ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
***
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На мосту між учора і завтра
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
З голосу Езопа
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Відлига
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Про тебе
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Монолог маргінала
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
* * *
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Катерина Перша – від повії до імператриці
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
1994. Весілля №3 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Інтерв‘ю
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Святослав Вакарчук / Вірші

 Без бою
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Майстер Рим 3 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-03-14 21:41:07
Переглядів сторінки твору 5879
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 4.96  (4.372 / 4.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.961 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.905
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-14 23:03:52 ]
Що ж це я... Мій бій продовжений, мій бій(з Маргарити Пушкіної). А принаймі пісня є над чим дуже подумати. Кому зараз легко(До себе). Все ж я думаю МИ вистоємо. Ми маємо на це право. Ми ж чоловіки. Жаль що жінки стали копіювати нашу силу. Ми вже так - аби погрітися.Згадується частенько Омар Хайям. але ж вічно не буде ж знущатися тиша. Щось та буде. Ми знайдемо. Знаєш, часто дивлюся на чорний квадрат Малєвіча і знаходжу нові образи. Але це вже інша тема, хоча біль від жінки чимось нагадує цю картину. Знущаєшся над собою, і над іншими. Чомусь скільки не слухаю цю пісню, біль просинається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-16 01:22:14 ]
Вразливо. Зворушливо. Розділяю. Сумую...

Щоб трохи розрядити патетику суму,
пропоную одновірш:
Біль від жінки
достає до печінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-17 21:19:24 ]
Тоді неписав, напишу зараз. Біль минула, залишилась важка і довга пам"ять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 18:51:16 ]
Зворотньо, посміхнутись? Ви знаєте, близько 50 чоловік на мене надіється, бо я виконую завжди доручення, вони знають мене в масці вічного щасливця. Чи не досить? А інші? А що вони думають, які щодо мене в них плани, чи не хочуть(я відверта людина) розпитати про все, а потім або підстелити або використати в своїх цілях. Вибачте, шановний, але я вічний параноїк. надивився - дость. Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе. Я такий як є, інше в мені вбили. Я не вірю в те, що щось стосується мене. Я звик. Це не песимізм. Гірше. Це реалізм!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 21:39:49 ]
Ще добавлю. Трохи я стомився, виснажився. За тридцять три роки я не бачив нічого окрім олжі. Я не вірю змінам, я таким народився. Попереду обман!
Я не прошу нічого, щось у мене виходить це добре. Помру, може згадають, а ні то й ні. Мене вже немає в цьому світі, залишилась тінь розпачу яка завершує розпочаті справи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 21:51:41 ]
Пане Володимире.
Схоже що цей вірш перетворюється в "Вірш Двох Коментаторів". Та й коментарі не стосуються твору, а відсилають до власних інтенцій. То ж - закінчуємо.
Про зворотній ефект - я мав на увазі себе. Це, мабуть, тому, що ми абсолютно різні за світосприйняттям. Ваші слова: Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе.
А я кажу - КРАЩЕ БУДЕ!!! Для цього і живемо.
Кожен має те - що вибирає. Це велика таємниця, яка лежить на поверхні. От я, наприклад, думаю зовсім інакше за Вас. І це тому, що я не оптиміст, а РЕАЛІСТ! Обов!язково буде краще!
Скажіть - хто з нас правий!!?
І я собі уявляю трагедію людини яка думає і відчуває !ОТАКЕ!, а ходить з маскою вічного щасливця!
І,вибачайте, я не підстеляю Вас, і не використовую ні в яких цілях. Для цього в мене є інші люди (ха-ха). Навпаки - я також надіюсь на Вас! ЩИРО! Отже на Вашому боці вже цілих 51 чоловік (чи чоловіків).

З повагою і надією.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 22:01:11 ]
Ще раз - пане Володимире.
Поки писав вищого коментаря, Ви запостили ще один. Це майже он-лайн листування.І Ви змусили мене взятись за голову! Дивлячись отак! на світ в 33 і оприлюднюючи своє кредо, Ви чого чекаєте - що я поспівчуваю, чи пожалію Вас, чи розділю Ваші погляди? Я вас запевняю - нормальні, адекватні люди дивляться на себе і своє місце в світі зовсім інакше.
Більше на цю тему - ні слова.

З надією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-19 11:47:29 ]
І все ж таки останній коментар. Жаль що їх неможливо звідси видалити. Я обдумаю, не завжди буває утопія, вибачаюсь за такий каламбур. Я знаю себе, розцвіте весна - відійду, почну жити більш оптимістично. Щодо людей які поважають мене. Більш за все це діти, у них ще не має властивості вкусити. + я доросла дитина, в якої не виходить дорослішати. А жалю я не вимагаю, бо сили волі в мене достатньо! А що буде краще погоджуюсь, але це буде тоді, коли люди любитимуть одне одного, а не нал гаманця! Все, мабуть таки справді забагато коментів. Я виходжу звідси і більше не повертаюсь(Зате вишло магічно 9(жартую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-19 13:16:30 ]
ПАНЕ ВАКУЛЕНКО К ВОЛОДИМИРЕЕЕЕЕЕЕ - МИР!!!
Розслабтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 12:16:12 ]
Боротьба, як стиль життя. Це мені просто близьке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-10-25 22:51:59 ]
Пане Володимире, повірте, 33 - це тільки початок. Попереду - завжди є надія. Мені в 33 теж було зле. Це, певно, історично-генетична дата. І настрій був упадницький, і полетіти в Космос та не вернутись. Але зараз мені трохи більше, я радію і тішуся життям, я закохуюсь і страждаю, втрачаю і страждаю знов. Та всі ці страждання свідчать лиш про одне - я іще жива. А це, повірте мені, варте того, щоб тішитись життям.