Цікаво. Це і є верховинська мова, а чи тут лише окремі слова і вимова? Як би там не було, але мені сподобалося, нагадує, і навіть дуже, подільський діалект.

Василинко... Як щемко... Миру Вам, любові, рідна моя!

Слова й направду мов пацьорки! Дзвінкі й файні!

Возму і пошлю я всіх у баню,
Побаную троха і піду до Гані,
най заробит Ганя троха мані-
буден файно нам і фанні. :)

Банітів у баню не пускають, а посилають, Зеню!
Зведений словник застарілих та маловживаних слівБанит — вигнанець. Баницыя (баниція) — вигнання за межі держави, вирок про вигнання, .... Виволанець — відлучений від церкви, вигнанець (див. банит) ...

Щиро дякую всім за гарні слова. Пане Валентине, верховинської мови як такої не існує,це лише діалект – західноукраїнський, можливо, й справді чимось близький до подільського (теж захід). Хоча є окремі діячі на Закарпатті, що твердять про так звану русинську мову. Я вважаю, що без діалектів – без живого мовлення – літературна мова закаменіє.

Банувати – тужити, сумувати.
Пацьорки – намисто з бісеру.
косиці – квіти; файно, красно – гарно, чаловати – і чарувати, і обманювати; шатя – одяг, звідати – питати, плай, плайик, плаєчок – гірська стежка, схил гори без лісу, косогір.

Пане Велесе, у нашому діалекті є такі слова, що залишилися ще з часів Київської Русі, адже горяни мимоволі були "консервативні". Я деколи пробую наводити міжмовні паралелі, наскільки мені дозволяють знання, і видається, що багато слів ми позичили іншим, сусіднім народам, що тут оселилися пізніше, а потім вони нам нібички їх повертають. Але це тема лінгвістичного дослідження. а я дилетант. Тільки боляче, що й справді забуваються слова правічні, їх витісняють суржик чи англіцизми, чи щось інше таке...

Ну ось,була така спроба...

Дуже гарна спроба, Василинко, потрібно ще і ще.
Є дуже багато українців, які люблять і цінять і мову літературну, класичну і материнську говірку тої чи тої землі нашої...