ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Вакарчук / Вірші

 Без бою
Що ж це я, що ж це я не зумів
Зупинитися вчасно, все ясно
Зі мною тепер і назавжди.
Пізно не йди, не йди від мене...
Я налию собі, я налию тобі вина,
А хочеш із медом.

Хто ти є? Ти взяла моє життя,
І не віддала,
Хто ти є? Ти випила мою кров,
І п'яною впала,
Твої очі кличуть, хочуть мене,
Ведуть за собою...

Хто ти є, ким би не була ти -
Я не здамся без бою!
Я не здамся без бою!

Шо ж це я, шо ж це я не зумів,
Зупинити себе - тебе, сьогодні,
Сьогодні так дує, без тебе сумую,
Сумую без тебе... Накинь шось на себе...




Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Майстер Рим 3 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-14 21:41:07
Переглядів сторінки твору 5642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 4.96  (4.372 / 4.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.961 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.905
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-14 23:03:52 ]
Що ж це я... Мій бій продовжений, мій бій(з Маргарити Пушкіної). А принаймі пісня є над чим дуже подумати. Кому зараз легко(До себе). Все ж я думаю МИ вистоємо. Ми маємо на це право. Ми ж чоловіки. Жаль що жінки стали копіювати нашу силу. Ми вже так - аби погрітися.Згадується частенько Омар Хайям. але ж вічно не буде ж знущатися тиша. Щось та буде. Ми знайдемо. Знаєш, часто дивлюся на чорний квадрат Малєвіча і знаходжу нові образи. Але це вже інша тема, хоча біль від жінки чимось нагадує цю картину. Знущаєшся над собою, і над іншими. Чомусь скільки не слухаю цю пісню, біль просинається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-16 01:22:14 ]
Вразливо. Зворушливо. Розділяю. Сумую...

Щоб трохи розрядити патетику суму,
пропоную одновірш:
Біль від жінки
достає до печінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-17 21:19:24 ]
Тоді неписав, напишу зараз. Біль минула, залишилась важка і довга пам"ять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 18:51:16 ]
Зворотньо, посміхнутись? Ви знаєте, близько 50 чоловік на мене надіється, бо я виконую завжди доручення, вони знають мене в масці вічного щасливця. Чи не досить? А інші? А що вони думають, які щодо мене в них плани, чи не хочуть(я відверта людина) розпитати про все, а потім або підстелити або використати в своїх цілях. Вибачте, шановний, але я вічний параноїк. надивився - дость. Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе. Я такий як є, інше в мені вбили. Я не вірю в те, що щось стосується мене. Я звик. Це не песимізм. Гірше. Це реалізм!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 21:39:49 ]
Ще добавлю. Трохи я стомився, виснажився. За тридцять три роки я не бачив нічого окрім олжі. Я не вірю змінам, я таким народився. Попереду обман!
Я не прошу нічого, щось у мене виходить це добре. Помру, може згадають, а ні то й ні. Мене вже немає в цьому світі, залишилась тінь розпачу яка завершує розпочаті справи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 21:51:41 ]
Пане Володимире.
Схоже що цей вірш перетворюється в "Вірш Двох Коментаторів". Та й коментарі не стосуються твору, а відсилають до власних інтенцій. То ж - закінчуємо.
Про зворотній ефект - я мав на увазі себе. Це, мабуть, тому, що ми абсолютно різні за світосприйняттям. Ваші слова: Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе.
А я кажу - КРАЩЕ БУДЕ!!! Для цього і живемо.
Кожен має те - що вибирає. Це велика таємниця, яка лежить на поверхні. От я, наприклад, думаю зовсім інакше за Вас. І це тому, що я не оптиміст, а РЕАЛІСТ! Обов!язково буде краще!
Скажіть - хто з нас правий!!?
І я собі уявляю трагедію людини яка думає і відчуває !ОТАКЕ!, а ходить з маскою вічного щасливця!
І,вибачайте, я не підстеляю Вас, і не використовую ні в яких цілях. Для цього в мене є інші люди (ха-ха). Навпаки - я також надіюсь на Вас! ЩИРО! Отже на Вашому боці вже цілих 51 чоловік (чи чоловіків).

З повагою і надією.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 22:01:11 ]
Ще раз - пане Володимире.
Поки писав вищого коментаря, Ви запостили ще один. Це майже он-лайн листування.І Ви змусили мене взятись за голову! Дивлячись отак! на світ в 33 і оприлюднюючи своє кредо, Ви чого чекаєте - що я поспівчуваю, чи пожалію Вас, чи розділю Ваші погляди? Я вас запевняю - нормальні, адекватні люди дивляться на себе і своє місце в світі зовсім інакше.
Більше на цю тему - ні слова.

З надією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-19 11:47:29 ]
І все ж таки останній коментар. Жаль що їх неможливо звідси видалити. Я обдумаю, не завжди буває утопія, вибачаюсь за такий каламбур. Я знаю себе, розцвіте весна - відійду, почну жити більш оптимістично. Щодо людей які поважають мене. Більш за все це діти, у них ще не має властивості вкусити. + я доросла дитина, в якої не виходить дорослішати. А жалю я не вимагаю, бо сили волі в мене достатньо! А що буде краще погоджуюсь, але це буде тоді, коли люди любитимуть одне одного, а не нал гаманця! Все, мабуть таки справді забагато коментів. Я виходжу звідси і більше не повертаюсь(Зате вишло магічно 9(жартую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-19 13:16:30 ]
ПАНЕ ВАКУЛЕНКО К ВОЛОДИМИРЕЕЕЕЕЕЕ - МИР!!!
Розслабтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 12:16:12 ]
Боротьба, як стиль життя. Це мені просто близьке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-10-25 22:51:59 ]
Пане Володимире, повірте, 33 - це тільки початок. Попереду - завжди є надія. Мені в 33 теж було зле. Це, певно, історично-генетична дата. І настрій був упадницький, і полетіти в Космос та не вернутись. Але зараз мені трохи більше, я радію і тішуся життям, я закохуюсь і страждаю, втрачаю і страждаю знов. Та всі ці страждання свідчать лиш про одне - я іще жива. А це, повірте мені, варте того, щоб тішитись життям.