ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Святослав Вакарчук / Вірші

 Без бою
Що ж це я, що ж це я не зумів
Зупинитися вчасно, все ясно
Зі мною тепер і назавжди.
Пізно не йди, не йди від мене...
Я налию собі, я налию тобі вина,
А хочеш із медом.

Хто ти є? Ти взяла моє життя,
І не віддала,
Хто ти є? Ти випила мою кров,
І п'яною впала,
Твої очі кличуть, хочуть мене,
Ведуть за собою...

Хто ти є, ким би не була ти -
Я не здамся без бою!
Я не здамся без бою!

Шо ж це я, шо ж це я не зумів,
Зупинити себе - тебе, сьогодні,
Сьогодні так дує, без тебе сумую,
Сумую без тебе... Накинь шось на себе...




Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Майстер Рим 3 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-03-14 21:41:07
Переглядів сторінки твору 5809
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 4.96  (4.372 / 4.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.961 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.905
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-14 23:03:52 ]
Що ж це я... Мій бій продовжений, мій бій(з Маргарити Пушкіної). А принаймі пісня є над чим дуже подумати. Кому зараз легко(До себе). Все ж я думаю МИ вистоємо. Ми маємо на це право. Ми ж чоловіки. Жаль що жінки стали копіювати нашу силу. Ми вже так - аби погрітися.Згадується частенько Омар Хайям. але ж вічно не буде ж знущатися тиша. Щось та буде. Ми знайдемо. Знаєш, часто дивлюся на чорний квадрат Малєвіча і знаходжу нові образи. Але це вже інша тема, хоча біль від жінки чимось нагадує цю картину. Знущаєшся над собою, і над іншими. Чомусь скільки не слухаю цю пісню, біль просинається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-16 01:22:14 ]
Вразливо. Зворушливо. Розділяю. Сумую...

Щоб трохи розрядити патетику суму,
пропоную одновірш:
Біль від жінки
достає до печінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-17 21:19:24 ]
Тоді неписав, напишу зараз. Біль минула, залишилась важка і довга пам"ять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 18:51:16 ]
Зворотньо, посміхнутись? Ви знаєте, близько 50 чоловік на мене надіється, бо я виконую завжди доручення, вони знають мене в масці вічного щасливця. Чи не досить? А інші? А що вони думають, які щодо мене в них плани, чи не хочуть(я відверта людина) розпитати про все, а потім або підстелити або використати в своїх цілях. Вибачте, шановний, але я вічний параноїк. надивився - дость. Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе. Я такий як є, інше в мені вбили. Я не вірю в те, що щось стосується мене. Я звик. Це не песимізм. Гірше. Це реалізм!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 21:39:49 ]
Ще добавлю. Трохи я стомився, виснажився. За тридцять три роки я не бачив нічого окрім олжі. Я не вірю змінам, я таким народився. Попереду обман!
Я не прошу нічого, щось у мене виходить це добре. Помру, може згадають, а ні то й ні. Мене вже немає в цьому світі, залишилась тінь розпачу яка завершує розпочаті справи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 21:51:41 ]
Пане Володимире.
Схоже що цей вірш перетворюється в "Вірш Двох Коментаторів". Та й коментарі не стосуються твору, а відсилають до власних інтенцій. То ж - закінчуємо.
Про зворотній ефект - я мав на увазі себе. Це, мабуть, тому, що ми абсолютно різні за світосприйняттям. Ваші слова: Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе.
А я кажу - КРАЩЕ БУДЕ!!! Для цього і живемо.
Кожен має те - що вибирає. Це велика таємниця, яка лежить на поверхні. От я, наприклад, думаю зовсім інакше за Вас. І це тому, що я не оптиміст, а РЕАЛІСТ! Обов!язково буде краще!
Скажіть - хто з нас правий!!?
І я собі уявляю трагедію людини яка думає і відчуває !ОТАКЕ!, а ходить з маскою вічного щасливця!
І,вибачайте, я не підстеляю Вас, і не використовую ні в яких цілях. Для цього в мене є інші люди (ха-ха). Навпаки - я також надіюсь на Вас! ЩИРО! Отже на Вашому боці вже цілих 51 чоловік (чи чоловіків).

З повагою і надією.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 22:01:11 ]
Ще раз - пане Володимире.
Поки писав вищого коментаря, Ви запостили ще один. Це майже он-лайн листування.І Ви змусили мене взятись за голову! Дивлячись отак! на світ в 33 і оприлюднюючи своє кредо, Ви чого чекаєте - що я поспівчуваю, чи пожалію Вас, чи розділю Ваші погляди? Я вас запевняю - нормальні, адекватні люди дивляться на себе і своє місце в світі зовсім інакше.
Більше на цю тему - ні слова.

З надією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-19 11:47:29 ]
І все ж таки останній коментар. Жаль що їх неможливо звідси видалити. Я обдумаю, не завжди буває утопія, вибачаюсь за такий каламбур. Я знаю себе, розцвіте весна - відійду, почну жити більш оптимістично. Щодо людей які поважають мене. Більш за все це діти, у них ще не має властивості вкусити. + я доросла дитина, в якої не виходить дорослішати. А жалю я не вимагаю, бо сили волі в мене достатньо! А що буде краще погоджуюсь, але це буде тоді, коли люди любитимуть одне одного, а не нал гаманця! Все, мабуть таки справді забагато коментів. Я виходжу звідси і більше не повертаюсь(Зате вишло магічно 9(жартую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-19 13:16:30 ]
ПАНЕ ВАКУЛЕНКО К ВОЛОДИМИРЕЕЕЕЕЕЕ - МИР!!!
Розслабтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 12:16:12 ]
Боротьба, як стиль життя. Це мені просто близьке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-10-25 22:51:59 ]
Пане Володимире, повірте, 33 - це тільки початок. Попереду - завжди є надія. Мені в 33 теж було зле. Це, певно, історично-генетична дата. І настрій був упадницький, і полетіти в Космос та не вернутись. Але зараз мені трохи більше, я радію і тішуся життям, я закохуюсь і страждаю, втрачаю і страждаю знов. Та всі ці страждання свідчать лиш про одне - я іще жива. А це, повірте мені, варте того, щоб тішитись життям.