"правді" - "насправді"

на ГАКові, котрий накрився, у рецензіях часто можна було прочитати афоризм/повчання для початкуючих і для вже непочаткуючих митців:"Якщо можеш не писати- не пиши". Я намагаюся дотримуватися цієї філософії. Від інших цього не вимагаю, але нагадую, ну що от є таке...

Перші три строфи були написані - відчутно - від душі, від того, шо не написати їх не можна було.
А далі, можливо я помиляюся, бо я ж жива людина і дуже часто, частіше, ніж хотілося б, помиляюся, але мені здається, що далі текст вимучувався через те, що ПОТРІБНО було хоч чимось заповнити пустоту,
але, як писав один митець, "Краще менше, та краще!", а ще мудрий нарід нагадує, що "ложка дьогтю псує бочку горілки", то якось так, без образ і одужуйте!

Я: як ти оціниш риму "правді-насправді"?
ШІ: Рима «правді — насправді» є вкрай слабкою та банальною, оскільки це так звана тавтологічна (або однокоренева) рима.З погляду поетичної майстерності така рима вважається невдалою через кілька факторів:
-Спільний корінь: Обидва слова мають однаковий корінь -правд-, тому співзвуччя досягається не за рахунок поетичного підбору слів, а через просте повторення однієї й тієї ж лексеми.
-Однотипна граматична форма: Обидва слова закінчуються на однаковий флексійний/суфіксальний елемент -ді, що робить риму надто передбачуваною для слухача чи читача.
-Смисловий повтор: Оскільки «насправді» етимологічно і семантично походить від «правди», у вірші це звучить майже як повторення одного й того самого слова (плеоназм).

Коли таку риму все ж можна використати?
- У гумористичній або дитячій поезії (де простота сприйняття або легка іронія є свідомим прийомом).
- Як художній прийом (тавтологію), якщо поет навмисно хоче підкреслити та посилити ідею істинності (наприклад: «Шукав я силу в правді, / І переміг насправді»).