ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
* * *
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Борис Щавурський (1961) / Критика | Аналітика

 * * * (назву змінено ред.)
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ольга Ляснюк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Леся Романчук 2 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-02-28 09:25:43
Переглядів сторінки твору 17322
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.816 / 4.44  (4.641 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 3.583 / 4.17  (4.692 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.11 12:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-01 08:17:27 ]
І той, хто його підтримав з редакції - має теж долучитися, як би не мучила совість за розбурхування таких пристрастей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-01 09:19:29 ]
Надходить ера України.
О земле, рідна і свята!
І озираються країни,
Що над Європою світа.

Світа, світа, бо сонце сходить,
Погожий обіцяє вік.
І зеленіють в полі сходи,
і йде межею чоловік.

Він по-хазяйськи оком гляне,
чи все як слід цвіте й росте.
Колись поляни і древляни
зорали поле це святе.

Його кропили рясно кров'ю,
гноїли трупом. Та дарма!
Воно відроджене любов'ю!
Від нього кращого нема!

І коли візьмуть в руки діти
пахучий, ніби сонце, хліб,
я знаю: буде він радіти,
наш предок - ант і чи дуліб.

І успокояться по всьому,
кого на смерть страшну прирік
чи той кривавий тридцять сьомий,
голодний тридцять третій рік.

Після великої руїни
ставати до роботи час.
Європа дивиться на нас.
Надходить ера України.

Галина Гордасевич,
велика, мудра, пророча.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-01 13:37:39 ]
У будь-якому випадку, якщо у вас склалося враження, що я вас, Лесю, і когось ще образив коментарем - прошу пробачити.

Як на мене, це правильне рішення - у відповідь писати вірші.

Ось Юрій Липа на цю тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-01 13:39:13 ]
Юрій Липа
Україно, рівнино жорстокого бою і слави,
Мов надхненне знамено, сколихане в сонце, угору,
Краю знаків зловісних і віщих, таємних і дивних,
О, прокляття моє богорівне, прокляття простору!
Ти у душах сумирних, як дим, як пожар, як нещастя,
Як залізнеє поле, крівавим засіяне цвітом,
Ти дзвениш і даруєш привітом нас дужих і сильних,
Ти печалью безвластя так будиш, і рвеш, і бадьориш!
Із глибин давнини, що без меж і без міри донині,
Наче крик соколиний палає нам трепет беззвучний,
Се пороги, се - кручі, се - море кричить навздогінці.
.....................................................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-01 14:28:13 ]
РМ, яка тут паралель з курвою Щавурського? У Липи - любов до України!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-01 14:37:46 ]
Жодних паралелей. Ми говоримо і про дискретну вітчизну. І про наше розуміння ВІтчизни. Я маю у собі ось таке - як у Юрія Липи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-01 15:06:26 ]
У будь-якому випадку, якщо у вас склалося враження, що я вас, Лесю, і когось ще образив коментарем - прошу пробачити.

Нематеріальна субстанція на ім'я Редакція і прізвище Майстерень мене не образила. Обурив видалений майже одразу (я навіть не встигла скопіювати, на жаль), захоплений коментар Ж.Дикого і його оцінка 6.
Тому мій коментар зараз здається безглуздим.
Мої претензії до Ж.Дикого, його коментаря 1 оцінки вірша "Ціна сльози": якщо він не розуміє звичайних, традиційних напрямків поезії, якщо серйозні вірші не сприймає, то нехай займається задекларованим в його редакторському амплуа андеграундом.
Ви мене вкололи тим, що я вважаю себе єдиною українкою. Це - поза межами мого розуміння. Щиро тішуся, що українців, які люблять свою вітчизну, незмірно більше, ніж тих, для кого вона .....
Тішуся й тим, що вірш виявився лакмусовим папірцем для авторів. Тепер я знаю, хто є хто.
Оцінку В.Бендюга вважаю об'єктивною. Приєднуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-01 17:54:01 ]
щуварський чи щур Як вастам Ви не брат ЖЕріновсько? ВИРОДКА ІЗ ЛЬВОВА.?
Чого жевети між пещерними Українцями. Я не поет і не обовязково нем бути. А патріотом.і громадянином
бути я обязан. Ви не поєт ви піджачок з шитий воржої Україні ідеології. Сумно, що впередень Святкування народження Шевченка щури поплюжать йог батьківщину. Мені дивно редакція майстерерень стала на захаст щурів і це не тель-авіва а з древнього Львова. Якщо цей пасквіль не буде знятий то закликаю патріотів перейти в київські майстерні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Литвак (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 10:34:50 ]
Вірш болючий і живий. А коментарі - гидотно-показушно-агресивні. Типу "чорне - то чорне, біле - то біле, і спробуйте тільки хтось зачепити мої рамки", еге ж? Любов - то не тільки показуха, хіба ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-20 16:04:03 ]
Любов -це не показуха. Вона - або є, або її катма.
Так із Вашим світоглядом...
А нехай "курвами" називають своїх рідних жінок, а не святе...
Мо` ще мадонну так назвати (чому б ні - не шаблонно, не
шароварно) - зате око муляє - ось Вам і популярність - на негативі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-21 12:01:19 ]
Це взагалі не вірш. Звичайний викид злоби, розчарування і агресивності в перемішку з минулим наболілим. Навіть якщо і молоде покоління не памятає крові і умов життя тих часів, то це не означає, що воно має дізнаватися про те в такий спосіб і в такому ракурсі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-20 12:23:09 ]
Не думаю, що пан Борис мав на меті "просвіщати" молоде покоління чи будь-кого іншого. Ви стверджуєте, що це "не вірш", не переконуватиму Вас ні в чому, але висловлю протилежну думку: для мене - це поезія. Просто Вітчизну він любить не по-шароварному. І має на це повне право.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-20 15:58:55 ]
Вибачте Олю - але автор "любить" Вітчизну, як "курву" - а Ви би хотіли такої любові до себе?
Задумайтесь б.л.