ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Хто звідки »

Ірина Токарська
поезія “Я починаюся з суниць”
збірка “Я ходила до раю” , Тернопіль, 2013


"Я починаюся з суниць.
Хтось для маленької дитини
Добротне місиво розчине
І ягоди рукою кине
В пухнасте тіло паляниць.
Я починаюся з суниць.

Я починаюся з чорниць.
Попри затінену дорогу,
Попри покинуту барлогу
Черниці-сосни служать Богу,
Дзвенять дзвіночками синиць.
Я починаюся з чорниць.

Я починаюся з малин.
Щоб наваритися варення –
Наповнюються відра з жмені,
Дзвенять веселі теревені
В зеленім затінку ялин.
Я починаюся з малин.

Я починаюся з калин.
І вишиванкою на плечі,
Цілющим пійлом для малечі,
Пучком тугавим біля печі,
А з короваєм – на столи.
Я починаюся з калин."

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-05-23 11:00:12
Переглядів сторінки твору 6519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:17:22 ]
Клас!!! пародія наче й не пародія, а дуже вдале дотепно-романтичне продовження думки авторки оригіналу. А оригінал - чудовий!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:26:19 ]
Дякую, Галь! Справді, оригінал супер, але мені було важливо спародіювати саме цей вірш, чи написати дружній гумористичний шарж. Щось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:21:12 ]
Вітання, Іринко, з творчою зустріччю і презентацією збірки. Сприйми з гумором друковану версію пародійного презентика, що прозвучав на цьому дійстві. Збірка гарна, поезія чудова, зустріч пройшла на висоті!
ПС. Головне - початися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:36:04 ]
Дуже "лагідна" пародія - тепла і щира! Гарна поезія у Іри, чудова презентація, неймовірно талановита Ірина і чудовий її світ! Дякую за таке тепле пародіювання, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:50:52 ]
Справді, Люб, зі всієї збірки, як на мене, можна було попробувати спародіювати лише дві поезії (що і було зроблено).
Дякую!
ПС. Поезія тепла дуже, і це впливає, певно, і на пародію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 12:37:22 ]
Дарвін відпочиває)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:27:44 ]
Ага, то "переворот" в теорії еволюції, виявляється - там головне - грядка з капустою!
Дякую, Володь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-23 14:46:57 ]
500-овий рубіж .. починається цілюще:
пре овоч із землі... А Гентош - якнайдужче)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:30:37 ]
Вітаю, Полковнику!
Там ще 8 прози є (надіюся, теж трішки "цілющої")
Якнайдужче тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:48:04 ]
Ми починалися у Львові))) Позитивно, дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:35:35 ]
Ага, Тань! У Львові багато файних починань було, і ще, дасть Бог, будуть! Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-23 17:20:18 ]
Навіть не знаю чому, а мені на згадку чомусь спали сонети Шекспіра... Чого б то? :)
Ритм дуже гарний і у оригіналу, і у пародії. А на такий оригінал гріх навіть би було пародії не написати.
Вітаю, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:36:45 ]
Тисну руку, Валєр!
ПС. Сентиментальні стаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 20:36:36 ]
Іване )))))))))))))))))) дякую )))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:37:49 ]
Уклін, Люб!
(Теж багато разів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-05-23 23:47:28 ]
Дякую, пане Іване, за гарну пародію, яку я назвав би жартівливою деромантизацією Ірининих образів. Технічно пародія навіть перевершує - на жаль, в ориґіналі є прикрі збіги приголосних. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:42:56 ]
Вітаю, Юрію!
Оригінал бере душевністю і образністю - дяка Ірині!
В пародії легше - більше простору для домислу і фантазії.
ПС. Радий тобі! Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2014-05-24 00:55:01 ]
Дотепне продовження! Дуже мило... Такий собі пародійний фолькльор!
А це, Іване, вам на добру згадку:
***
Джерельце булькає-плюється.
По камінцях біжить струмок.
Жива водиця в річку ллється,
А річка піниться в ставок...
***
На річці паводок качиний
Гелгоче, наче джаз-орган,
І, каламутячи глибини,
Здіймає галасливий стан.

***
Ондатри хутряним мішечком
Снують у повіні річковім.
Ніч колихає на гачечку
Яскравий місяц,шар зірковий.
***
Нахаба-вітер віття гне,
Додолу хилить верболози.
Не обминає "смерч" мене:
Штовхає в спину,сушить сльози.
***
Згущені фарби неба край-
Похмурий ярий "Вернісаж":
Там дощ здіймає водограй-
Цілком довершений пейзаж.
***
Навстіж розчинене вікно,
В долоні лине прохолода-
Це неповторна насолода,
Яку смакую, мов вино...
***
Тенистий затишок дібров
Видихує вологим хмизом.
Духмяний шовковий покров
Встеляє гай зеленим низом.
***
А на галявині-кульбаба,
Мов сонця дріб'язки малі.
Спориш- упевнений нахаба-
Пустив коріння по ріллі.
***
Мандрує пафосна суничка
В зеленій бархатній травиці.
Шипшина- родовита дичка-
Щось радо дмухає кислиці.
***
Зозуля зойкає нудливо:
Нам сповіщає плин життя,
Який бентежно та мінливо
Всіх зволікає в майбуття.
***
Співочий жайворонок лине
Край неба! Згодом повертає:
Братерство заклика пташине-
Тому так високо літає.
***


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:46:15 ]
Дякую, Наталь! І за строфи "на згадку" - пЕрли!(То іменник у множині)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-05-24 01:39:17 ]
То наша грядка – в цьому суть! - клас, Іванко!!!
Нині ж звісно сміх крізь сльози, але ж не діждуться вороги, аби ми не сміялися. Ми ще за свою грядку - ой як поборемося :)))