ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Як відьма перетворилася на собаку
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
* * *
Якщо б то акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Екзистенційне позиціювання творчого єства: до метагармонічної теорії творчості
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Приреченість
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
* 131 *
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 14)
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
Люцифер Сем (Pink Floyd)
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
Dichton: The Principle of Dynamic Coherence
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Погляд
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
Вітаю з днем народження Тетяну Левицьку
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Дунайський код
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Розум - то облуда!
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
* 130 *
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Осінні тумани
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
* * *
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2026-07-05 14:39:51
Переглядів сторінки твору 54
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.05 19:27
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-07-05 17:10:25 ]



мені чомусь думалося тут про амальгами...

сплави різнорідних речовин, мінералів, металів, деревини, іншої органіки

як на теперішній стан світу, імовірно також пластику, бо його надміром усяко, і ну
він теж майже стихія, у свому якомусь настійному чомусь


і, мабуть, у всім тім звалищі елементів, яке
може перестворитися на щось вище
а може перестворитися на щось злоякісне (звідки знати)

мала бути своєрідна призма, фокус, окуляр

бо нам не раз розказували, що нічого просто так не робиться
і не відбувається

мені дуже подобалося в дитинстві шниряти біля місцевого склозаводу

там просто під стіни висипали всякий шлак виробництва

можна було натрапити на фантастичні зливки
різнокольорового похмурого скла+
шалено химерні
прямо-таки божевільні, якщо чесно





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-07-05 18:29:55 ]
Це гарні асоціативні паралелі - в тому щось є, звісно,що з різних самодостатніх, або крихких, фрагментованих елементів, шкельць, амальгамок- можна скласти скульптурну композицію, котра, або буде якось вражати споглядача - читача, або ж буде відштовхувати - звісно, важлива цілісність, котра це все може об'єднати. Дякую щиро, що читав - відлунював оту настрієвість. В нашу добу, де час на вагу золота - цінно безмежно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-07-05 17:16:52 ]
Вірш прочитав уважно. Він справляє враження не емоцією, а мовою. Точніше, мовотворенням. Видно, що кожне слово тут добиралося не за звичкою, а майже винаходилося заново.
Але саме тут у мене виникло відчуття подвійності. Частину образів я не проживав, а розшифровував. "Надим", "першокрок", "поземський сплав", "роптіння", "стини"... Кожне з цих слів окремо можна прийняти, але разом вони утворюють таку щільність, що я вже більше думаю про слова, ніж про те, що вони мали б відкривати.
Для мене добра метафора не потребує словника. Вона може бути несподіваною, але після першого прочитання я відчуваю: "Так, саме так воно і є". Тут же я кілька разів ловив себе на тому, що повертаюся не до думки, а до окремих лексем.
Водночас фінальні рядки дуже важливі. У них є справжнє питання: чи має вся ця людська вовтузня сенс і вартість? Саме заради цього питання, як мені здається, написано весь вірш. І мені хотілося б, щоб шлях до нього був трохи менш захаращений мовними знахідками. Бо сама думка варта того, щоб до неї дійти без кількох зупинок на тлумачному словнику.
Це не докір. Це враження уважного читача, який не ковзає очима по тексту, а намагається пройти ним до кінця.
У фіналі цей читач перечепився через слово 'вовту́зіння". Не через його зміст, а через Ваш інакший наголос. Можливо, це лише моя звичка до нормативної вимови, але в такому сильному завершенні не хотілося би, щоб увага читача хоч на мить переключалася на орфоепію.
З повагом, Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-07-05 18:19:55 ]


Дякую п.Юхиме, за розлогий, подетальний опис твору - увага, то, направду, для мене першочергова річ. Бути почутою - бодай і в двох завершальних рядках - це вже порух вперід для мене.
Знайшла зі словника - щодо наголосу:

У слові вовтузі́ння наголос падає на третій склад — на літеру і (вов-ту-зі́н-ня).

Тому, тут питання відкрите - чи таки словник щось не теє каже.
дійсно, розумію, що текст може бути надто густий - і воно так і є, попри те, воно якось мені є притаманним - ота густота - це не перший твір в отакому щільному виконанні, і, я не підбирала зумисне слова, якщо чесно - вони у мене усі на горішній поличці - завше. Колись, можливо, дійсно вивчала, вишукувала оці всі оздоби, але з часом втягнула їх у себе - стали мені природними оці звучання. Сей вірш може існувати - може і не існувати, але вже, якщо вродилося- хай тут - на сторінках пм- дозріває. Час покаже - чи треба він, чи звучатиме читачеві, чи збиватиме з толку таважкість письма. Швидш за все - правда на вашому боці,але на моєму - сміливість творити щось отаке, що може й не надто легко сприйматися. Моє шанування та подяка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-07-05 18:52:55 ]
То трапився Вам підозрілий словник. Один з тих, якими я послуговуюсь, мені каже про те, що я і сказав :(
вовту́зіння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-07-05 19:12:26 ]
Так, надибала і такий наголос, на котрому ви настоюєте - можна доопрацювати - дякую.
А мені гугель видав це:
У слові вовтузі́ння наголос падає на третій склад — на літеру і (вовтузі́ння).Цей наголос є незмінним у всіх відмінках однини (наприклад: до вовтузі́ння, у вовтузі́нні).

Але бачу, що, можливо дійсно!, помилковий словник мені трапився. То ж разом можна дійти до згармонізування тексту :)