Вітер перестає дути
І є тільки нескінченна прозорість повітря .
А вона - всюди. Тиша благовійна...
Два чорних птаха - Думка і Пам'ять
Нечутно пролітають над Землею.
Із настанням сутінків Святі птахи
Присідають до господаря на плечі
і докладно розповідають йому про все , що бачили.

_ Мандрівника, як брата, фея Світла пригорнула
І мовила йому слова:
...В світі зростають сили Добра ,
Адже сили - від Неба.
Гарна радість від Духовного хліба.
До справ Святих приєднався Схід.

Звірячому - біда , слабким - паростки Життя.

Духом повстали в Русі , підсумок очевидний.
І багатьма він шаною на види світлий.
Пророцтво є. Найдавніші живі.
Вони всю міць віддавали Носію Сили.

Сивочолого Одкровення святе ,
Суть цікава і багатьох захопить.
Подвижником, зі Сходу, сказано досить.
Хто відкидає Хліба - віддалився від Бога.

Суть ясна - розділені права , тумани густі ,
Духовна спрага, вогонь , сталева лайка...
Наполегливі глузування , відсутня рівновага , біль.
Побажання миру - Хліб Сіль.

Любов, лише Добро пророкує
І буде литися вдень і вночі ...
Відкриються Любові Двері ..
Залишилася лише риса одна ...
Знайде в собі відміну душа...
І немає місця в тому Величі ...
Хіба той факел догорів дотла?

Він дивом, лише в Любові тут уцілів.

_ Вершиться день і ніч робота ...
Для світлих думок і для зльоту ...
Над усіма Радуга зімкнулася
І всім нам тихо посміхнулася .
Як важлива кожна людина!
У її полі Життя пробуджене,
Де піраміда засвітилася ..
Як багатовимірне кіно здасться Любові Вікно .
Не кожен Душею побачить те ...
І Слово мудрості вчуватиме ..

Але, хто побачить,своє, в тому і є таке...

_ Так, у Витворі ж є ще загадки ...
Хто шукає Світло Душі, Той яскравий в тілі ,
І до Нього стікаються, і нині народ жаркий,
Хто за долю свою почав дбати ,
Щоб в світі тих стандартів вціліти ...
Адже є ж бо люди у вовчому тому образі,
Всі вони надягли маску величі ...
Готові в горлянки одне одному вже вчепитися.
Втратили своє нарождення особистості!
Холод і голод чекає в дорозі хворого ,
Горить Земля під ними , гряне термін
І буде цей подорожній самотній .
Бо душу дияволу продано за аршин ..
Смердотністю лише тільки Заходу милий він ...
Схід піднявся вже з колін .. багатьом у полі жарко ..
Горить Вогонь Любові в потоці яскравому ..
І Мати Земля , тією силою наповнює сердця,
Щоб Воля до Життя Землю відстояла .
Ми ж не судді, нам Суддя - Сам Бог.
Він чекає від нас рішень , покаяння,
В ті грізні хвилини випробування ..

_ У світ прийшов , із Мудрістю епохи ,
Одинаком мандрівник з глушини Молочного Шляху .
Водолій Чашу мірно виливає
І любов'ю Світла землі покроплює .

Дух Святий всім силу дав ,
Врата відкриті - там Світла жар.
Сатани закінчено бал-маскарадік ,
Лис-хитрун до лісу втік .

Ті , в кому злість і чвари сильні,
Ким викривлено правлять сили темряви ,
Будуть позбавлені Енергії Родового Гнізда
Істинно згинуть - як посіви Творця.

Осяяними Богом всі чвари геть зжиті ,
Співтворцям серця Пророцтвом відкриті.
Для світу , Хліба Знань дав Єдиній Творець.
Він , для всього Сущого - Вінець .

Тиша, благовійна - скарби людської пам'яті і мудрості. Господар, мило друзям всміхнувся. Струмує із Серця любов, як велика ріка. У небесах Місяць говорить із Зорею: «Він, всіх любить і буде вічно з тобою ...»
Дякую друзі. Бувайте здорові.