
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.17
00:27
З'явився сявка в нас багатоликий,
Штамповану гидоту постить всюди.
Створити може сотню тисяч ніків...
Єдиний вірний - Заздрісна Паскуда.
Штамповану гидоту постить всюди.
Створити може сотню тисяч ніків...
Єдиний вірний - Заздрісна Паскуда.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
2025.07.16
22:04
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.
Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.
Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,
2025.07.16
20:28
з горішка човник хлюпає веслом
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло
з горішка човник брижі на воді
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло
з горішка човник брижі на воді
2025.07.16
20:21
А деякі сліпі поводирі,
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.
***
А шулеру політики не треба
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.
***
А шулеру політики не треба
2025.07.16
09:43
Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,
2025.07.16
09:00
Коли матуся відмовить усім на запрошення
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн
І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн
І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт
2025.07.16
08:51
Непереливки без жінки
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.
2025.07.15
22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
Про себе і для Тебе
До річки мене вивела лісова стежка зовсім несподівано. У спекотний полудень влаштувавшись під розлогим Віковим дубом, присівши на шовкову траву ховаючись у тіні його гілок, дивилася як пливуть по небу хмари. Вітерець ніс прохолоду від неглибокої річечки, дно якої, ніби виклав Майстер, із каменів рівними рядами. Вони були - одні круглі і сірі, інші овальні і рожеві, третій голубуваті з гострими краями, великі і маленькі. Всі камінчики переливалися від світла сонячних променів відбиваючись всіма кольорами веселки в чистій воді. Непомітно підкрався тихий вечір. Лілова Зоря йшла за горизонт. Стихли звуки денного різноголосся. Стемніло. Злетівши з небес у річкову купіль бавилися зірки, по срібній доріжці плив золотий місяць. Роздягнувшись, я увійшла в річку бажань, але дно вислизнуло у мене із під ніг, перетворившись в безодню .... Пропали ілюзії. Зупинився час... Занурилася з головою в інший світ, світ казкового чаклунства, де грали Божественно музики, де співали Ангели гімна Світобудові. Там маленькі феї запалювали великі ліхтарі вздовж стежки, яка вела до саду мрій. Голову кружляв аромат дивовижних квітів, задзвеніли ніжно дзвіночки, заспівали птахи. Посміхнулася Богиня ранкової зорі, небо засяяло чистим бурштином, над водою мрижився молочним серпанком туман. Відчуваючи плин життєрадісної енергії, я відкрила свої очі із вдячністю, і любов'ю прийняла тепло пестощів вітерця. Чорний колір порожнечі відступив, ніч склала свої крила. Яскраве сонячне світло благодійно наповнювало новий день Життям, як і мое Серце, Душу. Навкруги панувала Гармонія, Спокій і Рівновага, із яких складається Всесвіт. Річка Бажань - це шлях, вхід в інший вимір .... Камені на дні - наші вчинки, справи, помилки ... Вікове дерево - зв'язок минулого, сьогодення і майбутнього .... Зоря - наше народження і наш захід ... . Вода - чистота думок ... Майстер - Бог - Батько - Всевишній, як наш Вчитель до добрих справ та світла в оселі, милосердя в серці, безумовної любові, чистої душі і безмежних можливостей.
Із легкістю, я бігла назустріч до тебе, мій Татко, взявшись за руки ми пройдемо разом нашою Річкою Бажань.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про себе і для Тебе
До річки мене вивела лісова стежка зовсім несподівано. У спекотний полудень влаштувавшись під розлогим Віковим дубом, присівши на шовкову траву ховаючись у тіні його гілок, дивилася як пливуть по небу хмари. Вітерець ніс прохолоду від неглибокої річечки, дно якої, ніби виклав Майстер, із каменів рівними рядами. Вони були - одні круглі і сірі, інші овальні і рожеві, третій голубуваті з гострими краями, великі і маленькі. Всі камінчики переливалися від світла сонячних променів відбиваючись всіма кольорами веселки в чистій воді. Непомітно підкрався тихий вечір. Лілова Зоря йшла за горизонт. Стихли звуки денного різноголосся. Стемніло. Злетівши з небес у річкову купіль бавилися зірки, по срібній доріжці плив золотий місяць. Роздягнувшись, я увійшла в річку бажань, але дно вислизнуло у мене із під ніг, перетворившись в безодню .... Пропали ілюзії. Зупинився час... Занурилася з головою в інший світ, світ казкового чаклунства, де грали Божественно музики, де співали Ангели гімна Світобудові. Там маленькі феї запалювали великі ліхтарі вздовж стежки, яка вела до саду мрій. Голову кружляв аромат дивовижних квітів, задзвеніли ніжно дзвіночки, заспівали птахи. Посміхнулася Богиня ранкової зорі, небо засяяло чистим бурштином, над водою мрижився молочним серпанком туман. Відчуваючи плин життєрадісної енергії, я відкрила свої очі із вдячністю, і любов'ю прийняла тепло пестощів вітерця. Чорний колір порожнечі відступив, ніч склала свої крила. Яскраве сонячне світло благодійно наповнювало новий день Життям, як і мое Серце, Душу. Навкруги панувала Гармонія, Спокій і Рівновага, із яких складається Всесвіт. Річка Бажань - це шлях, вхід в інший вимір .... Камені на дні - наші вчинки, справи, помилки ... Вікове дерево - зв'язок минулого, сьогодення і майбутнього .... Зоря - наше народження і наш захід ... . Вода - чистота думок ... Майстер - Бог - Батько - Всевишній, як наш Вчитель до добрих справ та світла в оселі, милосердя в серці, безумовної любові, чистої душі і безмежних можливостей.
Із легкістю, я бігла назустріч до тебе, мій Татко, взявшись за руки ми пройдемо разом нашою Річкою Бажань.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію