ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.05.26 15:56
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)

Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.

В майбуті, – жінка впевнена, –

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи

Юрій Гундарів
2026.05.26 09:41
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!". Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче

Віктор Кучерук
2026.05.26 07:09
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...

Олександр Сушко
2026.05.25 22:16
Анатолій Матвійчук

ПРАВО

У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,

хома дідим
2026.05.25 21:46
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби

С М
2026.05.25 20:56
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Рибалка / Вірші

 Сонце Очей Твоїх...
Сонце очей твоїх сумом захмарене,
Ніч причаїлась під самими віями,
Стогін прихований болю безмежного,
Чорним промінням зіницю полишивши,
Кару безодню очей перерізує...

Сонце очей твоїх душу освітлює.
Сутінки в серці, стражданням спотворенім,
Зникли назавжди від променів лагідних.
Зорі яскраві згасають невпевнено,
Заздрістю в морі небес захлинаючись...

Сонце очей твоїх щастям осліплює,
Муки дарує, солодші за дотики.
Посміх п'янкий в павутинні заплутався,
Сплетенім віями чорно-блискучими.
Сонце очей - то єство переповнене...




Найвища оцінка Прекрасна Єлена 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-23 22:18:48
Переглядів сторінки твору 5376
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.174 / 5.17  (4.385 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.071 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-23 22:57:46 ]
"Стогін прихований болю безмежного" - тут слів несумісність явна.

"Сутінки в серці, стражданням спотворенім" - правильно "в серці... спотвореному", тому заберіть "м" і вийде "сутінки... спотворені".

Та ж історія і з наступним рядком:
"Сплетенім віями чорно-блискучими" - правильно "павутинні... сплетеному". Якщо трішки змінити, то можна віднести дієприкметник до іншого іменника "посміх... сплетений віями".

А так - вірш дуже хороший, Наталіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 10:17:30 ]
Гарно написано, Наталю! Гарні образи:
Сонце очей - то єство переповнене...
або от
Сонце очей твоїх сумом захмарене...
зауваги вже вказані Мирославою. Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 21:50:57 ]
Вітаю, Наталко, із творчим дебютом! :)
Ваш вірш мені навіяв приємні асоціації із "Плачем
Ярославни" :)
Гарні непересічні Образи, відчувається прихована внутрішня потужність автора, не стримуйте свої емоції - вихлюпуйте своїми диво-віршами! Відчуваю Вашу позитивну енергетику - це дуже приємні відчуття :)
Ось ці слова мене зачепили особливо:
"Зорі яскраві згасають невпевнено,
Заздрістю в морі небес захлинаючись..."


"Посміх п'янкий в павутинні заплутався,
Сплетенім віями чорно-блискучими."

Щиро, Оксана Яблонська


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Рибалка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 17:05:45 ]
Щиро дякую за Ваші поради, зауваження і коментарі!!! :)

Шановна Мирославо :)
Ви таки змусили мене побігати по граматичних довідниках! Дякую;) Знайшла там багато цікавого, зокрема і те, що вжиті мною прикметникові форми абсолютно можливі і виправдані ;)
Далі:
Невже Вам ніколи не робили настільки боляче, що страждання видавалося Вам безмежним, і Ви внутрішньо стогнали, але гордість не дозволяла виявити цей біль? І тільки в очах, можна було угледіти якісь прояви, та й те, пильно придивившись... Звідси і "стогін прихований болю безмежного" :)

Дякую і Вам, Ярославе. Я рада, що мої образи припали Вам до душі. Ви, напевне, теж великий поціновувач очей ;)

І Вам, Олено Прекрасна, себто Оксано, я вдячна за увагу і за те, що Ви для себе виокремили саме ці слова. ЦІкаво, що спочатку з'явилися вони, а з них виріс і весь вірш. (це я про заздрісні зорі ;) )

Буду виправлятись, розвиватись і творити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 08:21:04 ]
Та не потрібно було бігати. :) Дійсно, сама глянула. У місцевому відмінку дієприкметники можуть мати закінчення -ім. Перепрошую. Хоча така форма вживається досить рідко, але вона припустима. Просто не надто природнє виходить звучання.
Про біль я розумію чудово. Але також звучання змушує зупинитись, щоб збагнути... Порядок слів змушує задуматись.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 09:11:19 ]
Наталіє! Ваша поезія - як плідний сад, де плоди - то образи! Дуже гарно пишете! Дуже багато образів, прекрасних, влучних, оригінальних. Мені у Вас є чому вчитися! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 09:18:27 ]
Ставлю "6" - вважаю, що автор заслуговує такої оцінки. Найкращі моменти у вірші важко виділити, бо тоді треба цитувати весь вірш.

Шановна Редакціє, видаліть, будь ласка, одну мою оцінку, бо я двічі поставив випадково ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 09:35:33 ]
Сергію, не хвилюйтеся. Ви не можете поставити оцінку двічі. Просто, коли ставите, оцінку, то одночасно показує найвищий чи найнижчий бал за даний вірш і Вашу безпосередню оцінку. От Ви і побачили двічі своє прізвище з оцінкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 12:01:32 ]
А! Мирославочко, дякую! А то я був того...злякався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-28 14:27:23 ]
Гарний текст, пані Наталіє, і форма як для цього сайту досить незвична :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-19 11:20:28 ]
Гарний вірш, Наталю. Молодець!!!!1