ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.02 14:51
Сніг у моєму дворі
Не світять ліхтарі. Лише вогні
Замислених багатоповерхівок.
Засипав землю сніг, а в далині
Нечутний спів - мого життя уривок.

Скрізь - темрява. Дитинства милий двір
Все дивиться на білі кучугури.
Моя душа - занедбаний пустир,

Борис Костиря
2026.01.02 14:20
Пошуки
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.

Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів

Іван Потьомкін
2026.01.02 13:56
***
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м

Ярослав Чорногуз
2026.01.02 13:32
Різдво богині Дани
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.

Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов

Світлана Пирогова
2026.01.02 13:19
Зима не бутафорська
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.

Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама

Сергій Губерначук
2026.01.02 11:05
Нитки́ – не волосся…
Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.

Мов лампочки – очі.

Тетяна Левицька
2026.01.02 10:59
Прірва бажань
Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.

Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби

Сергій СергійКо
2026.01.01 21:12
100 слів
Я народився в п’ятдесятих.

Помер тиран – призвідник лих!

Війна позаду. Для завзятих

З'явився шанс зробити вдих.

Євген Федчук
2026.01.01 14:06
Гетьман Ян Оришевський
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма

М Менянин
2026.01.01 13:49
Мир вам
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.

01.01.2026р. UA

Борис Костиря
2026.01.01 13:36
Гітара
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.

Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі

Марія Дем'янюк
2026.01.01 11:59
Одягнула зимонька
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.

І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -

Микола Дудар
2026.01.01 11:52
Приблизно так, як варіянт.
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.

Тетяна Левицька
2026.01.01 10:40
Повертаючись назад
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
Новорічні кліпи
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
***
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Святослав Вакарчук / Вірші

 Без бою
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Майстер Рим 3 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-03-14 21:41:07
Переглядів сторінки твору 5829
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 4.96  (4.372 / 4.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.961 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.905
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-14 23:03:52 ]
Що ж це я... Мій бій продовжений, мій бій(з Маргарити Пушкіної). А принаймі пісня є над чим дуже подумати. Кому зараз легко(До себе). Все ж я думаю МИ вистоємо. Ми маємо на це право. Ми ж чоловіки. Жаль що жінки стали копіювати нашу силу. Ми вже так - аби погрітися.Згадується частенько Омар Хайям. але ж вічно не буде ж знущатися тиша. Щось та буде. Ми знайдемо. Знаєш, часто дивлюся на чорний квадрат Малєвіча і знаходжу нові образи. Але це вже інша тема, хоча біль від жінки чимось нагадує цю картину. Знущаєшся над собою, і над іншими. Чомусь скільки не слухаю цю пісню, біль просинається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-16 01:22:14 ]
Вразливо. Зворушливо. Розділяю. Сумую...

Щоб трохи розрядити патетику суму,
пропоную одновірш:
Біль від жінки
достає до печінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-17 21:19:24 ]
Тоді неписав, напишу зараз. Біль минула, залишилась важка і довга пам"ять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 18:51:16 ]
Зворотньо, посміхнутись? Ви знаєте, близько 50 чоловік на мене надіється, бо я виконую завжди доручення, вони знають мене в масці вічного щасливця. Чи не досить? А інші? А що вони думають, які щодо мене в них плани, чи не хочуть(я відверта людина) розпитати про все, а потім або підстелити або використати в своїх цілях. Вибачте, шановний, але я вічний параноїк. надивився - дость. Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе. Я такий як є, інше в мені вбили. Я не вірю в те, що щось стосується мене. Я звик. Це не песимізм. Гірше. Це реалізм!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 21:39:49 ]
Ще добавлю. Трохи я стомився, виснажився. За тридцять три роки я не бачив нічого окрім олжі. Я не вірю змінам, я таким народився. Попереду обман!
Я не прошу нічого, щось у мене виходить це добре. Помру, може згадають, а ні то й ні. Мене вже немає в цьому світі, залишилась тінь розпачу яка завершує розпочаті справи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 21:51:41 ]
Пане Володимире.
Схоже що цей вірш перетворюється в "Вірш Двох Коментаторів". Та й коментарі не стосуються твору, а відсилають до власних інтенцій. То ж - закінчуємо.
Про зворотній ефект - я мав на увазі себе. Це, мабуть, тому, що ми абсолютно різні за світосприйняттям. Ваші слова: Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе.
А я кажу - КРАЩЕ БУДЕ!!! Для цього і живемо.
Кожен має те - що вибирає. Це велика таємниця, яка лежить на поверхні. От я, наприклад, думаю зовсім інакше за Вас. І це тому, що я не оптиміст, а РЕАЛІСТ! Обов!язково буде краще!
Скажіть - хто з нас правий!!?
І я собі уявляю трагедію людини яка думає і відчуває !ОТАКЕ!, а ходить з маскою вічного щасливця!
І,вибачайте, я не підстеляю Вас, і не використовую ні в яких цілях. Для цього в мене є інші люди (ха-ха). Навпаки - я також надіюсь на Вас! ЩИРО! Отже на Вашому боці вже цілих 51 чоловік (чи чоловіків).

З повагою і надією.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 22:01:11 ]
Ще раз - пане Володимире.
Поки писав вищого коментаря, Ви запостили ще один. Це майже он-лайн листування.І Ви змусили мене взятись за голову! Дивлячись отак! на світ в 33 і оприлюднюючи своє кредо, Ви чого чекаєте - що я поспівчуваю, чи пожалію Вас, чи розділю Ваші погляди? Я вас запевняю - нормальні, адекватні люди дивляться на себе і своє місце в світі зовсім інакше.
Більше на цю тему - ні слова.

З надією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-19 11:47:29 ]
І все ж таки останній коментар. Жаль що їх неможливо звідси видалити. Я обдумаю, не завжди буває утопія, вибачаюсь за такий каламбур. Я знаю себе, розцвіте весна - відійду, почну жити більш оптимістично. Щодо людей які поважають мене. Більш за все це діти, у них ще не має властивості вкусити. + я доросла дитина, в якої не виходить дорослішати. А жалю я не вимагаю, бо сили волі в мене достатньо! А що буде краще погоджуюсь, але це буде тоді, коли люди любитимуть одне одного, а не нал гаманця! Все, мабуть таки справді забагато коментів. Я виходжу звідси і більше не повертаюсь(Зате вишло магічно 9(жартую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-19 13:16:30 ]
ПАНЕ ВАКУЛЕНКО К ВОЛОДИМИРЕЕЕЕЕЕЕ - МИР!!!
Розслабтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 12:16:12 ]
Боротьба, як стиль життя. Це мені просто близьке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-10-25 22:51:59 ]
Пане Володимире, повірте, 33 - це тільки початок. Попереду - завжди є надія. Мені в 33 теж було зле. Це, певно, історично-генетична дата. І настрій був упадницький, і полетіти в Космос та не вернутись. Але зараз мені трохи більше, я радію і тішуся життям, я закохуюсь і страждаю, втрачаю і страждаю знов. Та всі ці страждання свідчать лиш про одне - я іще жива. А це, повірте мені, варте того, щоб тішитись життям.