ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.18 06:01
Поспішно йде життя моє
В полон лукавого Амура, –
Дедалі ближчою стає
Пора солодкої зажури.
Утіх любовних круговерть
І шквали пристрастей гарячих, –
Узавтра враз наповнять вщерть
Мене неспокоєм збагачень.

Борис Костиря
2025.08.17 22:08
Я лезом ножа в невідомість іду,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.
Жену я наосліп епох череду,
Які зазирнули в спустошену бодню.

У грі випадковостей знак впізнаю,
Простягнутий в полі, як посох прадавній.
В бутті я побачив стрімку течію,

Ярослав Чорногуз
2025.08.17 21:24
Маестро, Вашу музику люблю,
Пливу в її казковім океані.
Круїзи відкриваю кораблю,
В країни чарівливо-несказанні.

Вона мов обіймає нас усіх,
Зворушує душевною красою,
Неначе захищаючи від лих,

Галина Кучеренко
2025.08.17 20:51
Не спинися, йдучи понад краєм,
Де життя часто сенси втрачає,
Де до болю напружені нерви
І від стогону крок завмирає…

Не спиняйся там попри втому,
Попри ношу тяжку, над вагому,
Попри стерті ущент резерви,

Євген Федчук
2025.08.17 17:12
Дивлюсь на те, як Трамп себе веде
І, як не жаль, все більше розумію,
Що, коли хтось на нього мав надії,
Що він до миру світ цей приведе,
То все дарма. Бо Трамп зовсім не той
Месія, що світ буде рятувати.
Скоріше буде світом торгувати.
Адже він – бо

Віктор Кучерук
2025.08.17 08:17
Мрій рожевих світ далекий,
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.

Борис Костиря
2025.08.16 22:23
О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.

Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,

Олена Побийголод
2025.08.16 21:40
Із Бориса Заходера

Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.

І Бука про себе промукав:

С М
2025.08.16 11:11
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс

Юрій Гундарєв
2025.08.16 09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!

Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни

Віктор Кучерук
2025.08.16 06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.

Борис Костиря
2025.08.15 21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити

Світлана Майя Залізняк
2025.08.15 18:27
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Шахерезада і

Юрій Лазірко
2025.08.15 18:17
тісно у барі
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає

будьмо

Леся Горова
2025.08.15 13:49
Сполох мій перед ранком,
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.

Віктор Кучерук
2025.08.15 06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Рибалка / Вірші

 Сонце Очей Твоїх...
Сонце очей твоїх сумом захмарене,
Ніч причаїлась під самими віями,
Стогін прихований болю безмежного,
Чорним промінням зіницю полишивши,
Кару безодню очей перерізує...

Сонце очей твоїх душу освітлює.
Сутінки в серці, стражданням спотворенім,
Зникли назавжди від променів лагідних.
Зорі яскраві згасають невпевнено,
Заздрістю в морі небес захлинаючись...

Сонце очей твоїх щастям осліплює,
Муки дарує, солодші за дотики.
Посміх п'янкий в павутинні заплутався,
Сплетенім віями чорно-блискучими.
Сонце очей - то єство переповнене...




Найвища оцінка Прекрасна Єлена 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-23 22:18:48
Переглядів сторінки твору 5085
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.174 / 5.17  (4.385 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.071 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-23 22:57:46 ]
"Стогін прихований болю безмежного" - тут слів несумісність явна.

"Сутінки в серці, стражданням спотворенім" - правильно "в серці... спотвореному", тому заберіть "м" і вийде "сутінки... спотворені".

Та ж історія і з наступним рядком:
"Сплетенім віями чорно-блискучими" - правильно "павутинні... сплетеному". Якщо трішки змінити, то можна віднести дієприкметник до іншого іменника "посміх... сплетений віями".

А так - вірш дуже хороший, Наталіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 10:17:30 ]
Гарно написано, Наталю! Гарні образи:
Сонце очей - то єство переповнене...
або от
Сонце очей твоїх сумом захмарене...
зауваги вже вказані Мирославою. Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 21:50:57 ]
Вітаю, Наталко, із творчим дебютом! :)
Ваш вірш мені навіяв приємні асоціації із "Плачем
Ярославни" :)
Гарні непересічні Образи, відчувається прихована внутрішня потужність автора, не стримуйте свої емоції - вихлюпуйте своїми диво-віршами! Відчуваю Вашу позитивну енергетику - це дуже приємні відчуття :)
Ось ці слова мене зачепили особливо:
"Зорі яскраві згасають невпевнено,
Заздрістю в морі небес захлинаючись..."


"Посміх п'янкий в павутинні заплутався,
Сплетенім віями чорно-блискучими."

Щиро, Оксана Яблонська


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Рибалка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 17:05:45 ]
Щиро дякую за Ваші поради, зауваження і коментарі!!! :)

Шановна Мирославо :)
Ви таки змусили мене побігати по граматичних довідниках! Дякую;) Знайшла там багато цікавого, зокрема і те, що вжиті мною прикметникові форми абсолютно можливі і виправдані ;)
Далі:
Невже Вам ніколи не робили настільки боляче, що страждання видавалося Вам безмежним, і Ви внутрішньо стогнали, але гордість не дозволяла виявити цей біль? І тільки в очах, можна було угледіти якісь прояви, та й те, пильно придивившись... Звідси і "стогін прихований болю безмежного" :)

Дякую і Вам, Ярославе. Я рада, що мої образи припали Вам до душі. Ви, напевне, теж великий поціновувач очей ;)

І Вам, Олено Прекрасна, себто Оксано, я вдячна за увагу і за те, що Ви для себе виокремили саме ці слова. ЦІкаво, що спочатку з'явилися вони, а з них виріс і весь вірш. (це я про заздрісні зорі ;) )

Буду виправлятись, розвиватись і творити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 08:21:04 ]
Та не потрібно було бігати. :) Дійсно, сама глянула. У місцевому відмінку дієприкметники можуть мати закінчення -ім. Перепрошую. Хоча така форма вживається досить рідко, але вона припустима. Просто не надто природнє виходить звучання.
Про біль я розумію чудово. Але також звучання змушує зупинитись, щоб збагнути... Порядок слів змушує задуматись.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 09:11:19 ]
Наталіє! Ваша поезія - як плідний сад, де плоди - то образи! Дуже гарно пишете! Дуже багато образів, прекрасних, влучних, оригінальних. Мені у Вас є чому вчитися! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 09:18:27 ]
Ставлю "6" - вважаю, що автор заслуговує такої оцінки. Найкращі моменти у вірші важко виділити, бо тоді треба цитувати весь вірш.

Шановна Редакціє, видаліть, будь ласка, одну мою оцінку, бо я двічі поставив випадково ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 09:35:33 ]
Сергію, не хвилюйтеся. Ви не можете поставити оцінку двічі. Просто, коли ставите, оцінку, то одночасно показує найвищий чи найнижчий бал за даний вірш і Вашу безпосередню оцінку. От Ви і побачили двічі своє прізвище з оцінкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 12:01:32 ]
А! Мирославочко, дякую! А то я був того...злякався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-28 14:27:23 ]
Гарний текст, пані Наталіє, і форма як для цього сайту досить незвична :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-19 11:20:28 ]
Гарний вірш, Наталю. Молодець!!!!1