ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Хто звідки »

Ірина Токарська
поезія “Я починаюся з суниць”
збірка “Я ходила до раю” , Тернопіль, 2013


"Я починаюся з суниць.
Хтось для маленької дитини
Добротне місиво розчине
І ягоди рукою кине
В пухнасте тіло паляниць.
Я починаюся з суниць.

Я починаюся з чорниць.
Попри затінену дорогу,
Попри покинуту барлогу
Черниці-сосни служать Богу,
Дзвенять дзвіночками синиць.
Я починаюся з чорниць.

Я починаюся з малин.
Щоб наваритися варення –
Наповнюються відра з жмені,
Дзвенять веселі теревені
В зеленім затінку ялин.
Я починаюся з малин.

Я починаюся з калин.
І вишиванкою на плечі,
Цілющим пійлом для малечі,
Пучком тугавим біля печі,
А з короваєм – на столи.
Я починаюся з калин."

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-05-23 11:00:12
Переглядів сторінки твору 5900
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:17:22 ]
Клас!!! пародія наче й не пародія, а дуже вдале дотепно-романтичне продовження думки авторки оригіналу. А оригінал - чудовий!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:26:19 ]
Дякую, Галь! Справді, оригінал супер, але мені було важливо спародіювати саме цей вірш, чи написати дружній гумористичний шарж. Щось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:21:12 ]
Вітання, Іринко, з творчою зустріччю і презентацією збірки. Сприйми з гумором друковану версію пародійного презентика, що прозвучав на цьому дійстві. Збірка гарна, поезія чудова, зустріч пройшла на висоті!
ПС. Головне - початися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:36:04 ]
Дуже "лагідна" пародія - тепла і щира! Гарна поезія у Іри, чудова презентація, неймовірно талановита Ірина і чудовий її світ! Дякую за таке тепле пародіювання, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:50:52 ]
Справді, Люб, зі всієї збірки, як на мене, можна було попробувати спародіювати лише дві поезії (що і було зроблено).
Дякую!
ПС. Поезія тепла дуже, і це впливає, певно, і на пародію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 12:37:22 ]
Дарвін відпочиває)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:27:44 ]
Ага, то "переворот" в теорії еволюції, виявляється - там головне - грядка з капустою!
Дякую, Володь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-23 14:46:57 ]
500-овий рубіж .. починається цілюще:
пре овоч із землі... А Гентош - якнайдужче)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:30:37 ]
Вітаю, Полковнику!
Там ще 8 прози є (надіюся, теж трішки "цілющої")
Якнайдужче тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:48:04 ]
Ми починалися у Львові))) Позитивно, дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:35:35 ]
Ага, Тань! У Львові багато файних починань було, і ще, дасть Бог, будуть! Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-23 17:20:18 ]
Навіть не знаю чому, а мені на згадку чомусь спали сонети Шекспіра... Чого б то? :)
Ритм дуже гарний і у оригіналу, і у пародії. А на такий оригінал гріх навіть би було пародії не написати.
Вітаю, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:36:45 ]
Тисну руку, Валєр!
ПС. Сентиментальні стаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 20:36:36 ]
Іване )))))))))))))))))) дякую )))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:37:49 ]
Уклін, Люб!
(Теж багато разів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-05-23 23:47:28 ]
Дякую, пане Іване, за гарну пародію, яку я назвав би жартівливою деромантизацією Ірининих образів. Технічно пародія навіть перевершує - на жаль, в ориґіналі є прикрі збіги приголосних. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:42:56 ]
Вітаю, Юрію!
Оригінал бере душевністю і образністю - дяка Ірині!
В пародії легше - більше простору для домислу і фантазії.
ПС. Радий тобі! Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2014-05-24 00:55:01 ]
Дотепне продовження! Дуже мило... Такий собі пародійний фолькльор!
А це, Іване, вам на добру згадку:
***
Джерельце булькає-плюється.
По камінцях біжить струмок.
Жива водиця в річку ллється,
А річка піниться в ставок...
***
На річці паводок качиний
Гелгоче, наче джаз-орган,
І, каламутячи глибини,
Здіймає галасливий стан.

***
Ондатри хутряним мішечком
Снують у повіні річковім.
Ніч колихає на гачечку
Яскравий місяц,шар зірковий.
***
Нахаба-вітер віття гне,
Додолу хилить верболози.
Не обминає "смерч" мене:
Штовхає в спину,сушить сльози.
***
Згущені фарби неба край-
Похмурий ярий "Вернісаж":
Там дощ здіймає водограй-
Цілком довершений пейзаж.
***
Навстіж розчинене вікно,
В долоні лине прохолода-
Це неповторна насолода,
Яку смакую, мов вино...
***
Тенистий затишок дібров
Видихує вологим хмизом.
Духмяний шовковий покров
Встеляє гай зеленим низом.
***
А на галявині-кульбаба,
Мов сонця дріб'язки малі.
Спориш- упевнений нахаба-
Пустив коріння по ріллі.
***
Мандрує пафосна суничка
В зеленій бархатній травиці.
Шипшина- родовита дичка-
Щось радо дмухає кислиці.
***
Зозуля зойкає нудливо:
Нам сповіщає плин життя,
Який бентежно та мінливо
Всіх зволікає в майбуття.
***
Співочий жайворонок лине
Край неба! Згодом повертає:
Братерство заклика пташине-
Тому так високо літає.
***


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:46:15 ]
Дякую, Наталь! І за строфи "на згадку" - пЕрли!(То іменник у множині)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-05-24 01:39:17 ]
То наша грядка – в цьому суть! - клас, Іванко!!!
Нині ж звісно сміх крізь сльози, але ж не діждуться вороги, аби ми не сміялися. Ми ще за свою грядку - ой як поборемося :)))