ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Неїл Лорен (2026) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2026-06-09 01:42:43
Переглядів сторінки твору 95
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.544 / 5.5  (4.455 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.544 / 5.5  (4.455 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.10 23:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-06-09 13:00:12 ]
Ви можете одну із своїх денних публікацій анонсувати в публікаційній формі на головних сторінках порталу.
Бо за умовчання там "ні", а для анонсування варто ставити "так". Але афішувати не більше одної публікації на добу з огляду на рівні права поетичного товариства. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неїл Лорен (Л.П./М.К.) [ 2026-06-10 01:04:34 ]
Так, дякую, я в курсі, просто захотілося виставити декілька своїх творів, написаних раніше, одразу, так би мовити, гамузом. Думаю, Ваш сервер то стерпить) Їх, тих творів, може зо тридцять штук набереться більш-менш притомних; хтозна, коли і хто їх прочитає, а якщо й прочитає, то може подумає собі "Боже, яка дурня! Та я краще можу", і візьме й напише краще, і стане новим Іздриком чи Жаданом. Воно ж бо як працює: щось чи хтось мусить стати каталізатором для чогось чи когось. Я так у 2013 взяв до рук збірку Іздрика "Ю", прочитав такий і думаю: шикарно, але я теж так можу! Звісно, дурна була думка, бо я так не вмію, але все ж...
Як щось писатиметься нове (раз в ніколи, інколи двічі-тричі в ніколи), афішуватиму, обіцяю. Не більше одного твору)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-06-10 09:34:55 ]
Скільки напишеться - стільки напишеться. ) В нас на порталі чимало тих, котрі випускають в світ, приклеюють до шпальт, як на вуличні стіни, одні й ті самі повідомлення, що вони ніби живі. Це добре, що вони живі, і створюють антураж руху. Ось тільки зовнішнього, так?
Це стосується, нмсд, і гарної теми, яку ви зачепили - щодо каталізаторів. Особливо для мене цікаво щодо Жадана і Іздрика, на яких часто звертаються мирські погляди. З повагою ставлюсь до кожного з них. Особливо до Іздрика, що зміг, може й могтиме переборювати власні проблеми задля чогось вищого, наприклад, хорошої літератури, притомної поезії, притомного життя.
Тим не менше, щодо них обох дуже непогано працюватиме аналогія різниці між діяннями, скажімо, Шиви і Майя Данави. І той, і той увиразнили "сідхи". Шива - подав їх як досвід Адійоги і дійсні досконалості, що виявляють на шляху саморозвитку. А ось Майя Данава випустив "сідхи", як набір ілюзорностей, в тому числі і для мирського буття.
Це тонкий момент для Справжності. І він розділяє юрби, що повністю в мирському середовищі, в омані і нав'язаній фальші, від природного обсягу. Якщо конкретно, то йдеться про чистоту гармоній, яка суто в мирському недосяжна. А брудні гармонії - не працюватимуть попри всю позірність і підігрування - свідоме чи не свідоме - більшості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неїл Лорен (Л.П./М.К.) [ 2026-06-10 23:47:34 ]
Цікава аналогія. Власне, я от задумався, чому саме про них мені йшлося? Чи не тому, що їхні прізвища постійно на слуху? Так би мовити, медійний розголос сприяє впізнаваності. Перший отримав Шевченківську, хоч я не знаю, скільки і чого треба викурити, щоб зрозуміти його прозу, другий хіба тільки глечиків не ліпить. Ні, я не критикую, в жодному разі. Обох, за Вашими ж словами, також поважаю, з обох беру приклад, хоч тут теж не все так однозначно, бо в кожного з них є кращі твори, є гірші, є гарні приклади, є не дуже... Може озвучу непопулярну думку, але гарним прикладом того, як писати в межах чітко вивіреного ритму/розміру, з гарним і - що капець як важливо - правильним римуванням (для мене особисто) є Роман Скиба. Принаймні, ранній Скиба, бо зараз не знаю, де він і чи взагалі пише. А замість дуету Іздрик/Жадан можна назвати Осока/Татчин, і теж буде, на мій погляд, добре) Чи Римарук/Гірник, але тут кожному своє. Головне, щоб то була справді поезія, а не щось таке... Декілька років тому бачив, як один хлопчина, геть молодий, рекламував свою збірку, а там жах. Знову ж таки, я не критикую, просто констатую факт: то що завгодно, але не поезія. От навіщо друкуватися? А ще цікавіше, хто це пустив у друк, хай навіть там лише 500 примірників, чи 50... Який в тому сенс? На жаль, там навіть піар і медійність не допомогли б. А з іншої сторони, може краще так, ніж якби він пив, коловся, вбивав, гвалтував...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-06-09 13:11:43 ]
Вірш читається з інтересом, і трохи із сумом, так?
Можливо "день у день" більш доречно,
і ще надтонкий момент - який проходить на сайтах і соціалках, але в контексті більшому, є, нмсд, проблема в "нічого не йму на віру". Нікому не йму? Чи ж бо ніщо не беру?
Так, мова розвивається, урбанізується, новими сенсами обростає, може це й той випадок (нічого не йму на віру), цікаво було би почути авторське тлумачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неїл Лорен (Л.П./М.К.) [ 2026-06-10 01:45:15 ]
Гм... Я задумався також, бо ж не звертав на цей момент жодної уваги. Воно так написалося колись, по контексту наче як підходило, розмір також витримано, отже, я й залишив цю фразу, але Ваша заувага слушна, логіка в цому є. Зізнаюся, я не філолог, узагалі й ні разу, тому "гріхів" у творах може бути достобіса. Деколи упритул не бачу проблеми, поки хтось свіжим оком не погляне й не ткне мене носом в неї.

І так, трішки із сумом, хоч і задумувався як щось таке легке й невимушене. Я десь у когось прочитав фразу "від вух до хвоста" (не ветеринарна клініка, ні, щось інше, не пригадаю), і пішло-поїхало. Мабуть, пляшка Jim Beam чи Jack Daniel’s теж зіграла свою роль)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-06-10 09:39:01 ]
Зазвичай, філологи не відкидають тіні практичного буття. )
Головне, щоби було про що сказати - самому собі перед дзеркалами з тутешніх проекцій.
А щодо запитань до наших текстів, то хай би вони виникали на рівні справжності трохи вищому за рівень мирських тенденцій. )