ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Ітешко / Вірші

 Моя маленька...




Найвища оцінка Анна Хромова 5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анна Вишня 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-15 14:41:11
Переглядів сторінки твору 5700
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.235 / 4.67  (4.519 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.520 / 5  (4.511 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 20:28:33 ]
А чому поцілунок тільки в лобик? Можна ще і у щічки, і устонька, і ... нема чого так на роботу швидко бігти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 09:49:49 ]
Якщо поцілувати "ще і у щічки, і устонька, і...", то вже ніхто нікуди не йде :)
Але в житті не завжди те робиться, чого хочеться (нажиль).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:24:59 ]
Краще замінити на "цілую у лобок" - це додасть Вашому твору пікантності.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:39:36 ]
Ну, і традиційно - 5.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:42:29 ]
:) пікантності може і додавить, але це відіб'ється на романтизмі. Нехай вже буде, так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:45:30 ]
А все-таки, Олександре, подумайте. Варіант "цілую у лобок" знаходицця в чудовій гормонії з оцими чарівними рядками:
Розлетілись по кімнаті
Ґудзики з моєї сорочки.
Ти зірвала з мене штанці,
Порвала білизну на шматочки.
Розстріляла мої груди,
Залпом своїх поцілунків.
Я відчув твою пружність сідниць
Ніжним дотиком кінчиків пальців.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:46:05 ]
Михайле, притаманні авторові ліризм і тонкість почуттів не можна отак нівечити фізіологічними подробицями!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:46:16 ]
Їй-Богу, поцілунок в лобок краще, ніж в лобик!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:47:30 ]
Добре. Все-таки, це не мій твір, а Олександрів. Авторові має бути видніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:48:47 ]
Дісно, розуміння істинної ніжності рідко зустрічається у чоловіків. Михайле, ви щойно вкотре довели це. Олександре, бережіть ці тендінтні якості своєї душі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 13:17:22 ]
Так, Анно, недарма ж кажуть: "я задихаюсь від ніжності" самі знаєте де...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2006-11-20 14:02:45 ]
дякую за похвалу мого вірша.можливо в ньому дійсно потрібно щось доробити. та автору його твори здаються досконалими. а з боку завжди виднішше. тому я з тобою все таки погоджуюсь і пропоную зіграти в таку гру: візьми на вибір любий з моїх віршів що я колись надрукую і зроби з нього все що заманеться. мені не шкода.
ти вже вибач але я цю гру починаю вже сьогодні.
з всіх твоїх віршів цей мені сподобався найбільше.
виринає з памяті щось знайоме, давно забуте.
ось тобі моя інтерпритація. якщо сподобається то внеси зміни. ідея тпору твоя то ж і твір залишається повністю твоїм. з повагою В.З.

сьогодні на небі
не має зірок
в кімнаті лишились
з тобою ми вдвох
і холод на дворі
а в серці вогонь
палить мене дотик
коханих долонь
вівірвуся я в тишу
де млосний твій подих
і в шовку волосся
зловлю аромат
літаю там досі,
до тебе до тебе
де вечір нам мостить
трояндовий сад
зплилися губами зплелися руками
летіли у вирій за птахами в слід
сорочки на дрантя тканина зубами
і гудзики кулями бзикнули в світ
тріщала білизна
й шрапнель поцілунків
у груди впилася
твої і мої
сідниць половинки
як долі дарунки
де пальці згорають
в хмільному вогні
як в вічність у ліжко
напитися вдосталь
тілами єкстазу
допоки зоря
не зітре росою твої поцілунки
чи поки з орбіти
не зійде земля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-21 18:09:25 ]
Я пригорнув тебе до себе,
Немов другу половину свого тіла,
Яка на місце стати захотіла.
Як гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-22 19:16:05 ]
Вірш вдалий, сучасний і вміло збережений на позитивному рівні еротичності без зайвої вульгарності.