Створюючи Світ Досконалості, Творець дав нам можливість створювати Своєю вільною волею свій маленький світ _ Величний,світлий і чистий, дуже затишний, радісний від яскравих фарб прямо в серці, там живе Богом дана душа, як частинка Його світла.
Мова доскональна, мова сенсу, а не форми, це означає, що властивості Всесвіту моєї душі відображаються в усьому, в усьому повторюється, в тому числі і нашому тілі. Моє положення поміж міцним сном і пробудженням, дивним чином пов'язане одне з одним.
  Ранок п'ятниці виявився сонячним! Промінь світанку грав по моїй подушці так пустотливо і з ніжним теплом, що я на деякий час забулася, пригадуючи напівсонливе бачення... Перед пробудженням, ясно вчувала щебетання птахів, на світанку славлящих початок нового дня.
Перон. Ранковий світанок і дзвінка порожнеча... І усамітнена жінка, що чекала на прибуття потягу.
До стовпа прив'язаний чудовою краси жеребець. В його граційному відчувалася статна вродливість. Господаря поряд не було... Я озирнулася навколо, сум'яття наповнювало мою душу. У міру того як розсіювався серпанком туман, все чіткіше і чіткіше вимальовувалася картина довкола... Всім своїм єством відчувала погляд, що свердлить, вивчає, і тієї ж миті, хвилюючий до щему моє серденько.
Чоловік з'явився як привид, із нізвідки... Зібравши всю свою мужність, або жіночність, сама того не розуміючи, я зробила крок назустріч... Це він _ єдиний, жаданий і улюблений... Злилися два світи без бажання втратити одне одного. Все так швидко випарувалося, зникло не залишивши сліду. Я підійшла до жінки і чомусь запитала дозволу залишитися поряд. Вона відповіла, що моє місце, в моєму світі і не можливо змінити хід подій, що це неможливо... Стою перед будинком. Невелика змійка смутку пробралася до серця. З під'їзду виходить мій чоловік, на розкритій долоні простягає скриньку, в якій поряд лежать дві весільні каблучки з діамантами. Душа моя наче злетіла на саму верхівку яблуні. Вмостилася там як птах Гамаюн та заспівала солодкоголосому, зачаровуючи весь світ, який чув пісню Щастя.
Бажання прокинутися не було. Почуття щастя _ постійне моє сприйняття життя, незважаючи на зовнішні обставини. У цьому є сенс, адже якщо Закон Долі рухає розум в думках,
ми можемо бачити як відображається небесне повсякчас на Землі та чому? Ми маємо сім нот, сім кольорів веселки, сім днів у тижні,а в тілі людини сім чакр. Говоримо: сім п'ядей у ​​лобі ... Чи можливо це зрозуміти? Як зрозуміти себе, пізнати Світ всередині, щоб відбивати його, світлом зовнішнім створюючи квітучий рай на Землі. Потрібно стати Досконалістю.
Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.