рядки у рецензіях до свого вірша «Першорух», щоб згодом опублікувати всю добірку.
З огляду на це прошу всіх колег надсилати до рецензій на «Першорух» свої рядки, що запамʼяталися, для можливого поповнення цієї колекції, що може стати, звичайно, нашими спільними зусиллями, справді унікальною.
І ще одна невеличка примітка: кількість рядків для одного автора не обмежується.
Гадаю, згодом це сузірʼя поетичних рядків може стати поетичною книгою.
А чому - ні?
Отже, починаємо наш хіт-парад…
…трамвай дзеленьком зупинки мітить…
(Мирон Шагало)
Ми — чергове покоління забутих…
(Кіра Лялько)
Покотилась крашанка до самого неба…
(Марія Демʼянюк)
Я все сказав і витік я словами…
(Анатолій Криловець)
Молився ранок дзвонами церков…
(Олег Завадський)
Коли сидиш на краю бездонної тіні, то стаєш тінню…
(Луїс Сернуда у перекладі Зої Бідило)
Вечір – як кровотеча…
(Марʼяна Савка)
…і перший сніг - сльозою на обличчі…
(Ірина Пиріг)
Це прокидання у росі молитви…
(Борис Костиря)
Стікає ніч поміж фіранок…
(Юлія Щербатюк)
Він бачить мною - я його зіниця…
(Роксолана Вірлан)
2026 рік
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0853 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0853 seconds