ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вячеслав Семенко (1945) / Вірші

 Погляд з срібного періоду
Прочитав по очах- "Я тебе не тримаю...",
і пішов у сиру нерозгадану ніч.
Та я знаю -
ти вітрильця , як чари з ромашки зриваєш,
і піддатливий віск
з догоряючих свіч
таємниці ранкові тобі розкриває.

Загадково у дзеркалі місяць всміхнеться,
опівнічно зітхне засинаючий сад.
І здригнеться,
затуманіє Усмішка
скельця - озерця,
розітнувши збіжить - чи сльоза чи роса.
І здається -
земля під ногами хитнеться...

Невсипущим чеканням,як знак запитання,
біля скроні дівочиться твій завиток...
До світання
ця солодка у грішній цнотливості тайна -
перший крок на хиткий і зрадливий місток,
від незнаних бажань- незвабливе вітання.

Між зірок мерехтіння - знайоме обличчя
віддзеркалить поверхня чарівного скла.
І все ближче -
ці лякаючі очі,
бентежні,незвичні...
Перед тим ,як в зіниці опуститься мла -
Тихо скрикнувши , ім"я моє ти покличеш.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-23 18:14:21
Переглядів сторінки твору 5875
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.708 / 5.5  (4.743 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.693 / 5.5  (4.790 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2020.12.17 04:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 18:57:32 ]
Привіт Вячеславе,
Йонкерс рулз!!! :-)
Прийшов троха побавитись у критика:-)
Мона???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 19:05:43 ]
Я так зрозумів що мо`. :-))))
Прошу напочатку відразу зазначити, що мені загально-охплююче вірш сподобався.
Як і вся зрештою Ваша поезія...
Отож,
переходжу на суб`єктивні проділи відзеркалення перечитаного:
***
"ти вітрильця , як чари з ромашки зриваєш," - "віртильця" чого: мрії, ходи, сукні...???
***
"ніч/свіч" - затерто-перетерта рима
***
"І здригнеться,
затуманіє Усмішка
скельця - озерця,
розітнувши збіжить - чи сльоза чи роса." - щось тут "затуманено" все сказано, як на мене - розтуманьте - будьте ласкаві. :)
***
"від незнаних бажань- незвабливе вітання." - щось тут я не зрозумів... і знова затуманів... :-)
***
"Між зірок мерехтіння - знайоме обличчя
віддзеркалить поверхня чарівного скла." - знов затуманено може "В між зірок..."
***
"Тихо скрикнувши , ім"я моє ти покличеш." - то що героїня має спочатку скрикнути, а потім покликати - так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 20:36:39 ]
Хай,Юрко, гавар"ю?Втішений негайною увагою.
По " колеї" -
1. Вітрильця - маленькі білі пелюстки,в моїй уяві
подібні на вітрила,
2. Якщо в повний місяць опівночі розмістити дзеркало під певним кутом,можна побачити
чиєсь обличчя,але перед тим воно затуманиться;
(ночі росяні),то по ньому ще й збіжить конденсат,а може й слізка?
3.Процес гадання на хлопця викликає у дівчини
непізнані(відсутність досвіду),ще їй не зрозумілі бажання,які будуть мати місце в майбутньому .
4.В дзеркалі відбиваються разом з місяцем і інші
небесні тіла,які мерехтять-ось між них і виникає
знайомий образ лиця, а від радості і сильних вражень дівчата часом скрикують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 21:02:35 ]
Файно - тепер "критик" насупив брови...
Тепер прояснилось - хотілось би щоби не лишень автору, ай всім решта не було туманно...
По колєї:
1) Тут мені хотілось лишень почути Вашу думку. Крапка.
2)Вибачаюсь, що ще раз процитую:
***
І здригнеться,
затуманіє Усмішка
скельця - озерця,
розітнувши збіжить - чи сльоза чи роса.
Я просто іду за Вашими розділовими знаками.
Дія а)здригнеться,
дія б)затуманіє Усмішка скельця - озерця,
дія в)розітнувши збіжить - чи сльоза чи роса.
: затуманіє усмішка (кого/чого) скельцЯ чи затуманіє усмішка В скельцІ
: розітнувши збіжить - розітнувши "що?"
3)Дякуючи поясненню - зрозумів
4)Тоді це не "між", а "у зірок мерехтінні"...
5)Хотів довідатися чи таку послідовніцть ви мали на увазі:
а) скрикнути
б) покликати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 21:40:50 ]
Для особливо обдарованих -
здригнеться усмішка в скельці, по якому пробіжить цівка рідини неясного походження,
розітнувши скельце надвоє.Мордалізація (типа лица)з"явилась не у світлі(мерехтінні)а власне
між них.В цьому сюжеті - власне така послідовність.Хоча буває і навпаки.
Вам добре, а я ще "ні в одном глазу..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 21:48:02 ]
Хіх,
Вячеславе, а Ви, що сердитесь на мене??? :(
Добре "обрадовані" підуть бавитись де-інде, коли так.
(забирає з пісочниці: 2 пасочки пластикові, 1-го ведмедика без вуха, чолг "Рудий" без 4х панцерних і без Шаріка...)
Успіхів :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 22:05:54 ]
А якщо на серйо.
Я просто звернув Вашу увагу на місця, які вважав дещо незрозумілими для читача.
Я сам грішник - маю купу віршів, які напевно сам і розумію, бо я їх сам і написав.
Не гнівайтесь, я припиняю свої коментарі...
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 22:06:14 ]
Боже збав,Юрію !я прекрасно розумію жарти і дякую за чудовий час. Надіюсь на подальші спілкування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-02-25 23:53:42 ]
Я бачу, тут якась монополія Юрія Лазірко і Вячеслава Семенко... все ж дозволю собі коментар (існує "Антомонопольне законодавство"). В загальному це Ваша, Вячеславе, найкраща поезія (а перечитала я майже всі). До речі в Ваших поезіях присутня таємничість, яку я дуже поважаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-26 17:08:39 ]
Дякую ,АП .А до таємничості привчають на цьому сайті.Я сам відчуваю - від класицизму переходжу до містики,і це не шкодить,ось тільки Юрко бурчить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-26 17:23:36 ]
Вячеславе,
Чудовий вірш - я хотів у критика троха побавитись.
Ну щоби нудно не було... :-)))
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-26 17:31:03 ]
Може хтось якусь оціночку клікнув ,га ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-26 17:37:41 ]
No prob! :-)