ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / / Критика | Аналітика

 Віктор КРАВЕЦЬ. ПОДВІЙНИЙ ЗАПОВІТ ЙОСИФА БРОДСЬКОГО
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : ДТ № 32 (356) 23 серпня — 1 вересня


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Контекст ДТ № 32 (356) 23 серпня — 1 вересня
Дата публікації 2008-03-21 21:12:54
Переглядів сторінки твору 3410
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / -- )
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / -- )
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.22 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 21:20:24 ]
"Свого часу вірш Йосифа Бродського «На незалежність України», написаний 1991 року і вперше виголошений 1994, викликав бурхливу реакцію в середовищі українських інтелектуалів..."
Дякую вам, Любо, за підказку, щодо цієї цікавої аналітики.


Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-21 21:30:01 ]
Будь ласка, Володимире.
Прикро, але факт: люди бачать лише те, що хочуть побачити. Мабуть, так зручно: ходити зашореними, як кляча... Як казав Плужник: "А жаль..."


Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-21 21:33:58 ]
Володимире, ну навіщо хапатися за цю соломинку. Непереконливо. Непереконливо і все. Визнайте, що геній Бродський дав ляпаса усім поколінням українців і добрячого. Але ж він не мав рації навіть щодо ізотопу, який тут насаджували як опята, тому що московітам будувати АЕС безпечніше було у "хохляндії". Це ж тільки ще більше знущання Бродського над українцями. Можна схилятися перед рештою віршів, будь ласка. Але цей Ви вже не розтлумачити по-своєму, навіть з десятьма статтями "Дзеркал"


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:30:19 ]
Максе, чому ви вважаєте, що ми хапаємось за цей матеріал, як за соломинку? На цій сторінці просто зручніше спілкуватись на цю тему.

А Бродський є Бродським, і він не потребує ані особливого захисту, ані особливих нападів.

Цей вірш мене колись дуже здивував, і не тільки мене. Наприклад, поет Томас Венцлова, який у 1992 році близько і багато спілкувався із Бродським, розповідав мені дещо цікаве про етичне тло, яке склалося довкола цього вірша і Бродського. Тобто, проблема була тоді, є вона і зараз. Тоді був певний етичний алгоритм її вирішення, і сьогодні теж.

Щодо ляпасу усім поколінням українців, то, думаю, ви, Максе, значно перебільшуєте значення цього вірша. Наприклад, попри негативне відношення до деяких рядків "На независимость Украины", я вважаю, що краще ми би своїми вчинками піднімали авторитет України, а не ганялися за рядками із різних віршів.

Невдалий твір, малопоетичний, у якому Бродський порушив багато своїх же правил, то й що? Кожен має право на помилку. Цей вірш є помилкою, просто чуттєвою помилкою.

І наша ціль - не схилятися перед віршами, а вчитися кращому, а не гіршому. Отже і вчимося, робимо висновки, розумно реагуємо.


Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-21 22:38:34 ]
Прикро, пане Володимире, що вилучили коментар. Я бачив такі великі коментарі тут, на Самвидаві. Можу навести приклади. Гадаю, що ви мали якусь іншу мотивацію для його вилучення. Може, я помиляюся, від чого ніхто із нас не застрахований...


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:48:38 ]
Ви помиляєтесь, і я ваш коментар перекинув вам до сторінок "етюдів" - ви можете його переопублікувати, якщо є таке бажання.


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:52:15 ]
Давайте тут вести розмову від свого імені, викладати свої думки, а чуже бачення - краще окремими публікаціями. А то надмірна еклектика виходить.