ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2023.12.19
2023.11.22
2023.11.18
2023.11.06
2023.10.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Інша поезія
Із розмови друзів: "...хто побачить,своє, в тому і є таке..."
Вітер перестає дути
І є тільки нескінченна прозорість повітря .
А вона - всюди. Тиша благовійна...
Два чорних птаха - Думка і Пам'ять
Нечутно пролітають над Землею.
Із настанням сутінків Святі птахи
Присідають до господаря на плечі
і докладно розповідають йому про все , що бачили.
_ Мандрівника, як брата, фея Світла пригорнула
І мовила йому слова:
...В світі зростають сили Добра ,
Адже сили - від Неба.
Гарна радість від Духовного хліба.
До справ Святих приєднався Схід.
Звірячому - біда , слабким - паростки Життя.
Духом повстали в Русі , підсумок очевидний.
І багатьма він шаною на види світлий.
Пророцтво є. Найдавніші живі.
Вони всю міць віддавали Носію Сили.
Сивочолого Одкровення святе ,
Суть цікава і багатьох захопить.
Подвижником, зі Сходу, сказано досить.
Хто відкидає Хліба - віддалився від Бога.
Суть ясна - розділені права , тумани густі ,
Духовна спрага, вогонь , сталева лайка...
Наполегливі глузування , відсутня рівновага , біль.
Побажання миру - Хліб Сіль.
Любов, лише Добро пророкує
І буде литися вдень і вночі ...
Відкриються Любові Двері ..
Залишилася лише риса одна ...
Знайде в собі відміну душа...
І немає місця в тому Величі ...
Хіба той факел догорів дотла?
Він дивом, лише в Любові тут уцілів.
_ Вершиться день і ніч робота ...
Для світлих думок і для зльоту ...
Над усіма Радуга зімкнулася
І всім нам тихо посміхнулася .
Як важлива кожна людина!
У її полі Життя пробуджене,
Де піраміда засвітилася ..
Як багатовимірне кіно здасться Любові Вікно .
Не кожен Душею побачить те ...
І Слово мудрості вчуватиме ..
Але, хто побачить,своє, в тому і є таке...
_ Так, у Витворі ж є ще загадки ...
Хто шукає Світло Душі, Той яскравий в тілі ,
І до Нього стікаються, і нині народ жаркий,
Хто за долю свою почав дбати ,
Щоб в світі тих стандартів вціліти ...
Адже є ж бо люди у вовчому тому образі,
Всі вони надягли маску величі ...
Готові в горлянки одне одному вже вчепитися.
Втратили своє нарождення особистості!
Холод і голод чекає в дорозі хворого ,
Горить Земля під ними , гряне термін
І буде цей подорожній самотній .
Бо душу дияволу продано за аршин ..
Смердотністю лише тільки Заходу милий він ...
Схід піднявся вже з колін .. багатьом у полі жарко ..
Горить Вогонь Любові в потоці яскравому ..
І Мати Земля , тією силою наповнює сердця,
Щоб Воля до Життя Землю відстояла .
Ми ж не судді, нам Суддя - Сам Бог.
Він чекає від нас рішень , покаяння,
В ті грізні хвилини випробування ..
_ У світ прийшов , із Мудрістю епохи ,
Одинаком мандрівник з глушини Молочного Шляху .
Водолій Чашу мірно виливає
І любов'ю Світла землі покроплює .
Дух Святий всім силу дав ,
Врата відкриті - там Світла жар.
Сатани закінчено бал-маскарадік ,
Лис-хитрун до лісу втік .
Ті , в кому злість і чвари сильні,
Ким викривлено правлять сили темряви ,
Будуть позбавлені Енергії Родового Гнізда
Істинно згинуть - як посіви Творця.
Осяяними Богом всі чвари геть зжиті ,
Співтворцям серця Пророцтвом відкриті.
Для світу , Хліба Знань дав Єдиній Творець.
Він , для всього Сущого - Вінець .
Тиша, благовійна - скарби людської пам'яті і мудрості. Господар, мило друзям всміхнувся. Струмує із Серця любов, як велика ріка. У небесах Місяць говорить із Зорею: «Він, всіх любить і буде вічно з тобою ...»
