ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений легкий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Рибалка / Вірші

 Сонце Очей Твоїх...




Найвища оцінка Прекрасна Єлена 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-23 22:18:48
Переглядів сторінки твору 5452
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.174 / 5.17  (4.385 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.071 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-23 22:57:46 ]
"Стогін прихований болю безмежного" - тут слів несумісність явна.

"Сутінки в серці, стражданням спотворенім" - правильно "в серці... спотвореному", тому заберіть "м" і вийде "сутінки... спотворені".

Та ж історія і з наступним рядком:
"Сплетенім віями чорно-блискучими" - правильно "павутинні... сплетеному". Якщо трішки змінити, то можна віднести дієприкметник до іншого іменника "посміх... сплетений віями".

А так - вірш дуже хороший, Наталіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 10:17:30 ]
Гарно написано, Наталю! Гарні образи:
Сонце очей - то єство переповнене...
або от
Сонце очей твоїх сумом захмарене...
зауваги вже вказані Мирославою. Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 21:50:57 ]
Вітаю, Наталко, із творчим дебютом! :)
Ваш вірш мені навіяв приємні асоціації із "Плачем
Ярославни" :)
Гарні непересічні Образи, відчувається прихована внутрішня потужність автора, не стримуйте свої емоції - вихлюпуйте своїми диво-віршами! Відчуваю Вашу позитивну енергетику - це дуже приємні відчуття :)
Ось ці слова мене зачепили особливо:
"Зорі яскраві згасають невпевнено,
Заздрістю в морі небес захлинаючись..."


"Посміх п'янкий в павутинні заплутався,
Сплетенім віями чорно-блискучими."

Щиро, Оксана Яблонська


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Рибалка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 17:05:45 ]
Щиро дякую за Ваші поради, зауваження і коментарі!!! :)

Шановна Мирославо :)
Ви таки змусили мене побігати по граматичних довідниках! Дякую;) Знайшла там багато цікавого, зокрема і те, що вжиті мною прикметникові форми абсолютно можливі і виправдані ;)
Далі:
Невже Вам ніколи не робили настільки боляче, що страждання видавалося Вам безмежним, і Ви внутрішньо стогнали, але гордість не дозволяла виявити цей біль? І тільки в очах, можна було угледіти якісь прояви, та й те, пильно придивившись... Звідси і "стогін прихований болю безмежного" :)

Дякую і Вам, Ярославе. Я рада, що мої образи припали Вам до душі. Ви, напевне, теж великий поціновувач очей ;)

І Вам, Олено Прекрасна, себто Оксано, я вдячна за увагу і за те, що Ви для себе виокремили саме ці слова. ЦІкаво, що спочатку з'явилися вони, а з них виріс і весь вірш. (це я про заздрісні зорі ;) )

Буду виправлятись, розвиватись і творити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 08:21:04 ]
Та не потрібно було бігати. :) Дійсно, сама глянула. У місцевому відмінку дієприкметники можуть мати закінчення -ім. Перепрошую. Хоча така форма вживається досить рідко, але вона припустима. Просто не надто природнє виходить звучання.
Про біль я розумію чудово. Але також звучання змушує зупинитись, щоб збагнути... Порядок слів змушує задуматись.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 09:11:19 ]
Наталіє! Ваша поезія - як плідний сад, де плоди - то образи! Дуже гарно пишете! Дуже багато образів, прекрасних, влучних, оригінальних. Мені у Вас є чому вчитися! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 09:18:27 ]
Ставлю "6" - вважаю, що автор заслуговує такої оцінки. Найкращі моменти у вірші важко виділити, бо тоді треба цитувати весь вірш.

Шановна Редакціє, видаліть, будь ласка, одну мою оцінку, бо я двічі поставив випадково ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 09:35:33 ]
Сергію, не хвилюйтеся. Ви не можете поставити оцінку двічі. Просто, коли ставите, оцінку, то одночасно показує найвищий чи найнижчий бал за даний вірш і Вашу безпосередню оцінку. От Ви і побачили двічі своє прізвище з оцінкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 12:01:32 ]
А! Мирославочко, дякую! А то я був того...злякався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-28 14:27:23 ]
Гарний текст, пані Наталіє, і форма як для цього сайту досить незвична :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-19 11:20:28 ]
Гарний вірш, Наталю. Молодець!!!!1