ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / / Критика | Аналітика

 Віктор КРАВЕЦЬ. ПОДВІЙНИЙ ЗАПОВІТ ЙОСИФА БРОДСЬКОГО

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : ДТ № 32 (356) 23 серпня — 1 вересня


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Контекст ДТ № 32 (356) 23 серпня — 1 вересня
Дата публікації 2008-03-21 21:12:54
Переглядів сторінки твору 3790
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / -- )
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / -- )
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2026.10.26 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 21:20:24 ]
"Свого часу вірш Йосифа Бродського «На незалежність України», написаний 1991 року і вперше виголошений 1994, викликав бурхливу реакцію в середовищі українських інтелектуалів..."
Дякую вам, Любо, за підказку, щодо цієї цікавої аналітики.


Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-21 21:30:01 ]
Будь ласка, Володимире.
Прикро, але факт: люди бачать лише те, що хочуть побачити. Мабуть, так зручно: ходити зашореними, як кляча... Як казав Плужник: "А жаль..."


Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-21 21:33:58 ]
Володимире, ну навіщо хапатися за цю соломинку. Непереконливо. Непереконливо і все. Визнайте, що геній Бродський дав ляпаса усім поколінням українців і добрячого. Але ж він не мав рації навіть щодо ізотопу, який тут насаджували як опята, тому що московітам будувати АЕС безпечніше було у "хохляндії". Це ж тільки ще більше знущання Бродського над українцями. Можна схилятися перед рештою віршів, будь ласка. Але цей Ви вже не розтлумачити по-своєму, навіть з десятьма статтями "Дзеркал"


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:30:19 ]
Максе, чому ви вважаєте, що ми хапаємось за цей матеріал, як за соломинку? На цій сторінці просто зручніше спілкуватись на цю тему.

А Бродський є Бродським, і він не потребує ані особливого захисту, ані особливих нападів.

Цей вірш мене колись дуже здивував, і не тільки мене. Наприклад, поет Томас Венцлова, який у 1992 році близько і багато спілкувався із Бродським, розповідав мені дещо цікаве про етичне тло, яке склалося довкола цього вірша і Бродського. Тобто, проблема була тоді, є вона і зараз. Тоді був певний етичний алгоритм її вирішення, і сьогодні теж.

Щодо ляпасу усім поколінням українців, то, думаю, ви, Максе, значно перебільшуєте значення цього вірша. Наприклад, попри негативне відношення до деяких рядків "На независимость Украины", я вважаю, що краще ми би своїми вчинками піднімали авторитет України, а не ганялися за рядками із різних віршів.

Невдалий твір, малопоетичний, у якому Бродський порушив багато своїх же правил, то й що? Кожен має право на помилку. Цей вірш є помилкою, просто чуттєвою помилкою.

І наша ціль - не схилятися перед віршами, а вчитися кращому, а не гіршому. Отже і вчимося, робимо висновки, розумно реагуємо.


Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-21 22:38:34 ]
Прикро, пане Володимире, що вилучили коментар. Я бачив такі великі коментарі тут, на Самвидаві. Можу навести приклади. Гадаю, що ви мали якусь іншу мотивацію для його вилучення. Може, я помиляюся, від чого ніхто із нас не застрахований...


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:48:38 ]
Ви помиляєтесь, і я ваш коментар перекинув вам до сторінок "етюдів" - ви можете його переопублікувати, якщо є таке бажання.


Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-21 22:52:15 ]
Давайте тут вести розмову від свого імені, викладати свої думки, а чуже бачення - краще окремими публікаціями. А то надмірна еклектика виходить.