ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
***
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 «Нестерпно бути зрадженим. Болить.»
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 09:09:46
Переглядів сторінки твору 11360
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.892 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.662 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 12:08:16 ]
Пані Лесю мені здається в українські мові немає слова /поїзд/ здається - потяг. потяги не летят, а мчаться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:08:21 ]
Пане Григорію, будь ласка, прдовжуйте свої уроки української мови! З радістю дослухаюся! Потяги мчаться? чудово, зараз же заміню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 14:51:52 ]
Вибачте, пане Григорію, що втручаюсь, але мені здається ( із словником у руках), що в українській мові присутні і "поїзд" і "потяг", а слово "летить" досить часто вживається у переносному значенні для підкреслення швидкості руху і надання більшого емоційного забарвлення і виразності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 13:17:03 ]
Яка сувора правда,але істина, тому болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:09:09 ]
Хто відчуває, тому й болить, пані Надіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:30:55 ]
Так, як я вже висловлювався - (З)РАДА - це наша національна риса.
Коли би не вона - давно би жили краще, ніж хто-небудь в Європі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:56:52 ]
Напевно, і нескоро відболить, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 17:51:17 ]
Я розумію алегоричне значення /летиь/ но позд і потяг в україські мові мають двоїне значення потяг це те що іде по рейках. Поїзд запозичене слово і походить від поїздки кудись воно ввішло в житок у нас. так як тепер кажуть поняття замість порзуміння. Я не літератор но частенько заглядаю в словник. на мою замітку прошу Лесю не гніватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 18:13:17 ]
Паны Лесю я тільки що зайшов ві вікепендію і вибачаюсь в нуші мові слово поїзд таки є. ранше я находив зовсім було тлумаченя. Ще раз вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:52:51 ]
Пане Григорію, ми всі вчимося, шукаємо. Успіхів Вам у цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:34:10 ]
Гарний вірш, Лесю.
Не можу оцінювати Ліну Костенко, а ви, тут, ніби ввійшли в образ чоловіцтва, глянули тим чоловічим поглядом, який, на жаль, у чоловіків рідко присутній.

Щодо зауваг, то й важко так відразу і поверхнево, але є, мені здається, нюанс у "наша" рать, може краще якось інакше? Бо "наша" ніби трохи звужує проблематику?
А ще, як на мене, буквально на мікрон ідеологія у вірші тіснить красу.
Можливо тут "Купи, продай, продай, купи і зрадь", "Від власних куль вивітрюються в дим"
"Ти мав рятунком, батьком стати їм" - трохи більше б тут поетичного ефіру?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:56:47 ]
Дякую, пане Володимире, це - типовий взірець не дуже вдалого поєднання політики з піїтикою, які поєднуються приблизно так, як олія і вода. Обійдеться "тато" і "наша рать", бо "нас - рать", без поетичного ефіру, хай вибачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:10:36 ]
Ні, Лесю, спробую не погодитися. Вірш не типовий. Він дуже хороший. Просто я вліз у хащі свого підсвідомого :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:27:24 ]
Володимире, серденько, цей вірш - випадковий вихлюп емоцій. Повірте. я знаю йому ціну. Є вірші, які люблю - "Сльозу Цезаря", "Жанна", наприклад, це - справді особливе, з неба, а про політику - так, від вітру. В хащах свого підсвідомого я знайшла отаке трохи зневажливе, іншого для цієї теми й витрачати не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 22:45:21 ]
Щодо любові до своїх (і "чужих") віршів: справді, кому прийде в голову любити вірш про зраду (свій біль?) - мабуть, лише збоченцю. А Ви, Лесю, людина цілком адекватна (в хорошому розумінні цього слова, бо всяка творча людина не є прихильником "норми" як синоніма "посередності").
І вірш цей не любові потребує - співчуття! А якщо щиро - він досить гармонійний і технічно на висоті.
