всяко дуже поважаю Вашу увагу, Охмуде

тут можуть бути всякі контексти
мені поки що не траплялися, але
як тільки щось десь появиться, я привнесу

мені досі потрапляли на очі тільки якісь неоковирні
чи навіть невірні переклади цього
тож, хотілося якось зробити щось, як треба
не як-небудь

а якщо ще серйозніш, кіт цей привалив десь на минулому тижні і почав шкрябатися в душу

я думав, що це десь до серпня якось
вирішиться

але кіт виявився дуже наполегливим))

о Юхиме, я подячний всяко й зворушений, неодмінно

ну
воно і так і не так
сіамські (тайські) коти насправді непояснювані
я не мав особисто досвіду, і не хотів би

все, що Вам тільки заманеться, всякий сатанізм, чи езотеризм
чи абсурдизм, будь-що, можете вкласти в цього кота

він не проти, він собі

Люцифер Сем

щодо алюзій
ну, наприклад,


"Нижня щелепа у Семюеля Спейда була довга й кістлява, підборіддя латинською буквою "V" випиналося з-під рота, що теж нагадував "V", але трохи заокруглене. Крила носа утворювали ще одне "V", вже менше. Горизонтально прорізані жовто-сірі очі, дві зморшки над гачкуватим носом, а від них, прибравши теж форми "V", злітали вгору густі брови. Ясно-каштанове волосся спускалося від високих плескуватих скронь до середини чола. Спейд визначався своєрідною красою, скидаючись на білявого сатану."

(Дешіл Хеммет, "Мальтійський сокіл", пер. Н. Кузнецової-Боровик, К. "Молодь", 1992 р.)

Існує в легендах і третя версія, куди більш моторошна. Сем Спейд розслідував справу про зникнення Дженіфер Джентіл, яка виявилася відьмою, бо недарма ж у пісні співається "Jennifer Gentle, you're a witch". Спочатку, вперше під час затримання, а потім під час обряду зняття відьминих чарів, вона вдруге прокляла детектива, в результаті чого його душа переселилась в тіло сіамського кота Сіда Барретта. А котяча – у Спейда. За один раз таке не робиться. Якщо вовтузитись, то і за три рази не завжди все вдається.
Далі було, як у книжці про Вольку і старика Хоттабича.
Спейд намагався розповісти музикам істинну правду, але міг тільки нявкати. А кота ніхто не слухав, після чого він втік і потрапив під залізничний потяг.
А до цієї трагедії, в тому числі і для машиніста, бо той вперше збив кота, а частіше за все збивав роззяв з ламповими магнітофонами, які вештались коліями, так от – ще до цієї трагедії Барретт щось запідозрив і присвятив цьому коту-детективу свою детективну пісню, де назвав його Люцифером, бо характер у того після перетворення став просто бісівським. А машиніста відправили на пенсію.
Про відьмині чари ніхто нічого більше не знає.
Відьми взагалі погано вмирають, якщо нікому не передали своєї відьмацької науки. Це відомо ще з гоголівських часів.

ахахах потішили реально

а Ви в курсі, що перша екранізація Мальтійського Сокола
по суті вивела на сцену Хамфрі Боґарта
нашого незмінного майже альтереґо персонажа епічних походеньок
особливо у коментах, починаючи від 2008 ще літа року

тому що Хафмрі Боґарт власне і уособив Сема Спейда
для Голлівуду

я, звісно, можу дорадити Вам почитати про пригоди персонажа в розділі "проза"
автора Сонце Місяць
мені це було би дуже оксамитно всяко

єдине, чого ніхто не знає про всі ті пригоди, що
вони пародіюють не реальні пригоди Спейда чи Люцифера Сема

чи навіть обставини життя самого Боґарта (всі уклінності,
розкішний актор, реальний чувак, геній)

але в моїх вакханаліях коментувальних & прозових
під личиною ХБ йшлося про дівчину, а потім, окей, жінку

(всі ми трансформуємося із юності у старість потихеньку, що вже вже там)

просто вона народилася в один день із Хамфрі Боґартом, так вже получилося

Потім було і втішно, і ні,

Спейда за великі гроші розкодували декодуванням, бо зняти чари не вдалось, і тим не менш, це було успіхом у антивідьмацькій психіатрії.
І оскільки декодування було недешевим, а страховий банк вимагав повернення кредиту, то засів той криміналіст писати романи і розносити їх по книгарнях.
Потім дійшли руки і до вагонників сортувальних вузлів залізниці та пасажирів електропотягів. Машиніста ж відправили на пенсію, і він очолив мафію, яка носила-продавала книжки по всіх електричках, які тільки були.
Потім комісар Катані, якого викликали прямо з екрана фільму, викрив цю мафію, але вона встигла заробити потрібні мільйони – по мільйону кожної з усіх валют Європи. І відмовилась віддавати їх Спейду.
Завдяки втручанню комісара Катані (його багато хто іменує Катанья), який виявляє професійну солідарність, Спейд закриває кредит, знову залишившись без грошей.
У принципі (прим. авт.), це непоганий стимул для подальшої літературної діяльності.
А відьма Дженіфер Джентіл зникає на очах засідателей союзу психіатрії, мафії та правосуддя.
На черговому пленумі.

Що було далі, можуть знати "кобзарі" тих часів.
У мене таких знайомих нема.

ну, версії можна плодити
машиніст на пенсії це вам не детектив
детективові потрібні гроші, а не лише любов до мистецтва
як такого
а машиніста можна просто підпоїти трохи
він розповість і про гробові поїзди
і про мандавошок, і про зомбі-апокаліпсис, тут
головне не зупиняти його
і не піддавати сумніву базгранину
а що той забитий кіт люцифер потім
його вуха стирчали ледь не з кожного сміттєбака
бо там тусують всякі бічи
поезія просто-таки смердить в повітрі
відгонюючи політурою
гангстери оминають затискаючи носа
дівчата з борделю "веселі цицькі"
кольорові пацани із портативними радіоприймачами
на кольорових плечах
маніяки із канібалами, різники із краденими тельбухами
всякі ще мультяшні диснеївські почвари
всі носяться навколо тих семових вух

життя собі, як є

дякую теж, я до останнього планував Baby Lemonade
але, зранку, так буває, збагнув що там не все так запросто
тож відклав, але, треба ж було щось

це складні речі дуже звукові на якомусь дитинному рівні
самі оригінальні речі, звісно

непросто проявити це
але, куди діватися
якось проявляємо

із усіма правдивими подяками за бажання
щось підтримати

це безцінно

я безмежно вдячний усім небайдужим і доброзичливим людям, які захотіли сказати щось

обіймаю всіх, люблю, пам'ятаю, прочуваюся