Революція в літературі.

гарне

я тут думав про Бегемота, не зовсім про кота
хоча кіт цілком логічний

бачив якось примітку: «Бегема (івр.) — тварина (бегемот — множина)»

ось що пише на це Gemini

В івриті ці слова дійсно є формами однини та множини
Ось як саме влаштована ця історія:
• «Бегема» (בְּהֵמָה — bəhēmāh) в івриті — це однина, що означає «тварина», «худоба» або «звір».
• «Бегемот» (בְּהֵמוֹת — bəhēmōth) в івриті — це множина, тобто «тварини» або «звірі».

Чому ж ми називаємо одну тварину словом у множині?
Усе йде від Біблії (Старого Завіту). У Книзі Йова (40:15) Бог описує Йову неймовірне, могутнє створіння: «Ось бегемот, якого Я створив разом з тобою...»
У біблейському івриті існує стилістичний прийом, який називається pluralis excellentiae (множина величності або повноти). Коли хочуть підкреслити грандіозність, надзвичайну велич чи силу чогось, слово навмисно вживають у формі множини. Тобто біблейський «Бегемот» — це не просто звір, а «надзвір», істота, яка втілює в собі силу багатьох тварин.

Як слова потрапили до нас?
1. Бегемот: Коли Біблію перекладали європейськими мовами, це слово залишили як власну назву міфічного чудовиська. Набагато пізніше в українській та деяких інших словʼянських мовах це слово закріпилося за конкретною африканською твариною — гіпопотамом.
2. Бегема: Наші давні автори та перекладачі, які знали іврит або ретельно вивчали біблійні тексти, іноді «виправляли» це слово назад до логічної форми однини. Так утворилася літературна назва «бегема», яка побутувала в українській мові кілька століть тому, але з часом стала застарілою.