А щодо слова потяг, яке Вам тут намагались нав'язати, то якраз воно і є двозначним (бо може бути потяг до когось чи чогось...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:26:35 ]
Орино, спасибі, Ви все чудово зрозуміли. А саме цього - розуміння - мешканцям цього сайту вкрай бракує. Всім нестерпно хочеться повчати одне одного, навіть тим, хто ходить ще до дитячого садочка в поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-23 11:47:13 ]
Мені здається, пані Лесю, що Ви цю зраду пережили, причому зовсім недавно. Бо інакше ТАК не пишеться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:18:42 ]
Ганно, серденько, дякую за глибину розуміння. Цб зраду я пережила давно, у 2005-му, коли всі ще були в ейфорії від нашого "месії", але право говорити такими словами отримала тільки зараз. Ото і сказала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-30 12:24:46 ]
Пані Лесю, кожен рядок Вашого вірша можна коментувати як весь вірш. І не тільки цей. Це дуже добре. Якщо вийде, хотів би Ваш біль трошки уйняти. Пдумайте як болить Жванії з бригадою, вони ж бабло вклали яке, а якщо й отримали то заводик якийсь свічний. І головному міліціонеру болить - ловить-ловить хабарників у вузах, а їх не меншає. До речі, кажуть в Тернополі диплом будь-якого вузу (крім медичного) $1000. Але то таке, просто полегкість, не треба витрачати час-роки і кошти (слово таке популярне). Результат набутих знань одинаковий.
Вже не кажу про новітнього полководця-захисника в сукні від біс знає якого мільйонера. Не дає її "солдатам" дорватись до залишків стола той ненависний Шрек, Пріщавий, Рабий чи як там ще називають його. Від того Ярославський чи Живаго урве Припортовий для Вас особисто і мене і решти України не зміниться нічого. От для їх шоверів, кухарок і прислуги зміниться. Тільки не кажіть, що Ви з тої команди, Ваші твори говорять навпаки. Якби він хотів корону, то йшов натореною стежкою і десять років царства з півцарства в придачу забезпечені. Тай зараз не пізно. Слухає порад старих чудо-богатирів Кучми, робить напівмажоритарний парламент і все в мішку. До речі, цікаво, втримається від спокуси чи ні? Та яким батьком своїм солдатам? Мало тої війни було на нашій землі? В кого віднімати? В Донбасі від трударів? І що віднімати? Землю з рудою чи каторжну працю. Може будинки як в 90-их абхази в Сухумі в грузинів?
Остання міна т. Медведчука діє безвідмовно. Влада в нього така, що кожний барига може попробувати віднімати. Навіть божественний не втримався. І будуть далі перти кожен хто дорветься до крісла в ВР чи КМ. Лесю, віриться, що ви не станете ходити по трибуні як Аня Герман і бачити "світло в очах" проплачених чиновнків в шкіряних пальтах і людей привезених ними, як це було при морозовському путчі. Отам були "солдати", які ждали трофеїв.
Як і його попередники він докладає зусиль для створення держави Україна, якої до цього не існувало. Та ще й не факт, що вона відбулася. Мрія в багатьох є - довести до Руїни (історія не всіх вчить) і далі як завжди. Який не є, що не робить, але він Президент україни. Виберуть іншого, кого б не вибрали, також буде президентом України, а не її частки.
Дуже багато тексту, але сподіваюсь Ви не розсердитесь. Не подумайте, що це повчання. Це коментар. Сподіваюсь, що в праві на коментар на свій вірш Ви мені не відмовите?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 18:53:27 ]
Саша, дуже рада, що спонукала Вас так розлого і щиро викласти свої думки. А мої - у вірші.
Дякую, що не зараховуєте наш вуз до тих, чий диплом можна купити. Навіть екзамен не можна. Принаймні на нашій кафедрі. Але стара схема навчання розвалюється, а нова... Господи, змилуйся над пацієнтами наших майбутніх лікарів.