ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Рибалка / Вірші

 Сонце Очей Твоїх...
Сонце очей твоїх сумом захмарене,
Ніч причаїлась під самими віями,
Стогін прихований болю безмежного,
Чорним промінням зіницю полишивши,
Кару безодню очей перерізує...

Сонце очей твоїх душу освітлює.
Сутінки в серці, стражданням спотворенім,
Зникли назавжди від променів лагідних.
Зорі яскраві згасають невпевнено,
Заздрістю в морі небес захлинаючись...

Сонце очей твоїх щастям осліплює,
Муки дарує, солодші за дотики.
Посміх п'янкий в павутинні заплутався,
Сплетенім віями чорно-блискучими.
Сонце очей - то єство переповнене...




Найвища оцінка Прекрасна Єлена 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-23 22:18:48
Переглядів сторінки твору 5130
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.174 / 5.17  (4.385 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.071 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-23 22:57:46 ]
"Стогін прихований болю безмежного" - тут слів несумісність явна.

"Сутінки в серці, стражданням спотворенім" - правильно "в серці... спотвореному", тому заберіть "м" і вийде "сутінки... спотворені".

Та ж історія і з наступним рядком:
"Сплетенім віями чорно-блискучими" - правильно "павутинні... сплетеному". Якщо трішки змінити, то можна віднести дієприкметник до іншого іменника "посміх... сплетений віями".

А так - вірш дуже хороший, Наталіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 10:17:30 ]
Гарно написано, Наталю! Гарні образи:
Сонце очей - то єство переповнене...
або от
Сонце очей твоїх сумом захмарене...
зауваги вже вказані Мирославою. Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 21:50:57 ]
Вітаю, Наталко, із творчим дебютом! :)
Ваш вірш мені навіяв приємні асоціації із "Плачем
Ярославни" :)
Гарні непересічні Образи, відчувається прихована внутрішня потужність автора, не стримуйте свої емоції - вихлюпуйте своїми диво-віршами! Відчуваю Вашу позитивну енергетику - це дуже приємні відчуття :)
Ось ці слова мене зачепили особливо:
"Зорі яскраві згасають невпевнено,
Заздрістю в морі небес захлинаючись..."


"Посміх п'янкий в павутинні заплутався,
Сплетенім віями чорно-блискучими."

Щиро, Оксана Яблонська


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Рибалка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 17:05:45 ]
Щиро дякую за Ваші поради, зауваження і коментарі!!! :)

Шановна Мирославо :)
Ви таки змусили мене побігати по граматичних довідниках! Дякую;) Знайшла там багато цікавого, зокрема і те, що вжиті мною прикметникові форми абсолютно можливі і виправдані ;)
Далі:
Невже Вам ніколи не робили настільки боляче, що страждання видавалося Вам безмежним, і Ви внутрішньо стогнали, але гордість не дозволяла виявити цей біль? І тільки в очах, можна було угледіти якісь прояви, та й те, пильно придивившись... Звідси і "стогін прихований болю безмежного" :)

Дякую і Вам, Ярославе. Я рада, що мої образи припали Вам до душі. Ви, напевне, теж великий поціновувач очей ;)

І Вам, Олено Прекрасна, себто Оксано, я вдячна за увагу і за те, що Ви для себе виокремили саме ці слова. ЦІкаво, що спочатку з'явилися вони, а з них виріс і весь вірш. (це я про заздрісні зорі ;) )

Буду виправлятись, розвиватись і творити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 08:21:04 ]
Та не потрібно було бігати. :) Дійсно, сама глянула. У місцевому відмінку дієприкметники можуть мати закінчення -ім. Перепрошую. Хоча така форма вживається досить рідко, але вона припустима. Просто не надто природнє виходить звучання.
Про біль я розумію чудово. Але також звучання змушує зупинитись, щоб збагнути... Порядок слів змушує задуматись.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 09:11:19 ]
Наталіє! Ваша поезія - як плідний сад, де плоди - то образи! Дуже гарно пишете! Дуже багато образів, прекрасних, влучних, оригінальних. Мені у Вас є чому вчитися! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 09:18:27 ]
Ставлю "6" - вважаю, що автор заслуговує такої оцінки. Найкращі моменти у вірші важко виділити, бо тоді треба цитувати весь вірш.

Шановна Редакціє, видаліть, будь ласка, одну мою оцінку, бо я двічі поставив випадково ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 09:35:33 ]
Сергію, не хвилюйтеся. Ви не можете поставити оцінку двічі. Просто, коли ставите, оцінку, то одночасно показує найвищий чи найнижчий бал за даний вірш і Вашу безпосередню оцінку. От Ви і побачили двічі своє прізвище з оцінкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 12:01:32 ]
А! Мирославочко, дякую! А то я був того...злякався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-28 14:27:23 ]
Гарний текст, пані Наталіє, і форма як для цього сайту досить незвична :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-19 11:20:28 ]
Гарний вірш, Наталю. Молодець!!!!1