Дякую друзі. Бувайте здорові.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із розмови друзів: "...хто побачить,своє, в тому і є таке..."
Вітер перестає дути
І є тільки нескінченна прозорість повітря .
А вона - всюди. Тиша благовійна...
Два чорних птаха - Думка і Пам'ять
Нечутно пролітають над Землею.
Із настанням сутінків Святі птахи
Присідають до господаря на плечі
і докладно розповідають йому про все , що бачили.
_ Мандрівника, як брата, фея Світла пригорнула
І мовила йому слова:
...В світі зростають сили Добра ,
Адже сили - від Неба.
Гарна радість від Духовного хліба.
До справ Святих приєднався Схід.
Звірячому - біда , слабким - паростки Життя.
Духом повстали в Русі , підсумок очевидний.
І багатьма він шаною на види світлий.
Пророцтво є. Найдавніші живі.
Вони всю міць віддавали Носію Сили.
Сивочолого Одкровення святе ,
Суть цікава і багатьох захопить.
Подвижником, зі Сходу, сказано досить.
Хто відкидає Хліба - віддалився від Бога.
Суть ясна - розділені права , тумани густі ,
Духовна спрага, вогонь , сталева лайка...
Наполегливі глузування , відсутня рівновага , біль.
Побажання миру - Хліб Сіль.
Любов, лише Добро пророкує
І буде литися вдень і вночі ...
Відкриються Любові Двері ..
Залишилася лише риса одна ...
Знайде в собі відміну душа...
І немає місця в тому Величі ...
Хіба той факел догорів дотла?
Він дивом, лише в Любові тут уцілів.
_ Вершиться день і ніч робота ...
Для світлих думок і для зльоту ...
Над усіма Радуга зімкнулася
І всім нам тихо посміхнулася .
Як важлива кожна людина!
У її полі Життя пробуджене,
Де піраміда засвітилася ..
Як багатовимірне кіно здасться Любові Вікно .
Не кожен Душею побачить те ...
І Слово мудрості вчуватиме ..
Але, хто побачить,своє, в тому і є таке...
_ Так, у Витворі ж є ще загадки ...
Хто шукає Світло Душі, Той яскравий в тілі ,
І до Нього стікаються, і нині народ жаркий,
Хто за долю свою почав дбати ,
Щоб в світі тих стандартів вціліти ...
Адже є ж бо люди у вовчому тому образі,
Всі вони надягли маску величі ...
Готові в горлянки одне одному вже вчепитися.
Втратили своє нарождення особистості!
Холод і голод чекає в дорозі хворого ,
Горить Земля під ними , гряне термін
І буде цей подорожній самотній .
Бо душу дияволу продано за аршин ..
Смердотністю лише тільки Заходу милий він ...
Схід піднявся вже з колін .. багатьом у полі жарко ..
Горить Вогонь Любові в потоці яскравому ..
І Мати Земля , тією силою наповнює сердця,
Щоб Воля до Життя Землю відстояла .
Ми ж не судді, нам Суддя - Сам Бог.
Він чекає від нас рішень , покаяння,
В ті грізні хвилини випробування ..
_ У світ прийшов , із Мудрістю епохи ,
Одинаком мандрівник з глушини Молочного Шляху .
Водолій Чашу мірно виливає
І любов'ю Світла землі покроплює .
Дух Святий всім силу дав ,
Врата відкриті - там Світла жар.
Сатани закінчено бал-маскарадік ,
Лис-хитрун до лісу втік .
Ті , в кому злість і чвари сильні,
Ким викривлено правлять сили темряви ,
Будуть позбавлені Енергії Родового Гнізда
Істинно згинуть - як посіви Творця.
Осяяними Богом всі чвари геть зжиті ,
Співтворцям серця Пророцтвом відкриті.
Для світу , Хліба Знань дав Єдиній Творець.
Він , для всього Сущого - Вінець .
Тиша, благовійна - скарби людської пам'яті і мудрості. Господар, мило друзям всміхнувся. Струмує із Серця любов, як велика ріка. У небесах Місяць говорить із Зорею: «Він, всіх любить і буде вічно з тобою ...»
Дякую друзі. Бувайте здорові.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.127 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.127 seconds