ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / / Критика | Аналітика

 Віктор КРАВЕЦЬ. ПОДВІЙНИЙ ЗАПОВІТ ЙОСИФА БРОДСЬКОГО

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : ДТ № 32 (356) 23 серпня — 1 вересня


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Контекст ДТ № 32 (356) 23 серпня — 1 вересня
Дата публікації 2008-03-21 21:12:54
Переглядів сторінки твору 3621
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / -- )
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / -- )
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2026.01.29 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 21:20:24 ]
"Свого часу вірш Йосифа Бродського «На незалежність України», написаний 1991 року і вперше виголошений 1994, викликав бурхливу реакцію в середовищі українських інтелектуалів..."
Дякую вам, Любо, за підказку, щодо цієї цікавої аналітики.


Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-21 21:30:01 ]
Будь ласка, Володимире.
Прикро, але факт: люди бачать лише те, що хочуть побачити. Мабуть, так зручно: ходити зашореними, як кляча... Як казав Плужник: "А жаль..."


Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-21 21:33:58 ]
Володимире, ну навіщо хапатися за цю соломинку. Непереконливо. Непереконливо і все. Визнайте, що геній Бродський дав ляпаса усім поколінням українців і добрячого. Але ж він не мав рації навіть щодо ізотопу, який тут насаджували як опята, тому що московітам будувати АЕС безпечніше було у "хохляндії". Це ж тільки ще більше знущання Бродського над українцями. Можна схилятися перед рештою віршів, будь ласка. Але цей Ви вже не розтлумачити по-своєму, навіть з десятьма статтями "Дзеркал"


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:30:19 ]
Максе, чому ви вважаєте, що ми хапаємось за цей матеріал, як за соломинку? На цій сторінці просто зручніше спілкуватись на цю тему.

А Бродський є Бродським, і він не потребує ані особливого захисту, ані особливих нападів.

Цей вірш мене колись дуже здивував, і не тільки мене. Наприклад, поет Томас Венцлова, який у 1992 році близько і багато спілкувався із Бродським, розповідав мені дещо цікаве про етичне тло, яке склалося довкола цього вірша і Бродського. Тобто, проблема була тоді, є вона і зараз. Тоді був певний етичний алгоритм її вирішення, і сьогодні теж.

Щодо ляпасу усім поколінням українців, то, думаю, ви, Максе, значно перебільшуєте значення цього вірша. Наприклад, попри негативне відношення до деяких рядків "На независимость Украины", я вважаю, що краще ми би своїми вчинками піднімали авторитет України, а не ганялися за рядками із різних віршів.

Невдалий твір, малопоетичний, у якому Бродський порушив багато своїх же правил, то й що? Кожен має право на помилку. Цей вірш є помилкою, просто чуттєвою помилкою.

І наша ціль - не схилятися перед віршами, а вчитися кращому, а не гіршому. Отже і вчимося, робимо висновки, розумно реагуємо.


Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-21 22:38:34 ]
Прикро, пане Володимире, що вилучили коментар. Я бачив такі великі коментарі тут, на Самвидаві. Можу навести приклади. Гадаю, що ви мали якусь іншу мотивацію для його вилучення. Може, я помиляюся, від чого ніхто із нас не застрахований...


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:48:38 ]
Ви помиляєтесь, і я ваш коментар перекинув вам до сторінок "етюдів" - ви можете його переопублікувати, якщо є таке бажання.


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:52:15 ]
Давайте тут вести розмову від свого імені, викладати свої думки, а чуже бачення - краще окремими публікаціями. А то надмірна еклектика виходить.