ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Ітешко / Вірші

 Моя маленька...




Найвища оцінка Анна Хромова 5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анна Вишня 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-15 14:41:11
Переглядів сторінки твору 6041
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.235 / 4.67  (4.519 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.520 / 5  (4.511 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 20:28:33 ]
А чому поцілунок тільки в лобик? Можна ще і у щічки, і устонька, і ... нема чого так на роботу швидко бігти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 09:49:49 ]
Якщо поцілувати "ще і у щічки, і устонька, і...", то вже ніхто нікуди не йде :)
Але в житті не завжди те робиться, чого хочеться (нажиль).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:24:59 ]
Краще замінити на "цілую у лобок" - це додасть Вашому твору пікантності.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:39:36 ]
Ну, і традиційно - 5.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:42:29 ]
:) пікантності може і додавить, але це відіб'ється на романтизмі. Нехай вже буде, так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:45:30 ]
А все-таки, Олександре, подумайте. Варіант "цілую у лобок" знаходицця в чудовій гормонії з оцими чарівними рядками:
Розлетілись по кімнаті
Ґудзики з моєї сорочки.
Ти зірвала з мене штанці,
Порвала білизну на шматочки.
Розстріляла мої груди,
Залпом своїх поцілунків.
Я відчув твою пружність сідниць
Ніжним дотиком кінчиків пальців.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:46:05 ]
Михайле, притаманні авторові ліризм і тонкість почуттів не можна отак нівечити фізіологічними подробицями!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:46:16 ]
Їй-Богу, поцілунок в лобок краще, ніж в лобик!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:47:30 ]
Добре. Все-таки, це не мій твір, а Олександрів. Авторові має бути видніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:48:47 ]
Дісно, розуміння істинної ніжності рідко зустрічається у чоловіків. Михайле, ви щойно вкотре довели це. Олександре, бережіть ці тендінтні якості своєї душі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 13:17:22 ]
Так, Анно, недарма ж кажуть: "я задихаюсь від ніжності" самі знаєте де...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2006-11-20 14:02:45 ]
дякую за похвалу мого вірша.можливо в ньому дійсно потрібно щось доробити. та автору його твори здаються досконалими. а з боку завжди виднішше. тому я з тобою все таки погоджуюсь і пропоную зіграти в таку гру: візьми на вибір любий з моїх віршів що я колись надрукую і зроби з нього все що заманеться. мені не шкода.
ти вже вибач але я цю гру починаю вже сьогодні.
з всіх твоїх віршів цей мені сподобався найбільше.
виринає з памяті щось знайоме, давно забуте.
ось тобі моя інтерпритація. якщо сподобається то внеси зміни. ідея тпору твоя то ж і твір залишається повністю твоїм. з повагою В.З.

сьогодні на небі
не має зірок
в кімнаті лишились
з тобою ми вдвох
і холод на дворі
а в серці вогонь
палить мене дотик
коханих долонь
вівірвуся я в тишу
де млосний твій подих
і в шовку волосся
зловлю аромат
літаю там досі,
до тебе до тебе
де вечір нам мостить
трояндовий сад
зплилися губами зплелися руками
летіли у вирій за птахами в слід
сорочки на дрантя тканина зубами
і гудзики кулями бзикнули в світ
тріщала білизна
й шрапнель поцілунків
у груди впилася
твої і мої
сідниць половинки
як долі дарунки
де пальці згорають
в хмільному вогні
як в вічність у ліжко
напитися вдосталь
тілами єкстазу
допоки зоря
не зітре росою твої поцілунки
чи поки з орбіти
не зійде земля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-21 18:09:25 ]
Я пригорнув тебе до себе,
Немов другу половину свого тіла,
Яка на місце стати захотіла.
Як гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-22 19:16:05 ]
Вірш вдалий, сучасний і вміло збережений на позитивному рівні еротичності без зайвої вульгарності.